- •3. Контроль якості
- •5. Якість води природних джерел
- •6. Методи обробки води
- •7. Класифікація технологічних схем
- •9. Процеси прояснення та знебарвлення води
- •10. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з вертикальними відстійниками та швидкими фільтрами
- •11. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з горизонтальними відстійниками та швидкими фільтрами
- •12. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з прояснювачами із шаром завислого осаду та швидкими фільтрами
- •13. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з контактними прояснювачами.
- •14. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з контактними пінополістерольними фільтрами.
- •15. Коагуляція домішок
- •18. Принципові схеми реагентного господарства.
- •19. Розчинні та витратні баки.
- •21. Приготування вапна. Гідравлічні мішалки.
- •23. Дозування реагентів. Дозатор Хованського. Принцип роботи.
- •1. Місткість, 2. Діафрагма, 3. Кулька, 4. Повітряна трубка, 5. Гумовий шланг, 6. Спускний трубопровід, 7. Виливний отвір.
- •24. Дозатор Чейшвілі– Кримського. Принцип роботи.
- •30.Типи відстійників.Умови використання.
- •31.Вертикальні відстійники .Принцип роботи.
- •32.Горизонтальні відстійники. Принцип роботи.
- •33.Тонкошарові відстійники.Принцип роботи.
- •34. Камери утворення пластівців, призначення, умови використання
- •35. Перегородчасті камери утворення пластівців, принцип роботи
- •36. Вихрові камери утворення пластівців, принцип роботи
- •37. Камери утворення пластівців із шаром завислого осаду, принцип роботи
- •41. Основні елементи прояснювача з шаром завислого осаду коридорного типу
- •42. Принцип роботи прояснювача з шаром завислого осаду коридорного типу
- •45. Загальні поняття про фільтри.
- •46. Класифікація фільтрів
- •47.Класифікація адгезійних фільтрів.
- •48. Швидкі фільтри.
- •49. Вимоги до фільтруючих матеріалів.
- •52. Основні процеси в швидких фільтрах, швидкості фільтрування, інтенсивності промивки,їх залежності.
- •53. Двопотокові фільтри. Принцип роботи.
- •55. Напірні фільтри. Принцип роботи
- •59. Способи промивки
- •60. Розподільні системи фільтрів
- •61. Контактні прояснювачі, умови використання, принцип роботи.
- •62. Контактніпрояснювачі з горизонтальнимвідводом води.
- •64. Пінополістирольні фільтри з висхідним потоком, недоліки, переваги.
- •65. Пінополістирольніфільтри з низхідним потоком, недоліки, переваги.
- •Недоліки:
- •Переваги:
- •67. Класифікація способів знезалізнення.
- •68. Основні споруди, їх вибір. (знезалізнення)
- •70. Спрощена аерація та фільтрування на фільтрах з плаваючою засипкою.
- •71. Споруди для глибокої аерації при знезалізненні води.
- •72. Класифікація способів знезаражування
- •73. Знезаражування бактерицидним опроміненням
- •74. Знезаражування хлором
- •75. Знезаражування гіпохлоритом натрію
- •76. Знезаражування озоном
- •78. Гідроциклони. Принци роботи.
- •79. Мікрофільтри.Принцип роботи .
- •82.Склад споруд повторного використання промивних вод для одноступеневих схем прояснення
- •83.Склад споруд повторного використання промивних вод для двоступеневих схем прояснення
75. Знезаражування гіпохлоритом натрію
Тривалість контакту гіпохлориту натрію з водою має бути 30...60 хв. Гіпохлорит натрію NaClO• 5Н20 — це кристалогідрат, що утворюється з розчину кухонної солі NaCl електролізом. На станціях із витратами хлору до 50 кг/доб можна використовувати для знезаражування води гіпохлорит натрію, який готують із розчину кухонної солі електролітичним способом. Установки поділяються на проточні та порційні. В їх склад входять електролізери, різнотипні баки.
Рис. Принципова схема порційної установки (Установка КГ-13 для приготування гіпохлориту натрію:): 1-бак постійного рівня; 2-бачок-дозатор з сифоном; 3 - подача охолоджуючої води; 4- електролізер; 5-анод; 6- відведення охолоджуючої води; 7- до насоса - дозатора; 8-бак- накопичувач; 9-зливна трубка.
Розчин солі 10% концентрації подають у бак постійного рівня звідки він витікає з постійними витратами. Після наповнення бачка-дозатора спрацьовує сифон і зливає певний об'єм розчину в електролізер. Під дією електричного струму в електролізері утворюється гіпохлорит натрію. Нові порції розчину солі виштовхують гіпохлорит натрію у витратний бак, із якого він дозується насосом-дозатором, дозатором Хованського тощо.
Електролізери розміщують у сухому опалюваному приміщенні. їх має бути не більше трьох, один із яких резервний. На приготування 1 кг активного хлору витрачають 15...8 кг кухонної солі. Слід передбачати вологе зберігання солі. Об'єм баків для зберігання солі 1,5 м*3 на 1 т солі. Кількість баків — не менше двох. На складі зберігають 30-добовий запас. Бак-накопичувач має вміщати об'єм гіпохлориту натрію не менше ніж на 12 год.
76. Знезаражування озоном
Озон є сильним окислювачем, який одержують у результаті сильного розряду струму при напрузі 8000-10000 в.
Повітря забирається компресором, очищується від пилу, охолоджується, осушується, проходить через озонатор, де утворюється озон і через розподільну систему вдувається у вихідну воду в контактному резервуарі. Для осушування повітря використовуються адсорбери із силікагелем або активним оксидом алюмінію, які регенеруються продувкою гарячим повітрям. Висота контактного резервуара приймається 4.3...4.6 м. Резервуар повинен бути щільно закритий і обладнаний пристроєм для уловлювання вільного озону. Оброблена озоном вода, звичайно, отримує блакитний колір та приємний запах. Витрати електроенергії дорівнюють 13...29 квт-год на один кг озону. При відсутності пристрою для осушування повітря витрати електроенергії збільшуються в 2...З раза. Тривалість контакту озону з водою повинна бути не меншою ніж 4 хв, доза озону приймається 0.75... 1 для підземних вод та 1...3 мг/дм3 для поверхневих вод.
78. Гідроциклони. Принци роботи.
Р
ис.
Схема напірного гідроциклону:
1-змінна насадка для скиду осаду;
2-конус; 3-корпус; 4- подавальний патрубок; 5- зливний патрубок
Гідроциклони мають високу компактність, невеликі капітальні й експлуатаційні витрати, високу питому продуктивність. Розділення вихідної води на тверду й рідку фази в гідроциклоні проходить під дією відцентрових сил. Специфіка роботи гідроциклону не дозволяє видаляти з води легкі та дрібні домішки. Звичайно, гідроциклони використовуються для затримання частинок крупністю не менше 10...20мкм, що відповідає гідравлічній крупності 0.1 мм/с. їх використовують у реагентних схемах для попереднього прояснення води в період повені, а в безреагентних схемах вони замінюють горизонтальні відстійники. Вихідна вода подається у верхню частину гідроциклону тангенціально. В результаті вона отримує оберти і просувається до зливного патрубка в центрі гідроциклону. Завись відкидається до стінок, спускається в конічну частину і безперервно через насадку скидається в каналізацію. Кут конусності всіх гідроциклонів складає 20 градусів. Разом із домішками скидається до 10... 15% води, що необхідно враховувати в розрахунках продуктивності гідроциклону по проясненій воді. В гідроциклонах меншого діаметра видаляється разом з домішкам більше води. При обертанні об'ма води відцентрова сила має прискорення а=V2/R, де V -лінійна швидкість частинки, м/с ; К - радіус обертання частинки,м.
Таким чином, із збільшенням швидкості входу води в гідроциклон та зменшенням його діаметра буде збільшуватись відцентрова сила і відповідно ефект очистки. Для видалення високодисперсних завислих частинок використовують гідроциклони малого діаметра. Збільшення вхідної швидкості забезпечується більш потужними насосами й заміною вкладишів у трубопроводі, який впускає воду в гідроциклон. Так, при очистці каламутних вод на гідроциклонах діаметром 75 мм підвищення тиску від 0.1 до 0.25 МПа збільшує ефект очистки води від зависі крупністю 10...20 мкм від 35 до 60 %. З метою економії електроенергії призначають роботу гідроциклонів у залежності від зміни каламутності води, крупності зависі і складу води. Звичайно, при зниженні каламутності води в джерелі гідроциклони відключають.
