72. Класифікація способів знезаражування
Для знезаражування води використовують такі методи:
безреагентні – термічна обробка, ультрафіолетове опромінення, обробка ультразвуком;
реагентні, що грунтуються на введенні сильних окисльвачів (хлор, озон, перманганат калію, хлорне вапно) та іонів срібла.
Термічне знезаражування води використовується для знезаражування невеликої к-ті води в санаторіях, лікарнях, на пароплавах і таке інше.
Ультрафіолетове випромінення – знезараження ультрафіолетовим випроміненням за допомогою бактерицидних ламп (тільки для вод підземних джерел, які мають колі-індекс не більше як 1000 один. на дм3, вміст заліза не більше 0,3 мг/дм3).
Ультразвук із довжиною хвиль 20…30 кГц знищує бактерії за 2…5 с. Установка для обробки води ультразвуком являє собою проточну місткість, в яку встановлено джерело ультразвуку.
Хлор найбільш часто використовують на станціях водоочистки для знезараження. При цьому може використовуватися рідкий хлор, хлорне вапно, гіпохлорит натрію.
Озон є сильним окислювачем, який одержують у результаті сильного розряду струму при напрузі 8000…10000в.
Комбіновані методи знезаражування води передбачають введення разом із хлором додаткових реагентів, які покращують ефект знезаражування. Найчастіше використовують: хлорування води з амонізацією, хлорування з мангануванням, хлорування з іонами срібла або міді.
73. Знезаражування бактерицидним опроміненням
Ультрафіолетове випромінення – знезараження ультрафіолетовим випроміненням за допомогою бактерицидних ламп (тільки для вод підземних джерел, які мають колі-індекс не більше як 1000 один. на дм3, вміст заліза не більше 0,3 мг/дм3). Бактерицидні установки встановлюють на всмоктувальних і напірних лініях насосів ІІ підняття в окремих будівлях або приміщеннях.
При продуктивності станції до 30 м3/год застосовують установки з незануреним джерелом випромінення у вигляді аргоно-ртутних ламп низького тиску. Якщо продуктивність станції 30…150 м3/год, то застосовують установки із зануреними ртутно зкварцовими лампами високого тиску. В установках з незануреними лампами вода проходить горизонтальним потоком по лотках, над якини знаходяться лампи. Установки з зануреними лампами є напірними і зазвичай складаються з 3…5 камер, усередині кожного блоку знаходиться лампа, яку обтікає потік води.
Схема
установки ОВ-1
1. корпус, 2. подача вихідної води, 3. відведення води, 4.лампа, 5. кварцевий чохол, 6. спіраль для очистки чохла, 7. рукоятка для обертання спіралі, 8. підведення електроенергії.
74. Знезаражування хлором
Хлорування води рідким хлором, здійснюють за допомогою хлораторів, в яких готують розчин. Розчин хлору вводять безпосередньо в трубопровід. Використовуються вакуумні хлоратори ЛОНИИ-100, ЛК-10, ЛК-11, ЛК-12, ХВ-11.
Рис. Принципова схема хлоратора ЛОНИИ-100: 1-випарний балон; 2-проміжний балон; 3-фільтр із скловатою; 4-редукційний клапан; 5-манометри; 6-ротаметр; 7-змішувач; 8-бачок постійного рівня із водою; 9-подача води з водопроводу; 10-ежектор; 11-подача хлорної води; 12-регулювальний вентиль.
На станцію рідкий хлор доставляють у балонах або бочках. При підключенні балона 1 до хлоратора рідкий хлор випаровується. Газоподібний хлор очищується в балоні 2 і фільтрі 3 і після зниження його тиску редуктором 4 до 0,01... 0,02 МПа його змішують із водою у змішувачі 7. Зі змішувача концентрований розчин усмоктується ежектором і подається в трубопровід. Хлоратори типу ЛК простіші за конструкцією, менш точніші, використовуються для станцій великих продуктивностей. Вони складаються з мікровентиля, вимірювача, клапанної коробки, водоструменевого насоса. Ці хлоратори не потребують попередньої очистки хлору, не так точні в дозуванні, але можуть подавати воду на висоту 20...30 м ( в залежності від марки) у той час , як після ежектора від ЛОНИИ-100 напір становить лише 1...2 м.
У хлораторній повинні бути один-два резервних хлоратори. З одного балона знімають 0,5...0,7 кг/год хлору, а з 1 м2 поверхні бочки — 3 кг/год. Вихід хлору зростає при підігріванні. Тому на великих станціях використовують спеціальні випаровувачі.
На дуже малих станціях застосовують хлорне вапно, яке готують у вигляді розчину в баках, як і коагулянт. В якості баків використовують дерев'яні бочки.
Для знезаражування води в локальних схемах можна застосовувати і хлорпатрони, які вставляють у місткість із водою (хлорпатрон — це пористий циліндричний елемент, в який засипають хлорне вапно).