68. Основні споруди, їх вибір. (знезалізнення)

В залежності від концентрації заліза, продуктивності станції та інших умов використовують різні споруди для знезалізнення.

При продуктивності станції до 3200м3/добу та вмісті заліза до 5 мг/л можуть бути використані напірні установки. Використовують напірні фільтри діаметром 1-4м, які завантажені кварцовим піском.

Рис. Схема напірної установки для знезалізнення води. 1-копресор, 2-повітро­збірник, 3-редукційний клапан, 4-подача вихідної води, 5- змішувач, 6-напірний фільтр, 7-введення хлору (знезараж.), 8-РЧВ.

На станціях більшої продуктивності найчастіше використовують безнапірні швидкі фільтри з кварцовою засипкою крупністю 0,8…1,8мм, коеф. Неоднорідності 1,5…2, товщиною 1 м, розрахунковою швидкістю фільтрування 5…7м/год, або крупністю 1…2 мм, товщиною 1,2м, та шв. фільтрування 7…10м/год. Зараз навіть використовуються фільтри з щебеневою засипкою. Вихідна вода виливається суцільним струменем в бічний канал з висоти не менше 0,5м, що забезпечує аерацію. Для покращення аерації пропонується вилив із спеціального жолоба або дірчастої труби.

Для знезалізнення вод із вмістом заліза 5…15мг/л застосовують послідовне двоступеневе фільтрування – спочатку крізь контактний фільтр, а потім крізь прояснювальний. Швидкість фільтрування на контактному фільтрі на 50…60% більша ніж на прояснювальному.

Метод знезалізнення підземних вод із великою концентрацією заліза передбачає глибоку аерацію на вентиляторних або контактних градирнях, закінчення процесу окислення заліза в контактному резервуарі і наступному фільтруванні на відкритих фільтрах.

Р ис. Схема установки для знезалізнення з венти­ля­тор­ною гради­рнею.

1– подача вихідної води, 2 – вентиляторна градирня,

3 – вентилятор, 4 – контак­т­ний резервуар, 5 – відкритий прояснюва­льний фільтр, 6 – відведе­ння знезалізненої води.

70. Спрощена аерація та фільтрування на фільтрах з плаваючою засипкою.

Спрощену аерацію використавують, якщо вміст заліза становить до 10 мг/дм³, у тому числі двовалентне не менше 70 %, рН не менше 6,8, лужність понад (1+Fe²⁺/28) мг/ дм³.

Схема установки для знезалізнення води з спрощеною аерацією та пінополістерольним фільтром

1 .подача вихідної води;

2.аератор;

3.повітревідділювач;

4.пінополістерольний фільтр з висхідним фільтрувальним потоком;

5.відведення фільтрованої води.

Вода аерується в аераторі, поступає у повітревідділювач де видаляється СО₂ та окислюється залізо, далі окислене залізо затримується у товщі засипки.

71. Споруди для глибокої аерації при знезалізненні води.

Метод знезалізнення вод з великою концентрацією заліза, низких значеннях рН та лужності, передбачає глибоку аерацію на вентиляторних або контактних градирнях, закінчення процесу окислення заліза в контактному резервуарі і наступному фільтруванні на відкритих фільтрах. При продуктивності установки до 75 м³/год використовуються контактні градирні, більшій-вентиляторні.

Контактна градирня-це споруда з жалюзійними стінками, всередині якої розташовуються ящики з дірчастим дном. В ящики завантажуютться шматки коксу, пемзи, щебеню. Вода у верхній частині розбризкується по площі і профільтровується через декілька таких ящиків, в ре зультаті чоого насичується киснем.

Схема установки для знезалізнення з вентиляторною градирнею

1. подача вихідної води, 2. градирня, 3. резервуар, 4. насос, 5. піщаний фільтр, 6 відведення знезалізненої води, 7. вентилятор.

Вода подається у верхню частину градирні, розподіляється по площині тоненькими струмочками, які стікають до низу, а на зуструч їм подається повітря, яке і забезпечує окислення заліза. Вода збирається у резервуарі де частково осідає гідрооксид заліза, далі насосом падається на відкритий прояснювальний фільтр і відводиться знезалізнена вода.