62. Контактніпрояснювачі з горизонтальнимвідводом води.

В контактних прояснювачах з водоповітряною промивкою необхідно застосовувати систему горизонтального відведенняпромивної води, яка зображена на рис.1.

В ньомузавдяки упору 4 вертикальний поток переходить в горизонтальний і перетікає в лоток 8. При цьомучасткипіску, яківиносяться з контактного прояснювачаосідають на похилихстінкахвідбійного та переливного щиту і сповзаючи ними через щілину 13 потрапляють в засипку.

64. Пінополістирольні фільтри з висхідним потоком, недоліки, переваги.

Фільтр працює таким чином: Вихідна вода подається трубопроводом 9 в нижню розподільну систему, рівномірно розподіляється по площі, проходить крізь плаваючу пінополістирольну засипку і очищеною збирається в над фільтровому просторі. По мірі фільтрування засипка кальматується, закінчується фільтроцикл досягненням t_з або t_н, фільтр переводиться в режим промивки шляхом закриття засувки на трубопроводі 9 та відкриттям засувки на трубопроводі 8. Чиста вода з над фільтрового простору йде до низу, розширює та відмиває фільтруючу засипку, збирається розподільною системою і відводиться в каналізацію. Рівень води в надфільтровому просторі знижується і при досягнені рівня на 10 см вищого за решітку промивка припиняється шляхом закриття засувки на трубопроводі 8. Далі фільтр переводиться в режим фільтрування для чого відкривається засувка на трубопроводі 9.

Переваги:

• Простота конструкції

• Простота експлуатації

• Відсутність промивних насосів і промивних місткостей

• Більш компактні фільтри

• Менші об’єми будівлі

• Менші витрати трубопроводів та арматури

Недоліки:

• Невелика брудомісткість через фільтрування в напрямку збільшення крупності засипки

65. Пінополістирольніфільтри з низхідним потоком, недоліки, переваги.

Фільтр працює таким чином: Вихідна вода подається трубопроводом 7 в над фільтровий простір, проходить крізь плаваючу пінополістирольнузасипку і очищеною збирається нижньою трубчасто-дирчастою системою і відводиться трубопроводом 6. По мірі фільтрування засипка кальматується, закінчується фільтроцикл досягненням t_з або t_н, фільтр переводиться в режим промивки шляхом закриття засувки на трубопроводах 7 і 6 та відкриттям засувок на трубопроводах 9 і 8. Чиста вода з над фільтрового простору йде до низу, розширює та відмиває фільтруючу засипку, збирається розподільною системою і відводиться в трубопроводом 8. Після закінчення промивки фільтр переводиться в режим фільтрування для чого засувкина трубопроводах 9 і 8 закриваються, а на трубопроводах 7 і 6 відкриваються.

Порівняно з пінополістирольними фільтрами з висхідним потоком:

1. Недоліки:

• Більш складна схема

• Більш складна конструкція і експлуатація

2. Переваги:

• Значна брудомісткість засипки

• Можна очищувати більш бруднішу воду

67. Класифікація способів знезалізнення.

В природі залізо знаходиться в двох стадіях окислення – Fe²⁺ і Fe³⁺ та безлічі різних форм.

Знезалізнення води — зменшення вмісту сполук заліза у воді для покращення її якості, очищення.

Метод знезалізнення вибирають залежно від хімічного складу води, ступеня знезалізнення, продуктивності станції, технологічних випробувань. Існують наступні методи:

1. Реагентний – суть методу полягає в тому, що розчинні форми заліза слід перевести у малорозчинні (Fe(OH)3), з введенням у воду окислювачів: хлору, перманганату калію, вапна, соди. Знезалізнення поверхневих вод, звичайно, проводиться реагентним способом одночасно з проясненням та знебарвленням.

2. Безреагентний – використовується найчастіше, тому що він дешевий та простий, суть цього методу полягає в тому, що в аераційному пристрої воду насичують киснем, при цьому частково видаляється вугільна кислота, частково окислюється заліза. Потім воду відстоюються у резервуарах і фільтрують на фільтрах, де видаляють утворені пластівці гідроксиду заліза. Тобто, при використанні цього методу розчинні форми заліза переводяться в малорозчинні, які потім видаляються, для чого використовують як напірні так і безнапірні фільтри.

3. Катіонообмінний – використовується одночасно з пом’якшенням води, полягає в обміні катіонів заліза, кальцію та магнію на катіони калію, натрію та водню завдяки спеціальним засипкам фільтра (іонообмінним смолам).

4. Біохімічний спосіб характеризується нестабільністю і полягає в затриманні заліза мікрофлорою (залізо-марганцеспоживаючих бактерій).

Кожний із цих методів має свої переваги й недоліки, але всі вони (за винятком катіонообмінного) ґрунтуються на окислюванні заліза ІІ до заліза ІІІ, при чому відбувається перехід заліза в нерозчинну форму, яка затримується на фільтрах.