
- •3. Контроль якості
- •5. Якість води природних джерел
- •6. Методи обробки води
- •7. Класифікація технологічних схем
- •9. Процеси прояснення та знебарвлення води
- •10. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з вертикальними відстійниками та швидкими фільтрами
- •11. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з горизонтальними відстійниками та швидкими фільтрами
- •12. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з прояснювачами із шаром завислого осаду та швидкими фільтрами
- •13. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з контактними прояснювачами.
- •14. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з контактними пінополістерольними фільтрами.
- •15. Коагуляція домішок
- •18. Принципові схеми реагентного господарства.
- •19. Розчинні та витратні баки.
- •21. Приготування вапна. Гідравлічні мішалки.
- •23. Дозування реагентів. Дозатор Хованського. Принцип роботи.
- •1. Місткість, 2. Діафрагма, 3. Кулька, 4. Повітряна трубка, 5. Гумовий шланг, 6. Спускний трубопровід, 7. Виливний отвір.
- •24. Дозатор Чейшвілі– Кримського. Принцип роботи.
- •30.Типи відстійників.Умови використання.
- •31.Вертикальні відстійники .Принцип роботи.
- •32.Горизонтальні відстійники. Принцип роботи.
- •33.Тонкошарові відстійники.Принцип роботи.
- •34. Камери утворення пластівців, призначення, умови використання
- •35. Перегородчасті камери утворення пластівців, принцип роботи
- •36. Вихрові камери утворення пластівців, принцип роботи
- •37. Камери утворення пластівців із шаром завислого осаду, принцип роботи
- •41. Основні елементи прояснювача з шаром завислого осаду коридорного типу
- •42. Принцип роботи прояснювача з шаром завислого осаду коридорного типу
- •45. Загальні поняття про фільтри.
- •46. Класифікація фільтрів
- •47.Класифікація адгезійних фільтрів.
- •48. Швидкі фільтри.
- •49. Вимоги до фільтруючих матеріалів.
- •52. Основні процеси в швидких фільтрах, швидкості фільтрування, інтенсивності промивки,їх залежності.
- •53. Двопотокові фільтри. Принцип роботи.
- •55. Напірні фільтри. Принцип роботи
- •59. Способи промивки
- •60. Розподільні системи фільтрів
- •61. Контактні прояснювачі, умови використання, принцип роботи.
- •62. Контактніпрояснювачі з горизонтальнимвідводом води.
- •64. Пінополістирольні фільтри з висхідним потоком, недоліки, переваги.
- •65. Пінополістирольніфільтри з низхідним потоком, недоліки, переваги.
- •Недоліки:
- •Переваги:
- •67. Класифікація способів знезалізнення.
- •68. Основні споруди, їх вибір. (знезалізнення)
- •70. Спрощена аерація та фільтрування на фільтрах з плаваючою засипкою.
- •71. Споруди для глибокої аерації при знезалізненні води.
- •72. Класифікація способів знезаражування
- •73. Знезаражування бактерицидним опроміненням
- •74. Знезаражування хлором
- •75. Знезаражування гіпохлоритом натрію
- •76. Знезаражування озоном
- •78. Гідроциклони. Принци роботи.
- •79. Мікрофільтри.Принцип роботи .
- •82.Склад споруд повторного використання промивних вод для одноступеневих схем прояснення
- •83.Склад споруд повторного використання промивних вод для двоступеневих схем прояснення
3. Контроль якості
Типи контролю за якістю води поділяються на:
Повний – визначення всіх компонентів;
Загальний фізико-хімічний – визначення показників нешкідливості фізико-хімічного складу та органолептичних показників;
Скорочений – визначення загальної кількості бактерій, колі - індекса, рН, окислюваності, нітратів, заліза, залишкового активного хлору, тригалометанів, кольоровості, каламутності, присмаку, запаху;
Спеціальний епідемічної безпеки – визначення каламутності, загальної кількості бактерій та інші мікробіологічні та паразитологічні показники;
Спеціальний токсилогічний та радіаційний.
При цьому контроль за якістю води проводиться звичайно:
Фізико-хімічний та скорочений у джерелі;
Повний та інші види перед надходженням у розподільну мережу і безпосередньо з водорозбірних приладів.
Кількість аналізів на місяць встановлюється залежно від продуктивності системи водопостачання, екстремальних умов тощо.
Адміністрація водопровідно-каналізаційного господарств несе відповідальність за дотримання вимог Державних санітарних правил і норм (ДСанПіН), безперервну і надійну роботу споруд, погодження з санітарно-епідеміологічними службами всіх найбільш важливих робіт, щорічного медичного обстеження працівників, надання необхідної інформації санітарно-епідеміологічним службам. Органи державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування несуть відповідальність щодо забезпечення питною водою населення. Органи державної санітарної епідеміологічної служби несуть відповідальність у разі нездійснення нагляду ща дотримання вимог ДСанПіНу щодо забезпечення відповідності якості питної води, відповідності правил та гігієнічних нормативів для споруд, погодження проектів тощо.
5. Якість води природних джерел
За ступенем подрібненості (дисперсності) домішки у воді поділяються на:
Грубо дисперсні ( > 10-4мм)
Колоъднорозчиненні (10-4мм…10-6мм )
Істинорозчині ( менше 10-5мм) розподіленні в масі води у вигляді іонів, молекул, комплексів, є головною фазою).
Всі води характеризуються фізичними, хімічними, мікробіологічними та біологічними показниками.
Фізичні показники включають каламутність, кольоровість, температуру, запах, присмак, електропровідність. Вода поверхневого джерела може мати кольоровість від 0-10 до 150-300 град платино-кобальтавої шкали (ПКШ), каламутність від 5-10 мг/дм3 до 1500 мг/дм3 і більше, запах і присмак до 5 балів, температура 0-25°С.
Хімічні показники визначаються наявністю загальної кількості розчинених речовин. Найбільш характерними показниками є:
1. активна реакція або рН – степінь її кислотності або лужності – визначається концентрацією водневих іонів у воді.(6,5-8)
2. жорсткість обумовлена наявністю в ній розчинних кальцієвих та магнієвих солей різних кислот. Загальна жорсткість – сума катіонів Са2+ та Mg2+ , які утримуються у воді в розчиненому вигляді або це сума карбонатної та некарбонатної жорсткостей (для поверхневих вод 2-8 мг-екв/дм3, для підземних – 2-14);
4. загальна мінералізація – сумарний кількісний показник вмісту розчинених у воді речовин. Цей показник називають вмістом розчиних твердих речовин або загальним солевмістом (за значенням більше 1000 мг/дм3 – вода мінералізована)
5. вміст заліза (1-2 мг/дм3 у поверхневій воді та найчастіше 1-10 мг/дм3 – для підземних)
6. радіоактивність
7. окислюваність, азотовмісні гази.
Мікробіологічні показники найчастіше визначаються за загальною кількістю бактерій, що містяться в 1 см3 води та кишкової палички, яка міститься в 1 дм3 води (колі-індекс), термо-стабільних кишкових паличок, патогенних мікроорганізмів. Ці показники можуть бути близькими до нуля для підземних вод та десятки-сотні та більше – для поверхневих.
Біологічні показники здебільшого характерні для поверхневих вод і залежить від вмісту рослиних або твариних організмів. Вони можуть бути в стані зависі (планктон) або причеплених до дна (бентос). Кількість їх оцінюється штуками в 1 мл води і коливається від 0 до 1000 і більше.
На формування фізико-хімічних та мікробіологічних показників води поверхневих джерел впливають умови живлення джерела, грунтово-геологічна характеристика його долини, топографічні умови та пов’язана з ним швидкість потоку, кліматичні та природні умови.
Найбільш характерними показниками води, які потребують першочергового поліпшення при її підготовці для питних цілей, є каламутність, кольоровість, присмаки і запахи, бактеріальні забруднення.