3. Контроль якості

Типи контролю за якістю води поділяються на:

• Повний – визначення всіх компонентів;

• Загальний фізико-хімічний – визначення показників нешкідливості фізико-хімічного складу та органолептичних показників;

• Скорочений – визначення загальної кількості бактерій, колі - індекса, рН, окислюваності, нітратів, заліза, залишкового активного хлору, тригалометанів, кольоровості, каламутності, присмаку, запаху;

• Спеціальний епідемічної безпеки – визначення каламутності, загальної кількості бактерій та інші мікробіологічні та паразитологічні показники;

• Спеціальний токсилогічний та радіаційний.

При цьому контроль за якістю води проводиться звичайно:

• Фізико-хімічний та скорочений у джерелі;

• Повний та інші види перед надходженням у розподільну мережу і безпосередньо з водорозбірних приладів.

Кількість аналізів на місяць встановлюється залежно від продуктивності системи водопостачання, екстремальних умов тощо.

Адміністрація водопровідно-каналізаційного господарств несе відповідальність за дотримання вимог Державних санітарних правил і норм (ДСанПіН), безперервну і надійну роботу споруд, погодження з санітарно-епідеміологічними службами всіх найбільш важливих робіт, щорічного медичного обстеження працівників, надання необхідної інформації санітарно-епідеміологічним службам. Органи державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування несуть відповідальність щодо забезпечення питною водою населення. Органи державної санітарної епідеміологічної служби несуть відповідальність у разі нездійснення нагляду ща дотримання вимог ДСанПіНу щодо забезпечення відповідності якості питної води, відповідності правил та гігієнічних нормативів для споруд, погодження проектів тощо.

5. Якість води природних джерел

За ступенем подрібненості (дисперсності) домішки у воді поділяються на:

• Грубо дисперсні ( > 10^-4мм)

• Колоъднорозчиненні (10^-4мм…10^-6мм )

• Істинорозчині ( менше 10^-5мм) розподіленні в масі води у вигляді іонів, молекул, комплексів, є головною фазою).

Всі води характеризуються фізичними, хімічними, мікробіологічними та біологічними показниками.

Фізичні показники включають каламутність, кольоровість, температуру, запах, присмак, електропровідність. Вода поверхневого джерела може мати кольоровість від 0-10 до 150-300 град платино-кобальтавої шкали (ПКШ), каламутність від 5-10 мг/дм³ до 1500 мг/дм³ і більше, запах і присмак до 5 балів, температура 0-25°С.

Хімічні показники визначаються наявністю загальної кількості розчинених речовин. Найбільш характерними показниками є:

1. активна реакція або рН – степінь її кислотності або лужності – визначається концентрацією водневих іонів у воді.(6,5-8)

2. жорсткість обумовлена наявністю в ній розчинних кальцієвих та магнієвих солей різних кислот. Загальна жорсткість – сума катіонів Са²⁺ та Mg²⁺ , які утримуються у воді в розчиненому вигляді або це сума карбонатної та некарбонатної жорсткостей (для поверхневих вод 2-8 мг-екв/дм³, для підземних – 2-14);

4. загальна мінералізація – сумарний кількісний показник вмісту розчинених у воді речовин. Цей показник називають вмістом розчиних твердих речовин або загальним солевмістом (за значенням більше 1000 мг/дм³ – вода мінералізована)

5. вміст заліза (1-2 мг/дм³ у поверхневій воді та найчастіше 1-10 мг/дм³ – для підземних)

6. радіоактивність

7. окислюваність, азотовмісні гази.

Мікробіологічні показники найчастіше визначаються за загальною кількістю бактерій, що містяться в 1 см³ води та кишкової палички, яка міститься в 1 дм³ води (колі-індекс), термо-стабільних кишкових паличок, патогенних мікроорганізмів. Ці показники можуть бути близькими до нуля для підземних вод та десятки-сотні та більше – для поверхневих.

Біологічні показники здебільшого характерні для поверхневих вод і залежить від вмісту рослиних або твариних організмів. Вони можуть бути в стані зависі (планктон) або причеплених до дна (бентос). Кількість їх оцінюється штуками в 1 мл води і коливається від 0 до 1000 і більше.

На формування фізико-хімічних та мікробіологічних показників води поверхневих джерел впливають умови живлення джерела, грунтово-геологічна характеристика його долини, топографічні умови та пов’язана з ним швидкість потоку, кліматичні та природні умови.

Найбільш характерними показниками води, які потребують першочергового поліпшення при її підготовці для питних цілей, є каламутність, кольоровість, присмаки і запахи, бактеріальні забруднення.