- •1 Мікроекономіка як складова теоретичної економіки.
- •2 Предмет, концептуальні основи та методологія м.Е.
- •3. Етапи розвитку мікроекономіки як науки. Мета, завдання і зміст дисципліни.
- •4. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •5. Закон спадної граничної корисності блага.
- •6. Рівновага споживача з кардиналістських позицій.
- •Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •9. Бюджетна лінія та її особливості.
- •10. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •Реакція споживача на зміну його доходу.
- •Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •13. Ефект заміщення та ефект доходу
- •14. Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком
- •15. Попит і закон попиту.
- •16. Пропозиція і закон пропозиції.
- •17. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •18. Еластичність попиту.
- •19. Еластичність пропозиції.
- •Підприємство як суб'єкт ринку та виробничо-ринкова система.
- •Фактори виробництва, їх групування.
- •Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •23. Частинна варіація факторів виробництва.
- •24. Ізоквантна варіація факторів виробництва.
- •25. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •26. Оптимум виробника
- •27. Витрати виробництва в короткостроковому періоді
- •28. Типовий характер зміни витрат у короткостроковому періоді
- •29. Витрати на довгострокових інтервалах
- •30. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики.
- •31. Рівновага підприємства у короткостроковому періоді: визначення оптимальних обсягів випуску, пропозиція підприємства в короткостроковому періоді.
- •33. Ринок досконалої конкуренції у довгостроковому періоді
- •34. Пропозиція підприємства у довгостроковому періоді
- •35. Модель «чистої» монополії та її характеристики.
- •36. Монопольний ринок у короткостроковому періоді
- •37. Рівновага підприємства монополіста у довгостроковому періоді. Цінова дискримінація
- •38. Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •39. Поняття та основні ознаки олігополії.
- •40. Теоретичні моделі олігополії. Дуополія та її особливості.
- •41. Особливості організації олігополістичного ринку. Ефективність олігополії.
- •42. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції
- •43. Модель поведінки підприємства-монополістичного конкурента
- •44. Нецінова конкуренція. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •45. Похідний попит. Взаємозв’язок ринків продуктів і факторів виробництва.
- •46. Попит на працю за умов досконало конкурентного ринку ресурсів.
- •47. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку
- •48. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •49. Капітал як фактор виробництва.
- •50. Попит і пропозиція капіталу. Вибір у часі. Вступ до аналізу інвестиційних рішень.
- •51. Ринок землі
- •52. Поняття загальної та часткової ринкової рівноваги, її аналіз.
- •53. Рівновага обміну у мікроекономіці.
- •54. Ефективність у виробничій сфері.
- •55. Загальна рівновага та її вплив на економіку.
- •56. Теорія добробуту. Критерії оцінки добробуту.
- •57. Правові передумови для ринкових суб'єктів.
- •58. Інституціональна природа сучасної фірми. Контрактна концепція фірми.
- •59. Позаринкові зовнішні ефекти, особливості їх регулювання.
- •60. Громадські блага. Забезпечення громадськими благами: можливості ринку і держави.
14. Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком
На основі застосування кардинальної та ординальної функцій корисності можна проаналізувати поведінку людей у ситуаціях з ризиком. Прийняття рішень будь-яким економічним суб’єктом пов’язане з передбаченням майбутнього. Існує можливість альтернативних рішень, які можуть принести неоднакові вигоди, а кожен суб’єкт зацікавлений в прийнятті найбільш вигідного варіанту рішення, тому вибір включає в себе деякі елементи прогнозування. У той же час неможливо одержати вичерпну інформацію про те, як будуть розвиватись події в майбутньому, які умови можуть вплинути на результати реалізації прийнятого рішення. Будь-яка економічна дія, спрямована на майбутнє, має невизначений результат.
Невизначеність умов є джерелом ризику. Багато вчених висловлюють думку, що фактор невизначеності є фундаментальним як у природничих, так і в суспільних науках. Поняття невизначеності було запроваджене спочатку в фізиці елементарних частин як інтервал, в якому містяться числові значення певних параметрів. Такий же смисл невизначеності прийнято також і в економічних дослідженнях. Наприклад, якщо курси валют можна визначити лише в певному інтервалі, то це величина невизначена. Попит – також величина випадкова, вона може бути визначена лише з певною ймовірністю.
Причини невизначеності різноманітні. Це може бути випадковий характер процесів, випадкові помилки, динамічні зміни внутрішніх і зовнішніх умов розвитку економіки, наукові відкриття тощо. Невизначеність трактують як антиблаго.
У минулому ризик пов’язувався переважно з втратами коштів або товарів внаслідок стихійних лих чи зміни ринкової кон’юнктури. В сучасних умовах під ризиком розуміють можливість відхилення від цілі, яку ставила перед собою людина, можливість відсутності позитивного результату. Але невизначеність не завжди є негативним фактором. Вона може сприяти розвиткові таких позитивних рис, як ініціатива, творчий пошук, економічна самостійність.
Люди неоднаково ставляться до ризику. Одним подобається ризикувати, інші ж намагаються уникнути будь-якого ризику. За ставленням до ризику всіх людей поділяють на схильних до ризику, нейтральних і не схильних до ризику. Дослідження схильності до ризику показують, що здатність до ризику випливає не з якихось особливих психологічних властивостей індивіда, а пов’язана з його майновим станом. Більшість людей не схильна до ризику сумами, які вважає значними для свого рівня достатку. І навпаки, ризик може стати привабливим, якщо суми, якими ризикують, невеликі у порівнянні з виграшем. Величина сум, якими ризикують, може бути різною: для одних ризик втратити 1000 гривень – це катастрофа, а для інших – майже непомітна подія.