- •1 Мікроекономіка як складова теоретичної економіки.
- •2 Предмет, концептуальні основи та методологія м.Е.
- •3. Етапи розвитку мікроекономіки як науки. Мета, завдання і зміст дисципліни.
- •4. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •5. Закон спадної граничної корисності блага.
- •6. Рівновага споживача з кардиналістських позицій.
- •Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •9. Бюджетна лінія та її особливості.
- •10. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •Реакція споживача на зміну його доходу.
- •Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •13. Ефект заміщення та ефект доходу
- •14. Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком
- •15. Попит і закон попиту.
- •16. Пропозиція і закон пропозиції.
- •17. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •18. Еластичність попиту.
- •19. Еластичність пропозиції.
- •Підприємство як суб'єкт ринку та виробничо-ринкова система.
- •Фактори виробництва, їх групування.
- •Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •23. Частинна варіація факторів виробництва.
- •24. Ізоквантна варіація факторів виробництва.
- •25. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •26. Оптимум виробника
- •27. Витрати виробництва в короткостроковому періоді
- •28. Типовий характер зміни витрат у короткостроковому періоді
- •29. Витрати на довгострокових інтервалах
- •30. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики.
- •31. Рівновага підприємства у короткостроковому періоді: визначення оптимальних обсягів випуску, пропозиція підприємства в короткостроковому періоді.
- •33. Ринок досконалої конкуренції у довгостроковому періоді
- •34. Пропозиція підприємства у довгостроковому періоді
- •35. Модель «чистої» монополії та її характеристики.
- •36. Монопольний ринок у короткостроковому періоді
- •37. Рівновага підприємства монополіста у довгостроковому періоді. Цінова дискримінація
- •38. Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •39. Поняття та основні ознаки олігополії.
- •40. Теоретичні моделі олігополії. Дуополія та її особливості.
- •41. Особливості організації олігополістичного ринку. Ефективність олігополії.
- •42. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції
- •43. Модель поведінки підприємства-монополістичного конкурента
- •44. Нецінова конкуренція. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •45. Похідний попит. Взаємозв’язок ринків продуктів і факторів виробництва.
- •46. Попит на працю за умов досконало конкурентного ринку ресурсів.
- •47. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку
- •48. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •49. Капітал як фактор виробництва.
- •50. Попит і пропозиція капіталу. Вибір у часі. Вступ до аналізу інвестиційних рішень.
- •51. Ринок землі
- •52. Поняття загальної та часткової ринкової рівноваги, її аналіз.
- •53. Рівновага обміну у мікроекономіці.
- •54. Ефективність у виробничій сфері.
- •55. Загальна рівновага та її вплив на економіку.
- •56. Теорія добробуту. Критерії оцінки добробуту.
- •57. Правові передумови для ринкових суб'єктів.
- •58. Інституціональна природа сучасної фірми. Контрактна концепція фірми.
- •59. Позаринкові зовнішні ефекти, особливості їх регулювання.
- •60. Громадські блага. Забезпечення громадськими благами: можливості ринку і держави.
53. Рівновага обміну у мікроекономіці.
Рівновага – це такий стан економіки, при якому зберігається здатність її
до саморегулювання: у випадку відхилення економічної системи від
збалансованого стану до дії автоматично підключаються сили, які
намагаються відновити порушені структурні зв`язки.
Ефективність при обміні обумовлена насамперед граничними формами заміщення, які притаманні учасникам торгівельних відносин.
До тих пір поки ці форми різняться між собою існує можливість взаємовигідного обміну і підвищення ефективності.
Розподіл товарів є ефективним тоді, коли граничні норми заміщення між будь-якими парами товарів однакові для всіх споживачів, тобто подальше продовження обмінних операцій приведе до зниження ефективності розподілу.
Умови розподілу:
де: АВ – товари;
СП – споживачі;
Р – ціна;
MRS – гранична форма заміщення.
54. Ефективність у виробничій сфері.
При аналізі ефективності розподілу продукції при виробництві вирішальну роль мають граничні норми технічного заміщення.
Для аналізі ефективності у виробничій сфері застосовують діаграму Еджворта
При побудові діаграми Еджворта відбувається накладення 2-х карт ізоквант (кривих байдужості) для 2-х тов.. А та В в результаті чого утворюється «коробка Еджворта». В точках перетину ізоквант 2-х товарів вважаються точками ефективного розподілу ресурсів у виробництві (Е1, Е2, Е3).
Крива виробничих можливостей В загальному вигляді. Кожна точка дотику ізоквант 2-х товарів у коробці Еджворта відповідає точці на кривій виробничих можливостей. При русі вздовж цієї кривої змінюються пропорції загального виробництва і ці зміни дають можливість проаналізувати граничну норму трансформації товару А в товар В і навпаки.
Крива
байдужості.
Виробництво буде ефективним тоді, коли воно буде максимізувати корисність для споживачів і водночас не буде виходити за межі наявних ресурсів, тобто буде знаходитись на кривій виробничих можливостей.
Отже, мета виробничих можливостей та крива байдужості, що відображає максимальний рівень задоволення потреб будуть мати тільки одну загальну точку.
55. Загальна рівновага та її вплив на економіку.
Для ефективного функціонування економіки, розміщенням ресурсів між виробництвом різних товарів має бути таким, щоб структура цього виробництва за ефективного використання ресурсів співпадала зі структурою споживання. Виконання цієї умови можливе тільки тоді, коли всі ринки є досконало-конкурентними і там встановлюються ефективні ціни.
↓
Умова ефективного розміщення ресурсів в економіці країни:
- ця рівність називається оптимум
за Парето.
Причини обмеженої спроможності ринкового регулювання:
зовнішні фактори;
існування громадських благ;
поза ринкова діяльність суб’єктів ринку;
непрозорість ринків;
неповна інформація;
неринкові механізми регулювання.
Вищеназвані причини обумовлюють можливість досягнення максимальної ефективності в економічній системі. За цих умов загальна рівновага досягається квазіоптимуму (відповідно до цієї теорії у випадку коли в одній галузі зміни не можуть бути усунені, краще відмовитись від досягнення максимальної ефективності в іншій галузі, щоб збалансувати економіку вцілому).
