Спостереження за зв’язком між змістом тексту і заголовком

Співвідносити заголовок і зміст за твору діти вчаться на уроках грамоти. Їм пропонуються завдання: поділити оповідання, казку на частини за поданими заголовками, придумати до серії картин заголовки; з даних заголовків дібрати найбільш вдалі; обґрунтувати, чому так названо оповідання.

На уроках позакласного читання відпрацьовуються уміння знаходити потрібну книгу, орієнтуватися у її змісті; користуючись заголовком, 3 цією метою пропонуються дидактичні ігри типу «Бібліотекар і читач». Від книги слід переходити до ознайомлення із дитячими журналами, газетами. Ставляться завдання: «Розгорніть газету (журнал). Прочитайте заголовки і скажіть, про що можна довідатися із цього номера газети (журналу)».

Виконання таких вправ привертає увагу дітей на зв'язок між змістом тексту і заголовком. У них складаються початкові уявлення про смислову єдність і зв'язність тексту.

Здобуті знання про ознаки тексту розширюються під час колективного аналізу, відновлення, редагування текстів і складання розповідей дітей про те, що відбулося у їхньому житті. Учні починають усвідомлювати що всі речення у тексті, об'єднані темою і основною думкою, розташовані у певній послідовності.

Пізнання цього. найголовнішого закону побудови тексту допомагає їм оволодіти уміннями співвідносити зміст твору із заголовком, орієнтуватися у межах теми, помічати логічні пропуски у змісті висловлювань.

Основним методом роботи з учнями є бесіда, у процес якої учитель включає вступне слово; вводить ілюстративну опору, конкретизуючи уявлення дітей. Пошукова діяльність активізується складанням словесних малюнків» інтонаційним виділенням найважливіших для вираження думки слів, поданим планом, постановкою проблемних завдань.

Подаємо кілька вправ, які сприяють формуванню в учнів уявлень про текст і його суттєві ознаки – смислову єдність і зв'язність.

Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання

Вправи на аналіз готових текстів (типу 1—2) поєднуються із конструктивними, творчими (типу З–5) – знайти логічні пропуски у висловлюванні, виправити помилки у змісті твору, відновити деформований текст, побудувати розповідь за даною темою.

Мета цих вправ – виробити уміння усвідомлювати межі та основну думку власного висловлювання, підпорядковувати мовні засоби розкриттю свого задуму.

Отже, відомості з теорії монологічного мовлення застосовуються у процесі колективного виховання вправ, а не заучуються спеціально дітьми. Вони є орієнтиром у оволодінні уміннями послідовно, виразно розповідати про побачене, пережите.

Учні переконуються, що для висловлення думки часто буває недостатньо одного речення, особливо коли необхідно довести своє твердження, пояснити, підкріпити прикла­дами або розповісти про ряд подій чи намалювати картину, предмет. Для повноцінного спілкування необхідно навчитися об'єднувати у єдине смислове ціле групу речень, тобто будувати зв'язне висловлювання. Завдяки пізнанню суттєвих ознак монологічного мовлення – смислової єдності і зв'язності – для учнів стають зрозумілими способи усвідомлення теми і основної думки тексту.

Для опанування цими способами, мовленнєвої діяльності доцільними є типи вправ, розроблені Т.О. Ладиженською. Завдання у них певним чином уточнені, конкретизовані, зорієнтовані на сприймання дітей молодшого шкільного віку.

1. Прослухайте два учнівські твори (у одному з них тема розширена, а другому – звужена). У якому творі наводяться факти, що є зайвими, не стосуються теми? А де – значно розширюють її? Чи повно розкрито тему у другому творі? Що випущено? Про що необхідно розповісти? Якими фактами слід доповнити розповідь?

1. Подумайте, яка із даних тем є ширшою, а яка вужчою. Про які факти слід розповісти, щоб розкрити першу тему, другу тему?

2. Підшукайте до даної вузької теми широку. «Якою я сьогодні побачила весну?»

4. Як би ви розчленували широку тему на підтеми? «Зимові розваги дітей».

4. Зіставте дві теми. У формулюванні якої теми підказується головна думка?

Знайдіть у формулюванні тем слова, які підказують головну думку.

6. Зіставте теми творів. Під час написання якого твору слід обрати розповідь, опис, міркування?

Як я відпочивала влітку. Який гарний ліс улітку! Чому влітку день довший, ніж ніч?