
- •Класифікація виробничих шкідливостей. Система заходів з профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму
- •Класифікація основних видів і форм трудової діяльності.
- •Гігієнічна оцінка ступеня важкості і напруженості праці. Наукова організація праці. Заходи боротьби з втомою
- •Гігієна розумової та операторської праці. Провідні принципи, методи та засоби наукової організації праці. Санітарно-просвітня робота
- •Шум як виробнича та побутова шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоровя та захворювання).
- •Вібрація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоровя та захворювання).
- •Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання (фізичні властивості і біологічний ефект, галузі застосування у медичній практиці, можливі зрушення у стані здоровя та захворювання, профілактика).
- •Пил як виробнича шкідливість (фізико-хімінчі властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоровя та захворювання).
- •Свинець як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоровя). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана із впливом свинцю.
- •Ртуть як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоровя). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана із впливом ртуті.
- •Оксид вуглецю як виробнича шкідливість(фізичні властивості,біологічна дія,зрушення у стані здоровя). Профілактика захворювань при роботі,що пов’язана з впливом оксиду вуглецю.
- •Гігієна с/г праці (тваринництво, робота на молочній товарній фермі). Професійні шкідливості. Зрушення у стані здоровя та заходи щодо їх профілактики
- •Гігієна праці сільських механізаторів (умови праці, професійні шкідливості, можливі зрушення у стані здоровя та захворювання, заходи щодо профілактики)
- •Гігієна праці при роботі з пестицидами( види пестицидів, особливості дії та способів застосування, заходи безпеки та профілактики захворювань)
- •Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоровя. Методи оцінки фізичного розвитку
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і приміщень дитячих дошкільних закладів. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та улаштування в загальноосвітній школі. Санітарно-протиепідемічний режим
- •Гігієнічні основи навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до посібників, розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення)
- •Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, навчальних посібників та дитячих іграшок. Методика маркування парт та розсаджування школярів
- •Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей і підлітків ( основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня). Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності
- •Рухова активність та здоровя дітей і підлітків. Гігієнічна оцінка рухової активності учнів. Зміст лікарського контролю за фізичним вихованням школярів
- •Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою та спортом дітей і підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів
- •Гігієнічні основи трудового та політехнічного навчання дітей і підлітків. Гігієнічні вимоги дошкільних майстерень. Професійна орієнтація та професійний відбір
- •Біоритмологічні принципи раціональної організації навчальної діяльності дітей і підлітків
- •Методологічні принципи вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоровя населення. Мета, завдання та програми досліджень
- •Форми, методи та схеми досліджень здоровя населення у зв’язку з впливом чинників забрудненого навколишнього середовища. Поняття про зони спостереження
- •Зони забруднення біосфери. Захист навколишнього середовища від забруднення. Зони забруднення території України внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •Гігієнічні основи здорового способу життя. Фактори ризику та їх профілактика
- •Основи психогігієни та психопрофілактики
- •Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи хроногігієни
- •Гігієнічні принципи загартовування. Гігієнічна характеристика лазень, та їх роль у збереженні здоровя і профілактика захворювань
- •Гігієнічні вимоги до одягу, взуття, предметів побуту. Гігієнічна оцінка лікарняного одягу
- •Гігієнічні принципи лікарняного будівництва. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і будівлі лікарні
- •Гігієнічні аспекти організації праці лікарів. Профілактика професійно-зумовлених захворювань лікарів різних спеціальностей
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення. Санітарно-протиепідемічний режим
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення. Профілактика внутрішньо лікарняних інфекцій.Санітарно-протиепідемічний режим
Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи хроногігієни
Біологічні ритми являють собою самопідтримуючі автономні процеси періодичного чергування станів організму і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума. Людина має складну ієрархію та сувору часову упорядкованість в установленні біоритмологічної структури особистості внаслідок дії внутрішніх та зовнішніх синхронізаторів. Більше того, цілісний організм може існувати лише при певних фазових співвідношеннях різних коливальних процесів у клітинах, тканинах, органах і функціональних системах, з одного боку, та їх чіткій синхронізації з умовами довкілля — з іншого. Таким чином, стан здоров'я — це стан оптимальної гармонійності між часовою структурою внутрішнього середовища організму та впливом факторів навколишнього середовища, а біоритми, за своєю суттю, відображають зміни різноманітних показників фізіологічних процесів хвилеподібної форми. Різноманітні ритмічні коливання певних станів живих системах реєструються з частотою від 1 разу в мілісекунду до 1 разу в декілька років. Найбільше значення для людини мають ультрадіанні (довжина періоду від 0,5 до 20 годин), інфрадіанні (від 28 до 60 годин), циркасептідальні (від 60 до 148 годин) та, передусім, циркадіанні (від 20 до 28 годин) біоритми. Найважливішими характеристиками біологічних ритмів прийнято вважати такі показники, як рівень, період, амплітуда, акрофаза та форма денної кривої ритму.Рівень ритму або мезор являє собою середню величину фізіологічної функції, яка розглядається, протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди. Періодом ритму прийнято вважати відрізок часу після закінчення якого стан організму повторюється і, натомість, частота ритму являє собою величину, що обернена тривалості періоду. Амплітуду розраховують як різницю між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу, впродовж одного біологічного циклу. Під акрофазою розуміють час, на який припадає максимальний рівень функції. Причому, якщо акрофаза ритму функції змінюється у межах певної зони, це явище має назву "зона блукання акрофази". Зрештою, кожний біологічний ритм характеризується формою денної кривої, тобто графічним зображенням динамічних змін функції, що досліджується, протягом світлового дня. До нормальних фізіологічних кривих відносять параболоподібні криві з максимальною акрофазою в ранковий та денний час і наступним зниженням рiвня ритму у вечірній та нічний. До змінених фізіологічних кривих — платоподібні (мале вираження ступеня коливаємості функції протягом дня), інертні (максимальне підвищення рівня ритму у вечірній час), двовершинні або бігемінальні (наявність двох підйомів активності функції, як правило, в ранковий і у вечірній час) та інвертовані (зниження вихідного рівня функції протягом денного періоду).
Гігієнічні принципи загартовування. Гігієнічна характеристика лазень, та їх роль у збереженні здоровя і профілактика захворювань
Загартовування – система заходів, що підвищують стійкість організму до різких змін метеорологічних умов. Загартовувати організм можна шляхом раціональної дії на нього холоду, тепла, променевої енергії, за допомогою використання таких природних чинників, як вода, повітря, сонячна радіація. Загартовування вдосконалю терморегуляторні процеси, підвищує бар’єрні функції шкіри та посилює стійкість до інфекційних агентів. Загартовування починають із повітряних ванн, які тонізують нервову систему, тренують терморегуляторний апарат, підвищують обмін речовин, поліпшують сон і апетит. Спочатку загартовування проводять за температури повітря 20 С протягом 10-15 хвилин. Потім тривалість повітряних ванн подовжується на 5-10 хвилин, і доходить до 1.5-2 годин. З метою загартовування використовують сонячні ванни. Дія УФ-проміння сприяє підвищення обміну речовин, гемоглобіну, поліпшенню складу крові, нормалізація діяльності ЦНС і залоз внутрішньої секреції, забезпечення вітамінами. Приймати сонячну ванну добре в період від 8-9 години до 11-12. Протипокази – люди, які хворіють на туберкульоз, серцево-судинні захворювання,нервові, ендокринні хвороби. Загартовування водою проводять шляхом застосування холодного обтирання мокрим рушником, обливання холодною водою протягом 1-2 хвилин. Обливання водою починають з температури 34-36 С, щодня або через день знижуючи температуру на 1-2 С протягом 2-3 хвилин. Температуру води не слід знижувати більше ніж до 20-22 С. Корисний душ перемінних температур.