- •Класифікація виробничих шкідливостей. Система заходів з профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму
- •Класифікація основних видів і форм трудової діяльності.
- •Гігієнічна оцінка ступеня важкості і напруженості праці. Наукова організація праці. Заходи боротьби з втомою
- •Гігієна розумової та операторської праці. Провідні принципи, методи та засоби наукової організації праці. Санітарно-просвітня робота
- •Шум як виробнича та побутова шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоровя та захворювання).
- •Вібрація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоровя та захворювання).
- •Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання (фізичні властивості і біологічний ефект, галузі застосування у медичній практиці, можливі зрушення у стані здоровя та захворювання, профілактика).
- •Пил як виробнича шкідливість (фізико-хімінчі властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоровя та захворювання).
- •Ртуть як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоровя). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана із впливом ртуті.
- •Свинець як виробнича шкідливість (фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоровя). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана із впливом свинцю.
- •Оксид вуглецю як виробнича шкідливість(фізичні властивості,біологічна дія,зрушення у стані здоровя). Профілактика захворювань при роботі,що пов’язана з впливом оксиду вуглецю.
- •Гігієна с/г праці (тваринництво, робота на молочній товарній фермі). Професійні шкідливості. Зрушення у стані здоровя та заходи щодо їх профілактики
- •Гігієна праці сільських механізаторів (умови праці, професійні шкідливості, можливі зрушення у стані здоровя та захворювання, заходи щодо профілактики)
- •Гігієна праці при роботі з пестицидами( види пестицидів, особливості дії та способів застосування, заходи безпеки та профілактики захворювань)
- •Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоровя. Методи оцінки фізичного розвитку
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і приміщень дитячих дошкільних закладів. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та улаштування в загальноосвітній школі. Санітарно-протиепідемічний режим
- •Гігієнічні основи навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до посібників, розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення)
- •Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, навчальних посібників та дитячих іграшок. Методика маркування парт та розсаджування школярів
- •Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей і підлітків ( основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня). Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності
- •Рухова активність та здоровя дітей і підлітків. Гігієнічна оцінка рухової активності учнів. Зміст лікарського контролю за фізичним вихованням школярів
- •Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою та спортом дітей і підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів
- •Гігієнічні основи трудового та політехнічного навчання дітей і підлітків. Гігієнічні вимоги дошкільних майстерень. Професійна орієнтація та професійний відбір
- •Біоритмологічні принципи раціональної організації навчальної діяльності дітей і підлітків
- •Методологічні принципи вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоровя населення. Мета, завдання та програми досліджень
- •Форми, методи та схеми досліджень здоровя населення у зв’язку з впливом чинників забрудненого навколишнього середовища. Поняття про зони спостереження
- •Зони забруднення біосфери. Захист навколишнього середовища від забруднення. Зони забруднення території України внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •Гігієнічні основи здорового способу життя. Фактори ризику та їх профілактика
- •Основи психогігієни та психопрофілактики
- •Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи хроногігієни
- •Гігієнічні принципи загартовування. Гігієнічна характеристика лазень, та їх роль у збереженні здоровя і профілактика захворювань
- •Гігієнічні вимоги до одягу, взуття, предметів побуту. Гігієнічна оцінка лікарняного одягу
- •Гігієнічні принципи лікарняного будівництва. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і будівлі лікарні
- •Гігієнічні аспекти організації праці лікарів. Профілактика професійно-зумовлених захворювань лікарів різних спеціальностей
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення. Санітарно-протиепідемічний режим
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення. Профілактика внутрішньо лікарняних інфекцій.Санітарно-протиепідемічний режим
Біоритмологічні принципи раціональної організації навчальної діяльності дітей і підлітків
З метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень.В ході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов’язків, вільний час), правильність та доцільність їх взаєморозташування, відповідність стану здоров’я, віково-статевим, анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.У ході складання режиму дня необхідно указати початок і кінець кожного елементу впродовж всієї доби від пробудження до сну. Гігієнічна оцінка організації навчального процесу у школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку.Контроль за навчальним розпорядком пов’язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності має розпочинатися 1 вересня і закінчуватися не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року для учнів школи І ступеня (початкова школа) не може бути меншою 175 робочих днів, для учнів загальноосвітніх навчальних закладах П-Ш ступенів – меншою 190 робочих днів.Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним обсягом не менше 30 днів.Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: в 1 класах -35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин, в 5-12 класах – 45 хвилин.Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження впродовж тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров’я і фізичної культури.Тривалість перерв між уроками для учнів 1 класу повинна бути не меншою 15 хвилин, для всіх інших класів – не менше 10 хвилин. Тривалість великої перерви (після 2-го уроку) має складати 30 хвилин. Замість однієї великої перерви після 2-го і 3-го уроків можна влаштовувати перерви впродовж 20 хвилин. Під час перерв необхідно організовувати перебування учнів на .відкритому повітрі та їх харчування.Початок занять в загальноосвітніх навчальних закладах повинен припадати на час не раніше 8 години ранку. У разі використання двозмінного режиму навчання початок занять у другу зміну має організовуватися не пізніше 14 години, закінчення занять – не пізніше 19 години. Починати заняття як у першу, так і в другу зміну слід в один і той самий час протягом навчального року.Основними елементами санітарно-гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров’я та кремихтніософсько можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів (рис. 1), а також вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявність спарених уроків, розміщення поспіль уроків з предметів, подібних за змістом або за видом діяльності, наприклад, рідна мова та іноземна мова, алгебра та геометрія тощо).Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група – хімія, фізика; 3 група – рідна мова, історія, географія; 4 група – природознавство, література; 5 група – фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика – 11 балів; іноземна мова – 10; фізика, хімія – 9; історія – 8; рідна мова, література – 7; природознавство, географія – 6; фізична культура-5; праця-4; креслення-3; малювання-2; музика – 1) або методику визначення бального рівня складності окремих предметів (геометрія – 6 балів; алгебра-5,5 балів; іноземна мова-5,4 балів; хімія-5,3 балів; фізика-5,2 балів; біологія-3,6 балів; рідна мова – 3,5 балів; література – 1,7 балів; історія – 1,7 балів).
