
- •1. Соціальна педагогіка як наука: об’єкт, предмет, мета, завдання, функції.
- •3. Взаємозв’язок соціальної педагогіки з іншими науками.
- •4. Взаємозв’язок соціальної педагогіки та соціальної роботи.
- •5. Сім’я як фактор соціального виховання.
- •7. Кваліфікаційна характеристика соціального педагога.
- •9. Соціально – педагогічна діяльність: загальна характеристика.
- •10. Функції соціально-педагогічної діяльності.
- •11. Методи соціально-педагогічної діяльності.
- •13. Становлення та розвиток соціальної педагогіки за кордоном.
- •16. Особливості радянської системи соціального виховання.
- •17. Система професійної підготовки соціальних педагогів у Німеччині.
- •19. Професійна підготовка працівників соціальної сфери в сша.
- •20. Система професійної підготовки соціальних педагогів в Україні.
- •21. Соціальне виховання: поняття, сутність, зміст.
- •22. Нормативно-правове забезпечення діяльності соціального педагога.
- •23. Дошкільне виховання в системі соціального виховання.
- •24. Специфіка роботи соціального педагога в дошкільному навчальному закладі.
- •26. Напрями діяльності соціального педагога у внз.
- •27. Освітньо-виховні установи як суб’єкт соціально-педагогічної діяльності.
- •28. Освітньо-виховні установи як об’єкт соціально-педагогічної діяльності.
- •29. Соціально-педагогічна віктимологія як складова соціальної педагогіки.
- •30. Об’єктивні та суб’єктивні чинники несприятливих умов соціалізації особистості.
- •31. Мистецтво як засіб соціального виховання.
- •32. Засоби масової комунікації в системі соціального виховання.
- •34. Соціально-педагогічна корекція.
- •35. Соціально-педагогічна реабілітація.
- •36. Соціально-правовий захист людини.
- •37. Реалізація Конвенції оон про права дитини в Україні.
- •38. Соціально-педагогічні проблеми людей похилого віку.
- •43. Девіантна поведінка дітей та молоді як прояв соціальної дезадаптації.
- •45. Загальна характеристика суїцидальної поведінки.
- •46. Рекомендації соціальному педагогу щодо роботи з суїцидентами.
- •48. Соціально-педагогічні проблеми обдарованих людей.
19. Професійна підготовка працівників соціальної сфери в сша.
Соціальна робота в США займав важливе місце в структурі професій. Система соціальної роботи в країні складалася протягом століття, вона бере свій початок від діяльності Джейн Адамс, яка, починаючи з 1839 року, допомагала переселенцям, котрі опинялися в Америці без знання мови, без житла і роботи. Сфера соціальної роботи в країні постійно розширяється. Соціальний працівник турбується про те, щоб вночі безпритульні могли провести ніч в церкві більш або менш нормально, а ранком саме соціальний працівник церкви за допомогою добровольців годує у церковному дворі голодних. Медичні соціальні працівники в США вважають, що вилікувати хворого тільки за допомогою ліків неможливо. Ці люди допомагають лікарю підтримувати дух хворого, працюють з його сім'єю над тим, як краще поводитися з близькою людиною після виходу із госпіталя, радять, до якого спеціаліста звернутися, щоб зняти стрес. Велику роботу проводять соціальні працівники з безнадійно хворими людьми, вони знають, як краще втішити помираючого від СНІДу або від раку.
Соціальні працівники обслуговують клієнтів, життя яких погіршується у зв'язку з недостатніми матеріальними ресурсами, відсутністю сприятливих можливостей або нестачею умінь (набуті уміння можуть бути відсутніми через фізичні чи психічні недоліки або перешкоди, стреси, відсутність між особового спілкування або невирішеність проблеми щодо здібностей).
Розвиток соціальної роботи йшов поряд із розвитком освіти в галузі соціальної роботи. Питання щодо підготовки кваліфікованих кадрів для цієї сфери вперше постали наприкінці XIX ст.
В університетах США були створені програми навчання соціальної роботи для тих, хто бажав отримати ступінь бакалавра, магістра або доктора. Є університети, в яких за певною програмою можна отримати ступінь бакалавра, магістри або доктора. Є університети, акредитовані на видання сертифікатів усіх трьох рівнів. За даними на 1989 рік у країні було 297 акредитованих програм для отримання ступеня бакалавра, 96 — магістра, 46 — ступеня доктора з соціальної роботи.
Починаючи з 1984 року, в школах соціальної роботи почали використовуватися два основних підходи: стандарти прийнятності й оціночні стандарти. Стандарти прийнятності дають змогу виявити, наскільки школа або навчальна програма відповідають необхідним критеріям. Стандарти прийнятності для шкіл, які видають свідоцтва про ступінь магістра, майже ті ж самі. Відмінність полягає лише в тому, що стандарт потребує, щоб по завершенні курсу студент був ютовий самостійно вести практичну роботу. У школі, яка пропонує ступінь магістра, декан або ректор обов'язково повинен працювати на повну ставку.
Щоб стати магістром соціальної роботи, необхідно 'мати ступінь бакалавра і досвід практичної діяльності в соціальній сфері. Термін навчання — 2 роки. Особливо поглиблено вивчаються спеціалізовані предмети: соціальна політика, соціальна економіка, соціальне право, соціальна психологія, геронтологія, методи соціальної роботи. Від 16 АР 20 годин на тиждень студенти першого та другого курсів проводять в "полі", тобто на практиці. Місце проходження практики обирає сам студент. Основною тенденцією при отриманні докторського ступеня є більш поглиблений розвиток дослідницьких навичок студентів, отримання глибоких теоретичних знань. Навчання ведеться протягом двох років і завершується написанням і захистом докторської дисертації.