
- •33. Витрати як головний елемент ціни
- •34. Суть собівартості та її економічні елементи
- •35. Роль прибутку у формуванні ціни
- •36. Граничні та розрахункові нормативи рентабельності.
- •37. Цінова знижка
- •38. Формування цін з урахуванням непрямих податків.
- •39. Методичні підходи до розрахунку ціни.
- •40. Визначення ціни на основі попиту споживачів.
- •41. Методи з орієнтацією на конкуренцію.
- •42. Ціноутворення у сфері обігу споживчих товарів.
33. Витрати як головний елемент ціни
За своїм значенням головним елементом ціни є витрати, які виступають у формі собівартості. Собівартість — це виражені в грошовій формі витрати підприємства, які пов’язані з виробниц-твом та реалізацією продукції, товарів та послуг.
Собівартість, як обов’язковий елемент ціни, відіграє різну роль у її формуванні. Якщо на продукцію встановлюються фіксовані або регульовані ціни, то в цьому разі собівартість — вихідна база ціни і є основою для визначення в її складі прибутку та інших елементів. При формуванні вільних цін собівартість продукції безпосередньо їхній рівень не визначає. Роль собівартості зводиться до того, що вона показує нижню межу, мінімальну ціну товару і є одним із чинників її визначення. Незважаючи на такі розбіжності, облік собівартості продукції має особливе значення в ціноутворенні. Правильне визначення витрат необхідне для встановлення ціни пропозиції і, найголовніше, для вироблення ефективної цінової стратегії підприємства.
Витрати, що входять до собівартості продукції, можуть бути згруповані за різними ознаками. За економічним змістом витрати поділяються на окремі елементи, за цільовим призначенням — на калькуляційні статті, за способом віднесення на окремі види продукції — на прямі та непрямі, за обсягами виробництва — на постійні та змінні.
34. Суть собівартості та її економічні елементи
Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Витрати на виробництво утворюють виробничу (заводську) собівартість, а витрати на виробництво і збут - повну собівартість промислової продукції.
Собівартість, як обов’язковий елемент ціни, відіграє різну роль у її формуванні. Якщо на продукцію встановлюються фіксовані або регульовані ціни, то в цьому разі собівартість — вихідна база ціни і є основою для визначення в її складі прибутку та інших елементів. При формуванні вільних цін собівартість продукції безпосередньо їхній рівень не визначає. Роль собівартості зводиться до того, що вона показує нижню межу, мінімальну ціну товару і є одним із чинників її визначення.
Елементи витрат — це однорідні за своїм економічним змістом витрати.
Витрати , що утворюють собівартість продукції (робіт, послуг), групуються відповідно за їх економічним змістом за такими елементам:
· матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів);
· витрати на оплату праці;
· відрахування на соціальні потреби;
· амортизація основних засобів;
· інші витрати.
35. Роль прибутку у формуванні ціни
Важливим елементом у складі ціни є прибуток, що є грошовим вираженням чистого доходу, що створюється підприємством в процесі виробництва продукції або товарів і отримуваного після його реалізації за встановленою ціною.
У ринковій економіці здобуття прибутку – основна мета будь-якої підприємницької діяльності, оскільки вона є основним джерелом формування матеріальних і фінансових ресурсів підприємства, його виробничого і соціального розвитку.
У сфері виробництва прибуток безпосередньо включається в ціну підприємства-виробника, а у сфері торгівлі утворюється за рахунок постачальницько-збутових (опті), торгівельних надбавок і націнок громадського харчування.
Ціна підприємства-виробника складається з собівартості і прибутку, тому величина прибутку в ціні залежить від рівня ціни і витрат. У практиці ціноутворення сума прибутку, що включається в ціну, визначається не по абсолютній величині, а по відносному показнику – рентабельності продукції, встановленому у відсотках до повної собівартості
Кожне підприємство зацікавлене в збільшенні маси отримуваного прибутку, а досягти цього воно може різними шляхами.
По-перше, збільшувати прибуток з одиниці кожного виробу, для чого треба або підвищувати ціну, або знижувати собівартість продукції, що випускається.
По-друге, збільшення кількості виробленої і реалізованої продукції.
Найбільш складним моментом в процесі ціноутворення є визначення і обґрунтування рентабельності продукції, що закладається в ціну виробу. Рентабельність продукції повинна забезпечити підприємству, з одного боку, бажаний розмір прибутку, а з іншого боку, дозволити йому виступати на ринку повноправним учасником, тобто реалізовувати вироблену продукцію.