- •Питання до іспиту з предмету «Планування та організація діяльності підприємства» для студентів 3 курсу спеціальності 5.03050401 «Економіка підприємства»
- •1. Суспільне значення, цілі та завдання виробництва, його основні фактори
- •2. Сутність та основні завдання організації виробництва
- •3. Об’єкт, предмет і зміст курсу “Планування та організація діяльності
- •4. Історичний аспект розвитку науки про організацію виробництва
- •5. Поняття системи і системного підходу до виробництва
- •6. Виробнича система та її структура
- •7. Закони організації та розвитку виробничих систем
- •8. Особливості та властивості виробничих систем
- •9. Підприємство як складна виробнича система. Основні риси і засади
- •10. Виробничий процес та його складові частини
- •11. Класифікація виробничих процесів за рядом ознак
- •12. Принципи раціональної організації виробничих процесів
- •13. Організаційні типи виробництва та їх техніко-економічна характеристика
- •14. Загальна характеристика і класифікація трудових процесів
- •15. Структура трудового процесу і основи його проектування
- •16. Основні завдання і напрями організації праці
- •17. Поняття про робоче місце та його раціональну організацію. Класифікація
- •18. Оснащення і планування робочих місць
- •19. Форми і системи обслуговування робочих місць
- •20. Сутність, значення і завдання нормування праці
- •21. Класифікація затрат робочого часу і методи їх аналізу
- •22. Поняття та елементний склад виробничої структури. Чинники, що
- •23. Принципи формування і типи виробничих структур
- •24. Просторове розташування підприємства та критерії його оцінки
- •25. Поняття виробничого циклу та його структура
- •26. Розрахунок загальної тривалості виробничого циклу та чинники, що на нього впливають
- •27. Види руху предметів праці по операціях технологічного процесу
- •28. Розрахунок тривалості технологічної частини виробничого циклу при
- •29. Розрахунок тривалості технологічної частини виробничого циклу при
- •30. Розрахунок тривалості технологічної частини виробничого циклу при
- •31. Поняття про виробничу інфраструктуру підприємства та її значення в
- •32. Завдання, структура та форми організації інструментального господарства
- •33. Нормування витрат інструментів, їх виробничих запасів та визначення
- •34. Оборотні фонди інструментів та методика їх визначення
- •35. Шляхи удосконалення інструментального господарства
- •36. Організація і завдання ремонтної служби підприємства
- •37. Склад робіт з технічного обслуговування і ремонту устаткування
- •38. Характеристика основних понять і нормативів ремонтних робіт
- •39. Методика планування ремонтних робіт
- •40. Шляхи підвищення ефективності роботи ремонтного господарства
- •41. Призначення, завдання і організація енергетичного забезпечення
- •42. Нормування витрат і визначення потреби в енергоресурсах
- •43. Призначення, склад і завдання транспортного господарства підприємства
- •44. Організація транспортного обслуговування виробництва
- •45. Розрахунок основних показників діяльності транспортного господарства
- •46. Організація складського господарства і складських робіт
- •47. Шляхи удосконалення роботи транспортного і складського господарства
- •48. Методи організації виробничих процесів та фактори, що впливають на їх
- •49. Організація непотокового виробництва
- •50. Партіонний метод обробки
- •51. Сутність і характерні ознаки потокового методу організації виробництва
- •52. Поняття потокових ліній та їх класифікація за різними ознаками
- •53. Розрахунок основних параметрів потокових ліній
- •54. Організація автоматизованого виробництва. Розрахунок продуктивності
- •55. Гнучке автоматизоване виробництво, його види та перспективи розвитку
- •57. Система контролю та управління якістю продукції на виробництві
- •58. Поняття конкурентоспроможності продукції, система показників і методи визначення
- •59. Система комплексної підготовки виробництва до зміни продукції: сутність та складові частини
- •60. Організація на виробництві науково-технічних досліджень
- •61. Проектно-конструкторська підготовка виробництва нових видів продукції
- •62. Технологічна і екологічна підготовка виробництва: сутність, цілі та завдання
- •63. Організаційно-економічна підготовка виробництва до випуску нової
- •64. Сутність планування й особливості його здійснення на підприємстві.
- •65. Інформаційні ресурси та нормативна база планування діяльності підприємства.
- •66. Функціонування системи планування на підприємстві.
- •67. Функції планування та управління економічною діяльністю підприємства.
- •68. Основні етапи стратегічного планування.
- •69. Аналіз макро-і мікросередовища та визначення параметрів виробничої системи.
- •71. Етапи складання виробничої програми підприємства.
- •72. Планування обсягів виробництва продукції у вартісному виразі.
- •73. Номенклатурні позиції та асортимент продукції.
- •74. Поняття, мета реклами. Види і основні носії реклами. Розробка програми рекламування.
- •75. Обгрунтування вибору рекламних засобів і ефективність реклами.
- •76. Комунікаційна політика у здійсненні планів збуту продукції.
- •78. Зміст і завдання оперативно-календарного планування.
- •79. Ритмічність виробництва. Характеритика рівномірного і ритмічного виробництва.
- •80. Об'єкт планування, порядок проходження замовлень; системи і календарно-планові розрахунки у одиничному типі виробництва.
- •81. Особливості та головне завдання оперативно-календарного планування у серійному виробництві.
- •82. Особливості та головне завдання оперативного планування на підприємствах масового типу виробництва.
- •84. Методики розрахунку виробничої потужності.
- •85. Визначення виробничої потужності складальних цехів і підрозділів.
- •86. Визначення середньорічної потужності для обгрунтування обсягів випуску
- •87. Основні шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей.
- •88. Зміст та основні завдання плану мтз, порядок його складання.
- •89. Методи розрахунку потреби в матеріальних ресурсах для основного виробництва.
- •90. Склад та класифікація запасів. Нормування виробничих запасів.
- •91. Особливості визначення потреби цехів у матеріальних ресурсах в різних типах виробництва.
- •92. Місце персоналу у потенціалі підприємства. Поняття та класифікація категорій персоналу.
- •93. Методи визначення кількісного і якісного складу працівників.
- •94. Розрахунок чисельності окремих категорій працюючих.
- •95. Планування продуктивності праці.
- •96. Задачі планування оплати праці.Склад планового фонду заробітної плати.
- •97. Показники, що характеризують оплату праці. Методи визначення планового фонду заробітної плати.
- •98. Розрахунки планового фонду заробітної плати за елементами.
- •99. Мета, завдання та послідовність розробки плану собівартості продукції.
- •100. Розрахунок калькуляційних статей прямих витрат.
- •101. Методика складання зведеного кошторису. Взаємозв'язок кошторису на виробництво з іншими розділами внутрішньофірмового плану.
- •104. Методи розрахунку потреби в оборотних коштах.
- •105. Планування прибутковості підприємства
- •106. Поняття та види рентабельності та їхні розрахунки.
- •107. Основні фінансові документи, що використовуються в процесі фінансового планування.
55. Гнучке автоматизоване виробництво, його види та перспективи розвитку
Гибкое автоматизированное производство — автоматизированная производственная система, в которой на основе соответствующих технических средств и определенных решений обеспечивается возможность оперативной переналадки на выпуск новой продукции в достаточно широких пределах ее номенклатуры и параметров. Основной показатель – степень гибкости можно определять количеством затраченного времени и необходимостью дополнительных расходов при переходе на выпуск новой продукции.
Техническую базу гибкой автоматизированной системы составляют станки с ЧПУ, промышленные работы, специальные транспортные средства и автоматизированные системы управления технологическими процессами.
Исходя из того, что основной характеристикой гибкого производства является степень гибкости, которая в сою очередь может широко варьироваться, все существующие его виды могут быть разделены на четыре основные группы.
Первая группа предполагает жесткую технологию производства, когда созданное технологическое оборудование предназначено для изготовления одной детали (изделия). По окончании выпуска изделия оборудование не может использоваться для изготовления нового.
Вторая группа основана на перестраиваемой технологии производства, когда оборудование при замене отдельных его компонентов или изменения компоновки может использоваться для изготовления нового изделия или строго фиксированной группы изделий.
Третья группа гибких производств основывается на переналаживаемых технологических процессах и оборудовании, предназначенном для одновременного выпуска группы деталей.
Четвертая группа основывается на гибкой технологии производства и оборудовании, приспособленном для высокого уровня автоматизации.
Третья и четвертая группы гибких производственных систем называются программируемыми, так как для переходов с одного объекта производства на другой необходимо изменять управляющие программы, а не оборудование или его составляющие.
Современные ГАП включают в себя:
• системы автоматизированного проектирования;
• автоматизированное управление технологической подготовкой производства, числовыми программными устройствами;
• роботы (манипуляторы);
• автоматизированные транспортные средства;
• автоматизированные склады;
• автоматизированные системы контроля технологических процессов, качества продукции;
• автоматизированные системы контроля и управления предприятием.
ГАП позволяют существенно сократить время на проектирование и переналадку производства для выпуска новой продукции.
В гибких автоматизированных производствах реализуются такие фундаментальные принципы научной организации производства, как концентрация, специализация и универсализация, пропорциональность, непрерывность, ритмичность, параллельность, прямоточность и др. Однако их роль и методы осуществления в новых условиях изменяются.
56. Поняття якості продукції, показники і методи оцінки її рівня Качество как экономическая категория отражает совокупность характеристик объекта, которые относятся к его способности удовлетворять потребности потребителей, поэтому качество продукции связано с потребительской способностью товаров. Для оценки качества продукции используется система показателей, которая включает следующие группы: 1.Обобщающие, характеризующие общий уровень качества продукции: объем и долго прогрессивных видов изделий в общем выпуске, сортность (марочность) продукции (в легкой, цементной отраслях промышленности), экономический эффект и дополнительные затраты, связанные с улучшением качества. 2.Комплексные, характеризующие несколько свойств изделий, включая затраты, связанные с разработкой, производством и эксплуатацией. 3.Единичные, характеризующие одно из свойств продукции. Они подразделяются на показатели:
- назначения, характеризуют приспособленность изделий для использования по назначению и область их применения;
- надежности и долговечности. Надежность — это свойство изделия сохранять технические параметры в заданных пределах и фиксированных условиях эксплуатации, например вероятность отказа, безотказность, работоспособность и т. п. Долговечность — это свойство изделия длительно сохранять работоспособность в определенных режимах и условиях эксплуатации до разрушения или другого предельного состояния,
- технологичности изделия, характеризуют эффективность конструкции машин и технологии их изготовления;
- эргонометрические, позволяющие определять удобство и безопасность эксплуатации изделий;
- эстетические, характеризующие способность продукции удовлетворять потребность в красоте;
- стандартизации и унификации, определяющие степень использования в продукции стандартизированных составных частей изделия и уровень их унификации;
- патентно-правовые, характеризующие удельный вес отечественных изобретений в данном изделии и возможность беспрепятственной реализации продукции как в своей стране, так и за рубежом (показатели патентной защиты, патентной чистоты);
- транспортабельности, определяющие приспособленность продукции к перевозкам.
- экономические, характеризующие затраты на разработку, изготовление, эксплуатацию или потребление продукции, экономическую эффективность ее эксплуатации.
При оценке уровня качества товаров в зависимости от количества показателей, по которым принимается решение о качестве товаров, применяют следующие методы: дифференциальный, комплексный и смешанный.
Дифференциальный метод — основан на использовании единичных показателей, чтобы определить, по каким из них достигнут уровень базового образца и значения каких наиболее отличаются от базовых.
Качественный метод — основан на применении обобщенного показателя качества продукции, который представляет собой функцию от единичных показателей. Обобщенный показатель может быть выражен главным показателем, отражающим основное назначение продукции, интегральным или средневзвешенным.
Интегральный показатель используется тогда, когда можно установить суммарный полезный эффект от эксплуатации или потребления продукции и суммарные затраты на создание и эксплуатацию продукции.
Средневзвешенные показатели применяют, если нельзя установить функциональную зависимость главного показателя от исходных показателей качества, но возможно с достаточной степенью точности определить параметры весомости усредняемых показателей.
Смешанный метод — основан на одновременном использовании единичных и комплексных (обобщенных) показателей оценки качества продукции.
