66. Форвардні та ф’ючерсні угоди

Форвардні операції-вид строкових валютних угод за яких під час укладання угоди фіксується сума, курс і стандартний термін поставки валюти за контрактом, але до настання обумовленого терміну жодних платежів не здійснюється.

Ф’ючерсні операції – зобов”язання купити або продати певну кількість фінансових активів за фіксованою на біржі ціною й уніфікованими умовами. Виконання такої операції здійснюється в проміжок часу від трьох днів до кількох років. Розрахунки проводяться в обумовлений термін. Але в момент укладання угоди покупець сплачує продавцеві премію. Курс зазначений в угоді називається ціною купівлі валютного ф’ючерса. На відміну від форварда фючерс передбачає реальну купівлю-продаж валюти, а не просто взаємозалік за оперцією. Перевагою ф’ючерса є його висока ліквідність і постійне котирування на валютній біржі.

67. Валютний курс. Визначення валютного курсу

Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни. Встановлення валютного курсу називається котируванням. Воно відбувається на основі операції фіксингу – послідовного зіставлення попиту і пропозиції окремо щодо кожної валюти. Є 2 методи котирування: прямий і зворотний. Пряме – вартість іноземної валюти виражається в національній. Зворотне – вартість національної валюти оцінюється у певній кількості іноземної.

68. Чинники впливу на валютний курс

1) курсоутворюючі чинники: стан платіжного балансу країни; обсяги ВНП, які виробляються в країні; внутрішня і зовнішня позиція грошей; % ставки в країнах, валюти яких порівнюються; співвідношення внутрішніх цін країни з зовнішніми.

2)регулюючі чинники: заходи прямого державного регулювання (фінансово – бюджетна політика, квотування та ліцензування, грош-кред політика, регулювання цін, інтервенційна політика, розподіл валюти); структурні чинники

3) чинники кризового характеру: дефіцит держ бюджету; безконтрольна емісія і інфляція; штучне і надмірне регулювання цін; висока монополізація виробництва

69. Валютна позиція банку

Валютна позиція – співвідношення балансових і позабалансових вимог та балансових і позабалансових зобов’язань банку в кожній іноземній валюті й у кожному банківському металі. Називається відкритою якщо не дорівнює нулю, тобто вимоги не дорівнюють зобов’язанням, і закритою якщо дорівнює нулю, тобто вимоги такі ж як і зобов’язання. Відкрита валютна позиція є довгою якщо вимоги більші ніж зобов’язання в певній іноз валюті, тоді у банку ризик виникає при підвищенні курсу нац. Валюти. Відкрита валютна позиція є короткою якщо вимоги менші ніж зобов’язання в певній іноз валюті, тоді ризик у банку виникає при підвищнні курсу іноз валюти.

70. Нормативи (ліміти) валютної позиції

Л13-1 – ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку, обчислюється як співвідношення величини перевищення обсягу вимог за купленою іноземною валютою і банківськими металами над обсягом зобов’язань у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу; не повинен перевищувати 5%

Л13-2 – ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку, визначається як співвідношення величини перевищення обсягу зобов’язань за проданою іноземною валютою і банківськими металами над обсягом вимог у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу4 не повинен перевищувати 10%