63. Генеральні та індивідуальні ліцензії на здійснення валютних операцій.

НБУ надає банкам генеральні ліцензії для здійснення таких валютних операцій: – неторговельні операції з валютними цінностями,

– операції з готівковою іноземною валютою та чеками,

– ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів – нерезидентів у грошовій одиниці України,

– ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України,

– відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій з ними,

– залучення, розміщення та торгівля іноземною валютою і банківськими металами на валютному ринку України та на міжнародних ринках,

– валютні операції на валютному ринку України та на міжнародних ринках, які належать до фінансових послуг.

64. Характеристика валютних операцій. У широкому розумінні валютні операції – це конкретна форма прояву валютних відносин. Валютні операції пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, їхнім використанням як засобу платежу, а також вивезенням, увезенням, переказом, пересиланням валютних цінностей на території країни та за її межами.

Валютні операції :

• Конверсійні операції

• Залучення та розміщення валютних коштів

• Кореспондентські відносини з іноземними банками

• Неторгові операції

• Міжнародні розрахунки

• Введення валютних рахунків

• Інші операції.

Видами валютних операцій є поточні та строкові, окремо виділяють арбітражні валютні операції.

Поточні – пов’язані з поставкою валюти в межах 3-ох днів (короткий термін валютування).

Строкові – мають довший термін валютування, оскільки поставка здійснюється у термін понад 3 дні (від одного – двох місяців до кількох років).

Арбітражні – це операції, метою яких є отримання прибутку завдяки коливанням курсів на певний момент часу на різних сегментах ринку або різних біржах (валютна спекуляція або »ігри на курсових різницях»). Вони є практично без ризиковими, оскільки відбувається одночасна купівля в одному місці та продаж у іншому.

65. Хеджування валютних ризиків.

Хеджування – мінімізація валютного ризику за позиції СПОТ шляхом відкриття протилежної строкової позиції у тому ж фінансовому інструменті з наступним її заліком ( страхування ризиків за допомогою укладання строкових угод,тобто форвардних, ф’ючерсних, опціонних і угод типу своп).

Хеджування валютних ризиків здійснюється проведенням валютообміних операції до того ,як відбудуться несприятливі зміни валютного курсу ,або шляхом укладання угод,які дають змогу компенсувати збитки від таких змін за допомогою паралельних угод із валютою.

Хеджуються, зазвичай, ті ризики, за якими можливі великі втрати, а інші ризики залишаються непокритими. Це пов’язано з досить високими втратами хеджування на комісійні й опціонні премії. Проте необхідно враховувати, що зменшення цих витрат може спричинити чіткі критерії застосування хеджу та створювати належні страхові резерви, аби прорахунки не створили критичної ситуації. Найпоширенішими методами страхування є форвардні угоди, валютні опціони та своп операції.