36. Інфраструктурні операції банків з цінними паперами

Під депозитарною діяльністю розуміють надання послуг зі зберігання (депонування) цінних паперів та виконання доручень зі реалізації прав, що засвідчені цінними паперами. Для цього при банках створюються спеціалізовані підрозділи - депозитарії цінних паперів.

Основними функціями депозитаріїв комерційних банків є:

-         знерухомлення або дематеріалізація цінних паперів при прийнятті їх на збереження;

-         виконання за допомогою ЕОМ бухгалтерських проводок із переказу та

вилучення з обігу цінних паперів, що знаходяться на збереженні;

-         створення   комп'ютерної   бухгалтерської   заставної   системи   цінних паперів, що знаходяться на зберіганні;

-         вилучення цінних паперів на звичайній і терміновій основі;

-         надання комплексних послуг зі зберігання цінних паперів: ведення реєстру акціонерів, нарахування, виплата процентів і дивідендів та ін.

Клієнтами депозитарію комерційних банків є емітенти, індивідуальні та інституціональні інвестори. Депозитарний облік цінних паперів може організовуватись банками у двох основних формах:

-         знерухомлення - заміна емітованих цінних паперів єдиним глобальним сертифікатом, що зберігається у депозитарії, з відкриттям кожному з власників даного сертифіката окремих ДЕПО рахунків;

-         повна дематеріалізація цінних паперів - емісія цінних паперів у вигляді електронних записів за допомогою комп'ютерної системи.

41. Емісійно-посередницькі операції банків з цінними паперами.

До емісійно-посередницьких належать:

• розробка техніко-економічного обгрунтування інвестиційних проектів;

• формування оптимальних емісійних портфелів для клієнтів (розробка програми залучення інвестицій);

• просування цінних паперів клієнта на фінансові ринки та їхнє обслуговування на вторинному ринку;

• андерайтинг- комплекс послуг з організації та проведення емісії цінних паперів,що охоплює всі її етапи:

• консультація емітента про час, терміни, обсяги, характеристики емісії;

• підготовка проспекті емісії;

• розміщення емісії серед інвесторів;

• викуп нерозміщеної частини емісії або всього обсягу емісії за фіксованою ціною в емітента.

42. Торговельно-посередницькі операції банків з цінними паперами.

Торговельно-посередницькі операції передбачають таке:

• формування оптимальних індивідуальних портфелів цінних паперів для клієнта;

• здійснення брокерської та дилерської діяльності.

Брокерська діяльність – це діяльність від імені, за дорученням і коштом клієнта, внаслідок якої посередник отримує прибуток у вигляді комісійної винагороди.

Дилери укладають договори за свій рахунок і від свого імені, а основний їхній дохід – це маржа ( різниця між цінами продавця та покупця).

Брокери і дилери є трейдерами (спекулянтами, торговцями) на фінансовому ринку.

43. Формування портфеля цінних паперів банку Портфель цінних паперів – це сукупність придбаних чи отриманих банком цінних паперів, право володіти, користуватися та розпоряджатися якими належить банку.

Портфель цінних паперів залежно від мети і терміну їх зберігання у банках поділяються на:

• портфель на продаж;

• портфель на інвестування.

У портфелі на продаж є цінні папери . придбані для наступного перепродажу і отримання спекулятивного торговельного доходу. В цьому портфелі цінні папери перебувають досить короткий термін.

У портфелі на інвестування містяться цінні папери , що банк придбав для подальшого утримання й отримання прибутку від володіння у вигляді відсотків за борговими цінними паперами чи дивідендів за акціями. В цьому портфелі цінні папери перебувають триваліший термін. Вони можуть переходити з одного портфеля до іншого у випадку, якщо наміри банку стосовно них змінюються.