4. Проектування компонентів, структур даних та алгоритмів

5. Проектування тестування

Тестування і налагодження відносяться до найважчих і об‘ємних етапів розробки ПЗ. Вони взаємозв'язані: тестування представляє собою виконання програм з метою виявлення помилок, а налагодження полягає у виявленні причин помилок і їх виправленні. Основними інструментами тестування служать тести: <підібрані початкові дані> + <точні описи очікуваних ефектів>, а також допоміжні модулі-заглушки і драйвери. До засобів налагодження відноситься налагоджувальний друк, виконання програми частинами, вбудовані засоби систем програмування. Незважаючи на свою важливість, тестування і налагодження все ж є підлеглими етапами розробки ПЗ, оскільки ніякими зусиллями тут не можна забезпечити ефективність і надійність погано спроектованої програми.

Тестування починається з розробки стратегії тестування та плану тестування.

Стратегія тестування складається з направленості тестування (низхідне тестування, висхідне, монолітне і т.і.), послідовності тестування (якщо, скажімо, низхідне, то у якій послідовності підключати модулі) і обраних методів тестування. Причому для окремих частин програми, залежно від вимог надійності, можуть бути обрані різні методи.

План тестування визначає послідовність робіт, методи тестування, строки і виконавців.

Висновки

Висновки містять короткий виклад висновків по темі роботи. Висновок не повинен носити характер стисненого переказу всієї роботи, в ньому мають бути викладені підсумкові результати. Ця частина виконує роль кінцівки, обумовленої логікою проведеного дослідження, яка носить форму синтезу накопиченої в основній частині роботи. Цей синтез - послідовне, логічно струнке викладення отриманих підсумків та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі.

Заключна частина передбачає, як правило, також наявність узагальненої підсумкової оцінки виконаної роботи. При цьому важливо вказати, в чому полягає її головний зміст, які важливі побічні наукові результати отримані, які постають нові наукові завдання у зв'язку з проведенням дослідження. У деяких випадках виникає необхідність вказати шляхи продовження дослідження теми, форми і методи її подальшого вивчення, а також конкретні завдання, які майбутнім дослідникам доведеться вирішувати в першу чергу.

Якщо зроблена робота є частиною колективної праці, необхідно конкретно вказати частину особисто виконаних робіт.

Список літератури

Список використаних джерел та літератури містить найменування робіт, джерел, які були безпосередньо використані автором при роботі над курсовою роботою. Кількість використаних джерел та літератури в курсовій роботі, як правило, повинна бути не менше 10.

Список літератури, що використовувалася в процесі виконання робіт та підготовці пояснювальної записки необхідно вказувати обов’язково.

Список літератури, в тому числі, дозволяє оцінити обсяг виконаних робіт та якість отриманих по ходу практики нових знань та навичок.

На кожне з джерел, вказаних у списку літератури, обов’язково повинно бути посилання у тексті пояснювальної записки. Посилання на джерела інформації обов'язкові, так як це свідчить про культуру наукової праці і є показником його етичності та коректності.

Посилання повинні мати наскрізну нумерацію, поміщені в квадратні дужки і обов'язково повинні містити порядковий номер роботи, під яким вона значиться в списку літератури із зазначенням сторінок, на яких розташовується інформація.