113. Три покоління сппр.

Показники	1 пок-ня (1970-80)	2 пок-ня (1980- сер 90)
Упр-ня даними	Велика кіл-ть інф-ції, внут. і зовніш. банки даних, обробка і оцінка даних	Необх. і достат. кіл-ть інф-ції про факти у відпов-ті зі спийнятям ОПР, що охопл-є потайні припущ-ня, інтереси і якісні оцінки.
Упр-ня обчис-ням (модел-ням)	М-лі розробл-ні спец-ми в обл. інф-ки для спец. проблем	Гнучкі м-лі, які наслідують образ мислення ОПР у процесі ПР.
Мова спілк-ня	Мови прогр-ня, ств-ні для великих ЕОМ, які викор-ся виключно програм-ми.	Прогр. засоби, “дружні” корист-чеві, звичайна мова, безпосередня робота кінцевого кор-ча з с-мою СППР.

СППР 3 (від сер. 90-х і дотепер) покоління мають ті самі ознаки, що і 2 покоління, але зявилися додаткові можливості за рахунок впровадження: сховищ та вітрин даних, OLAP-систем, дайтамайнінгу, консультуючих засобів СППР, новітніх засобів телекомунікацій, географічних БД та географічних систем.

1.В 60-ті рр. Назва ІС: система обробки даних (СОД) – США, АСУ-позадачний підхід – Укр.

Примітка: надмірність (інф-на, матем-на).

1 поколение (ланые-задаяа А-модель)

2 пок. (даные общение, куча задаз, куча модель)

3пок. (даные общие, куча задач,общие модели)

110. Дескриптивні (описові) моделі підтримки управлінських рішень.

Дескриптивна (описова) модель призначена для описання і пояснення спостережуваних факторів або прогнозування поведінки об’єктів на відміну від нормативної моделі, яка передбачає знаходження бажаного (наприклад, оптимального) стану об’єкта. Побудова дескриптивних моделей рішень пов’язана з тим, що на хід процесу прийняття рішень впливають ряд обставин, зокрема: тип проблеми і риси ситуації; складність і часовий горизонт проблеми; ступінь невпевненості відносно варіантів і результатів рішень; вплив часу на проблемну ситуацію; характеристики середовища щодо вибору рішення, розподілення компетенцій, мотиваційні аспекти, спосіб функціонування інформаційної системи, формула управління; характеристики ОПР — кваліфікація, знання, досвід, здатність до розуміння і аналізування проблемних ситуацій, персональні особливості або посада, яку обіймає особа в організації.

Дії ОПР за створення дескриптивних моделей можна охарактеризувати такою послідовністю: вибір ідеальної мети, визначення норм, законів і принципів наближення, а в кінці — перегляд кількості альтернатив і прийняття рішення, не обов’язково оптимального, але певною мірою задовольняючого вимоги і цілі. Описове моделювання переважно відповідає слабоструктурованим і неструктурованим проблемам. У контексті створення моделей підтримки прийняття рішень ці проблеми мають ряд особливостей: немає гарантії, що приймаючий рішення менеджер навчається на базі досвіду; зміна умов і обмежень приводить до того, що минуле не завжди може бути використане в майбутньому; описовий характер моделей спричинює те, що ці моделі бувають нечіткі, неточні, неоднозначні і потім трактуються в практиці управління як «академічні», «надумані»; у деяких випадках необґрунтовано ускладнюють прості питання.

Більшість дескриптивних моделей рішень пов’язана з діями конкретних осіб. Але економічна практика свідчить, що необхідно розглядати процеси, що потребують прийняття рішень і в масштабах усієї організації, що відповідає концепції системного підходу, тобто розглядати всю економічну систему як множину пов’язаних проблем для прийняття рішень. Зображена на рисунку модель процесу прийняття рішень відповідає цим вимогам.

Моделювання — головний етап побудови і використання однієї із груп СППР, орієнтованих на моделі. Такі системи особливо ефективні в процесах прийняття стратегічних рішень, тому що уможливлюють симуляцію різноманітних часткових і цілісних стратегій для визначення багаторічних прогнозів розвитку економічних процесів.