
- •301. Класифікація інформаційних систем.
- •302. Основні напрямки розвитку інформаційних технологій.
- •Основні задачі, які потрібно розв’язувати в процесі створення інформаційної системи.
- •Основні принципи та підходи до створення інформаційної системи.
- •Декомпозиція інформаційної системи
- •Стадії та вимоги створення інформаційної системи.
- •307. Методи та засоби створення інформаційної системи.
- •308. Етапи на стадії "Формування вимог до інформаційної системи".
- •309. Етапи на стадії "Розробка концепції інформаційної системи".
- •310. Етапи на стадії "Технічне завдання" інформаційної системи.
- •311. Склад перед проектної документації інформаційної системи.
- •312. Етапи розробки технічного проекту інформаційної системи.
- •313. Етапи розробки робочої документації інформаційної системи.
- •314. Склад проектної документації на стадії "Технічний проект" інформаційної системи.
- •315. Склад проектної документації на стадії "Робоча документація" інформаційної системи.
- •316. Етапи визначення структури інформаційної системи.
- •317. Структура опису постановки задачі.
- •318. Інформаційна модель задачі.
- •319. Класифікація та основні принципи створення арм.
- •320. Поняття інформаційного забезпечення інформаційних систем.
- •321. Структура інформаційного забезпечення інформаційної системи.
- •322. Основні принципи створення інформаційного забезпечення.
- •323. Організація інформаційної бази.
- •324. 3Овнішньомашинна інформаційна база.
- •325. Внутрішньомашинна (машинна) інформаційна база.
- •326. Методи створення інформаційного забезпечення.
- •327. Види інформаційних масивів.
- •329. Система класифікації інформації.
- •330. Основні методи класифікації інформації.
- •331. Система кодування інформації.
- •332. Основні методи кодування інформації.
- •333. Основи і класифікатори техніко-економічної інформації.
- •334. Етапи методики створення класифікаторів.
- •335. Поняття системи документації, уніфіковані системи документації.
- •336. Вихідна інформація інформаційної системи.
- •337. Класифікація форм вихідної інформації.
- •338. Вимоги до проектування форм вихідної інформації.
- •339. Етапи методики проектування форм вихідної інформації.
- •340. Розміщення атрибутів у вихідному повідомленні.
- •341. Вхідна інформація інформаційної системи.
- •342. 3Агальні вимоги до проектування форм первинних документів.
- •343. Форми побудови зон первинних документів.
- •344. Етапи методики проектування вхідних інформаційних повідомлень.
- •345. Основні поняття зв'язку користувач – пеом
- •346. Процеси введення-виведення при проектуванні інформаційної системи.
- •347. Основні структури типів діалогу інформаційної системи.
- •348. Послідовність проектування розміщення даних на екрані.
- •349. Ієрархія розміщення даних на екрані.
- •350. Основні цілі і складові підтримки користувача.
- •351. Що передбачає випробування інформаційної системи.
- •352. Рівні управління проектуванням інформаційних систем.
- •353. Характеристика елементного підходу до створення інформаційної системи.
- •354. Характеристика компонентної технології створення інформаційної системи.
- •355. Структурний підхід до проектування інформаційної системи.
- •356. Метод функціонального моделювання sadt.
- •357. Сутність об'єктно-орієнтованого підходу до проектування інформаційної системи.
- •358. Основні засоби мови uml.
- •359. Класифікація case-засобів.
- •360. Класифікація та основні принципи створення арм.
Декомпозиція інформаційної системи
Процеси декомпозиції й композиції є засобами одержання інформації для здійснення аналізу та синтезу систем.
Декомпозиція — це процес поділу систем на елементи, зручні для будь-яких операцій з нею: а саме: поділ на елементи, які приймаються за неподільні об’єкти.
Будь-яка система по-своєму складна. Це означає, що всю сукупність інформації, яка характеризує систему, і всю сукупність зв’язків між елементами системи неможливо сприйняти в цілому і повністю. Звідси, використовуючи метод декомпозиції, для швидкого впровадження ІС необхідно дотримуватися принципу «добре структурованої системи», і тому головна мета декомпозиції — поділ системи на простіші частини.
Зменшуючи складність системи, ми забезпечуємо умови для аналізу та синтезу компонентів, для проектування, побудови, впровадження, експлуатації і вдосконалення систем управління. Поділ, звичайно, виконують у такий спосіб, щоб компоненти піддавались якій-небудь класифікації. Рекомендується зважати на природну декомпозицію, відбиту в існуючій структурі управління, обов’язках посадових осіб, діючому документообороті і т. п. Доцільно проводити багаторазову декомпозицію у кількох різних напрямках.
Загальна мета, критерії функціонування та основні обмеження на роботу системи, звичайно, формуються на початку створення системи. Так, при декомпозиції можуть застосовуватися різні засоби, методи та ознаки поділу системи. Поділ може мати матеріальну, функціональну, алгоритмічну й іншу основу. Однак сам процес декомпозиції є кінцевим, оскільки поділ відбувається до створення елементів, які приймаються за неподільні об’єкти. Наприклад, при поділі системи на компоненти можемо мати різні варіанти. Компонент — це частина ІС, яку після декомпозиції можна розглядати як самостійне ціле.
В Галузевих керуючих методичних матеріалах пропонують поділ системи здійснювати відповідно до адміністративного поділу системи керування економічним об’єктом. При такій декомпозиції виділяють: керування технічною підготовкою виробництва, техніко-економічне планування, оперативне керування виробництвом і т. ін. Систему можна поділяти також за функціями, які виконуються (облік, контроль, планування і т.п.), і за ресурсами (матеріальна, трудова, основні засоби, готова продукція, грошова система).
Наступним етапом декомпозиції є виділення в компоненті функціональних процесів (задач). Задача ІС, функція чи частина функції ІС є формалізована сукупність автоматизованих дій, при виконанні яких здобувають результати заданого виду. Може виявитися, що при одному й тому самому засобі декомпозиції системи на компоненти одна й та сама задача за змістом у різних проектах належить до різних компонентів. Однак неоднозначність закінчується, тільки-но процес декомпозиції доводиться до рівня економічних показників; його можемо вважати неподільним елементом, оскільки поділ його на атрибути призводить до втрати економічної суті, й він уже не зможе відігравати роль змінної, яка характеризує стан об’єкта, котрий він описує.
Отже, вибір основи та межі декомпозиції визначається суттю об’єкта, який досліджується, метою, проблемною сферою обстеження, запасом знань дослідника щодо об’єкта обстеження.