- •301. Класифікація інформаційних систем.
- •302. Основні напрямки розвитку інформаційних технологій.
- •Основні задачі, які потрібно розв’язувати в процесі створення інформаційної системи.
- •Основні принципи та підходи до створення інформаційної системи.
- •Декомпозиція інформаційної системи
- •Стадії та вимоги створення інформаційної системи.
- •307. Методи та засоби створення інформаційної системи.
- •308. Етапи на стадії "Формування вимог до інформаційної системи".
- •309. Етапи на стадії "Розробка концепції інформаційної системи".
- •310. Етапи на стадії "Технічне завдання" інформаційної системи.
- •311. Склад перед проектної документації інформаційної системи.
- •312. Етапи розробки технічного проекту інформаційної системи.
- •313. Етапи розробки робочої документації інформаційної системи.
- •314. Склад проектної документації на стадії "Технічний проект" інформаційної системи.
- •315. Склад проектної документації на стадії "Робоча документація" інформаційної системи.
- •316. Етапи визначення структури інформаційної системи.
- •317. Структура опису постановки задачі.
- •318. Інформаційна модель задачі.
- •319. Класифікація та основні принципи створення арм.
- •320. Поняття інформаційного забезпечення інформаційних систем.
- •321. Структура інформаційного забезпечення інформаційної системи.
- •322. Основні принципи створення інформаційного забезпечення.
- •323. Організація інформаційної бази.
- •324. 3Овнішньомашинна інформаційна база.
- •325. Внутрішньомашинна (машинна) інформаційна база.
- •326. Методи створення інформаційного забезпечення.
- •327. Види інформаційних масивів.
- •329. Система класифікації інформації.
- •330. Основні методи класифікації інформації.
- •331. Система кодування інформації.
- •332. Основні методи кодування інформації.
- •333. Основи і класифікатори техніко-економічної інформації.
- •334. Етапи методики створення класифікаторів.
- •335. Поняття системи документації, уніфіковані системи документації.
- •336. Вихідна інформація інформаційної системи.
- •337. Класифікація форм вихідної інформації.
- •338. Вимоги до проектування форм вихідної інформації.
- •339. Етапи методики проектування форм вихідної інформації.
- •340. Розміщення атрибутів у вихідному повідомленні.
- •341. Вхідна інформація інформаційної системи.
- •342. 3Агальні вимоги до проектування форм первинних документів.
- •343. Форми побудови зон первинних документів.
- •344. Етапи методики проектування вхідних інформаційних повідомлень.
- •345. Основні поняття зв'язку користувач – пеом
- •346. Процеси введення-виведення при проектуванні інформаційної системи.
- •347. Основні структури типів діалогу інформаційної системи.
- •348. Послідовність проектування розміщення даних на екрані.
- •349. Ієрархія розміщення даних на екрані.
- •350. Основні цілі і складові підтримки користувача.
- •351. Що передбачає випробування інформаційної системи.
- •352. Рівні управління проектуванням інформаційних систем.
- •353. Характеристика елементного підходу до створення інформаційної системи.
- •354. Характеристика компонентної технології створення інформаційної системи.
- •355. Структурний підхід до проектування інформаційної системи.
- •356. Метод функціонального моделювання sadt.
- •357. Сутність об'єктно-орієнтованого підходу до проектування інформаційної системи.
- •358. Основні засоби мови uml.
- •359. Класифікація case-засобів.
- •360. Класифікація та основні принципи створення арм.
341. Вхідна інформація інформаційної системи.
Вхідна інформація ІС — це інформація, яка надходить до ІС у вигляді документів, даних, сигналів і потрібна для виконання функцій ІС.
До вхідних повідомлень і документів висувають наступні вимоги.
1. Форми документів мають відповідати вимогам стандартів чи нормативно-технічних документів замовника (бути уніфікованими і стандартизованими)
2. Створення повідомлень потрібно обґрунтувати.
3. Форми повідомлень мають бути зручними для сприймання людиною і максимально пристосованими для автоматизованої обробки інформації, яка в них є, містити інформацію у послідовності, яка полегшує заповнення, читання, обробку. Розміри рядків та граф повинні забезпечувати чіткість і зрозумілість усіх записів.
4. Враховувати принцип одноразового введення інформації.
5. Уніфіковані документи мають відповідати вимогам порівняльності атрибутів і показників за змістом та назвою, їх взаємозв’язку при переході з одного рівня управління на інший, при обміні інформацією між різними інформаційними системами й органами управління.
6. У первісних інформаційних повідомленнях повинен бути мінімум атрибутів, достатній для повного відображення події й одержання результатної інформації, що виключає невиправдане дублювання інформації і показників, які можливо отримати розрахунком.
7. Форми документів повинні мати стандартні розміри, передбачені вимогами ГОСТ 9327—60 (формат А3, А4, А5).
8. Атрибути, які переносяться на машинний носій, мають бути виділені потовщеними лініями 0,7—1,0 мм, розміщеними в такій самій послідовності, як і на машинному носієві.
9. Доцільно проектувати документи на різних за кольором бланках.
10. Текстові графи необхідно розміщувати поряд з відповідними їм кодами.
11. Атрибути мають бути розміщені в такій послідовності: групові й довідкові постійні для документа, групові й довідкові змінні для документа, кількісні.
342. 3Агальні вимоги до проектування форм первинних документів.
Проектуванню форм вхідної інформації приділяється особлива увага. На цьому етапі можна скоротити обсяги даних, трудові витрати на збирання, реєстрацію, передавання і перенесення на машинні носії, значно підвищити вірогідність як вхідної, так і залежної від неї вихідної інформації.
Вхідна інформація ІС – це інформація, яка надходить до ІС у вигляді документів, даних, сигналів і потрібна для виконання функцій ІС.
Інформацію реєструють на уніфікованих і неуніфікованих, пристосованих і непристосованих документах для автоматизованої обробки. Неуніфіковані документи мають ряд недоліків:
- послідовність атрибутів у документі не відповідає макету вхідного документа;
- атрибути розкидані по полю документів;
- відсутній ряд атрибутів, які необхідні для ефективної обробки інформації на ЕОМ;
- різноманітність форм документів ускладнює чи виключає їх уніфіковану обробку.
Як наслідок, підвищується трудомісткість і тривалість обробки документів при перенесенні інформації на машинні носії.
В результаті застосування уніфікованих документів, які не мають цих недоліків, підвищується ефективність обробки інформації і перенесення її на машинні носії. Однак ці документи також мають певні недоліки:
- дворазове занесення даних у первинний документ і на машинний носій;
- застосування ручної праці на операціях перенесення інформації на машинний носій.
Документи класифікуються за такими ознаками:
1) характером відображення операцій: матеріальні (рух мате-ріальних цінностей); фінансові (касові й банківські операції); розрахункові;
2) місцем складання: внутрішні, зовнішні;
3) способом охоплення господарських операцій: разові, накопи-чувальні, зведені;
4) характером заповнення: одно- й багаторядкові, одно- й багатосторонні;
5) типізацією: типові (затверджені Міністерством статистики), індивідуальні;
6) цінністю бланків: суворої звітності та ін.;
7) способом виготовлення: друкарський, за допомогою технічних засобів та ін.
Як до первісних інформаційних повідомлень, так і до документів висувають такі вимоги.
1. Форми документів мають відповідати вимогам стандартів УСД чи нормативно-технічних документів замовника.
2. Створення повідомлень потрібно обгрунтувати.
3. Форми повідомлень мають бути зручними для сприймання людиною і максимально пристосованими для автоматизованої обробки інформації, яка в них є, містити інформацію у послідовності, яка полегшує заповнення, читання, обробку. Розміри рядків і граф повинні забезпечувати чіткість і зрозумілість усіх записів.
4. Враховувати принцип одноразового введення інформації.
5. Уніфіковані документи мають відповідати вимогам порів-няльності атрибутів і показників за змістом і назвою, їх взаємозв’язку при переході з одного рівня управління на інший, при обміні інформацією між різними інформаційними системами і органами управління.
6. Наявність у первісних інформаційних повідомленнях мінімуму атрибутів, достатнього для повного відображення події і отримання результатної інформації, яка виключає невиправдане дублювання інформації і показників, які можливо отримати розрахунком.
7. Форми документів повинні мати стандартні розміри, які перед-бачені вимогами ГОСТ 9327–60 (формат А3, А4, А5).
8. Атрибути, які переносяться на машинний носій, мають бути виділені потовщеними лініями 0,7 – 1,0 мм, розміщеними в послідовності такій, як і на машинному носієві.
9. Повідомлення мають бути уніфікованими і стандартизованими.
10. При розробці форм документів треба враховувати особливості конкретного друкуючого пристрою.
11. Для кожного розряду атрибута, по можливості, потрібно виділяти спеціальні клітини.
12. Доцільно проектувати документи на різних за кольором бланках.
13. Текстові графи необхідно розміщувати поряд з відповідними їм кодами.
14. Атрибути мають бути розміщені в такій послідовності: групові й довідкові постійні для документа, групові й довідкові змінні для документа, кількісні.
