- •301. Класифікація інформаційних систем.
- •302. Основні напрямки розвитку інформаційних технологій.
- •Основні задачі, які потрібно розв’язувати в процесі створення інформаційної системи.
- •Основні принципи та підходи до створення інформаційної системи.
- •Декомпозиція інформаційної системи
- •Стадії та вимоги створення інформаційної системи.
- •307. Методи та засоби створення інформаційної системи.
- •308. Етапи на стадії "Формування вимог до інформаційної системи".
- •309. Етапи на стадії "Розробка концепції інформаційної системи".
- •310. Етапи на стадії "Технічне завдання" інформаційної системи.
- •311. Склад перед проектної документації інформаційної системи.
- •312. Етапи розробки технічного проекту інформаційної системи.
- •313. Етапи розробки робочої документації інформаційної системи.
- •314. Склад проектної документації на стадії "Технічний проект" інформаційної системи.
- •315. Склад проектної документації на стадії "Робоча документація" інформаційної системи.
- •316. Етапи визначення структури інформаційної системи.
- •317. Структура опису постановки задачі.
- •318. Інформаційна модель задачі.
- •319. Класифікація та основні принципи створення арм.
- •320. Поняття інформаційного забезпечення інформаційних систем.
- •321. Структура інформаційного забезпечення інформаційної системи.
- •322. Основні принципи створення інформаційного забезпечення.
- •323. Організація інформаційної бази.
- •324. 3Овнішньомашинна інформаційна база.
- •325. Внутрішньомашинна (машинна) інформаційна база.
- •326. Методи створення інформаційного забезпечення.
- •327. Види інформаційних масивів.
- •329. Система класифікації інформації.
- •330. Основні методи класифікації інформації.
- •331. Система кодування інформації.
- •332. Основні методи кодування інформації.
- •333. Основи і класифікатори техніко-економічної інформації.
- •334. Етапи методики створення класифікаторів.
- •335. Поняття системи документації, уніфіковані системи документації.
- •336. Вихідна інформація інформаційної системи.
- •337. Класифікація форм вихідної інформації.
- •338. Вимоги до проектування форм вихідної інформації.
- •339. Етапи методики проектування форм вихідної інформації.
- •340. Розміщення атрибутів у вихідному повідомленні.
- •341. Вхідна інформація інформаційної системи.
- •342. 3Агальні вимоги до проектування форм первинних документів.
- •343. Форми побудови зон первинних документів.
- •344. Етапи методики проектування вхідних інформаційних повідомлень.
- •345. Основні поняття зв'язку користувач – пеом
- •346. Процеси введення-виведення при проектуванні інформаційної системи.
- •347. Основні структури типів діалогу інформаційної системи.
- •348. Послідовність проектування розміщення даних на екрані.
- •349. Ієрархія розміщення даних на екрані.
- •350. Основні цілі і складові підтримки користувача.
- •351. Що передбачає випробування інформаційної системи.
- •352. Рівні управління проектуванням інформаційних систем.
- •353. Характеристика елементного підходу до створення інформаційної системи.
- •354. Характеристика компонентної технології створення інформаційної системи.
- •355. Структурний підхід до проектування інформаційної системи.
- •356. Метод функціонального моделювання sadt.
- •357. Сутність об'єктно-орієнтованого підходу до проектування інформаційної системи.
- •358. Основні засоби мови uml.
- •359. Класифікація case-засобів.
- •360. Класифікація та основні принципи створення арм.
Основні задачі, які потрібно розв’язувати в процесі створення інформаційної системи.
Створення інформаційної системи передбачає частковий чи повний перегляд методів і засобів функціонування інформаційної системи економічного об’єкта і виконання таких задач:
Виявлення суттєвих характеристик даного перегляду.
Створення математичних і фізичних моделей досліджуваної системи та її елементів.
Встановлення умов взаємодії людини та комплексу технічних засобів.
Детальна розробка окремих проектних рішень.
Аналіз проектних рішень, їх практична апробація та впровадження.
Звичайно, передусім необхідно вивчити питання доцільності створення інформаційної системи.
Основні принципи та підходи до створення інформаційної системи.
При створенні інформаційної системи потрібно керуватися принципами, визначеними РД 50–680–88 «АС Основные положения», а саме:
а) принципом системності: у разі декомпозиції мають бути встановлені такі зв’язки між структурними елементами системи, які забезпечують цілісність інформаційної системи та її взаємодію з іншими системами;
б) принципом розвитку (відкритості): виходячи з перспектив розвитку об’єкта автоматизації інформаційну систему необхідно створювати з урахуванням можливості поповнення та оновлення функцій і складу інформаційної системи, не порушуючи її функціонування;
в) принципом сумісності: при створенні систем мають бути реалізовані інформаційні інтерфейси, завдяки яким вона може взаємодіяти з іншими системами за встановленими правилами;
г) принципом стандартизації (уніфікації): при створенні систем мають бути раціонально використані типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм, комплекси, компоненти.
ґ) принципом ефективності: досягнення раціонального співвідношення між затратами і цільовими ефектами, включаючи кінцеві результати, отримані завдяки автоматизації.
Про системність об’єктів свідчить те, що їх можна ділити, оскільки лише вони мають структуру. Процеси декомпозиції й композиції є засобами отримання інформації для здійснення аналізу та синтезу систем. Декомпозиція — це процес поділу систем на елементи, зручні для певних операцій з нею, а саме: поділ аж до елементів, які приймаються за неподільні об’єкти. Вибір основи та межі декомпозиції визначається суттю об’єкта, який досліджується, метою, предметною областю обстеження, запасом знань дослідника стосовно об’єкта обстеження.
У теорії та практиці створення інформаційних систем виділяють три підходи: локальний, глобальний та системний.
Суть локального підходу полягає в тому, що інформаційні системи створюються послідовним нарощуванням задач, які розв’язуються в системі управління за допомогою ЕОМ. Він передбачає необмежений розвиток інформаційних систем, а тому кожну з них неможливо пізнати в цілому. Крім того, проект на предмет його повноти взагалі не розглядається та втрачається можливість науково обґрунтувати вибір і оцінити напрямки розвитку інформаційної системи, комплекс технічних засобів, а також побудувати її модель. Позитивними аспектами цього підходу є: відносно швидка віддача, наочність задач, можливість розробки невеликими «замкненими» групами, простота керування створенням систем, а недоліками — надмірність інформації, неможливість забезпечення раціональної організації комплексів задач, негнучкість, дублювання, суперечливість, незадовільна стандартизація програм, постійна перебудова програм та організації задач, що призводить до дискредитації самої ідеї створення інформаційної системи.
При глобальному підході спочатку розробляють проект немовби повної, завершеної системи, а потім її впроваджують. Як правило, цей підхід призводить до морального старіння проекту ще до його впровадження, оскільки час його розробки може перевищувати період оновлення технічних, програмних та інших засобів, використаних у ньому.
Системний підхід до створення інформаційної системи — це комплексне вивчення економічного об’єкта як єдиного цілого з представленням частин його як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними.
При такому підході економічний об’єкт розглядається як сукупність взаємопов’язаних елементів однієї складної динамічної системи, яка постійно змінюється під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, пов’язаних процесами перетворення вхідного набору ресурсів в інші вихідні ресурси.
Системний підхід має такі принципи:
кінцевої мети — абсолютний пріоритет кінцевої (глобальної) мети;
єдності — розгляд системи як цілого, так і сукупності частин (елементів);
зв’язності — розгляд будь-якої частини разом з її зв’язками з оточенням;
модульної побудови — корисно виділяти модулі в системі та розглядати її як сукупність модулів;
ієрархії — корисно вводити ієрархію частин (елементів) і (чи) їх ранжування;
функціональності — спільний розгляд структури і функцій з пріоритетом функцій над структурою;
розвитку — врахування змін системи, її здатність до розвитку, розширення, заміни частин, нагромадження інформації;
децентралізації — поєднання рішень, які приймаються, та керування централізацією і децентралізацією;
невизначеності — врахування невизначеностей та випадковостей у системі.
