
- •301. Класифікація інформаційних систем.
- •302. Основні напрямки розвитку інформаційних технологій.
- •Основні задачі, які потрібно розв’язувати в процесі створення інформаційної системи.
- •Основні принципи та підходи до створення інформаційної системи.
- •Декомпозиція інформаційної системи
- •Стадії та вимоги створення інформаційної системи.
- •307. Методи та засоби створення інформаційної системи.
- •308. Етапи на стадії "Формування вимог до інформаційної системи".
- •309. Етапи на стадії "Розробка концепції інформаційної системи".
- •310. Етапи на стадії "Технічне завдання" інформаційної системи.
- •311. Склад перед проектної документації інформаційної системи.
- •312. Етапи розробки технічного проекту інформаційної системи.
- •313. Етапи розробки робочої документації інформаційної системи.
- •314. Склад проектної документації на стадії "Технічний проект" інформаційної системи.
- •315. Склад проектної документації на стадії "Робоча документація" інформаційної системи.
- •316. Етапи визначення структури інформаційної системи.
- •317. Структура опису постановки задачі.
- •318. Інформаційна модель задачі.
- •319. Класифікація та основні принципи створення арм.
- •320. Поняття інформаційного забезпечення інформаційних систем.
- •321. Структура інформаційного забезпечення інформаційної системи.
- •322. Основні принципи створення інформаційного забезпечення.
- •323. Організація інформаційної бази.
- •324. 3Овнішньомашинна інформаційна база.
- •325. Внутрішньомашинна (машинна) інформаційна база.
- •326. Методи створення інформаційного забезпечення.
- •327. Види інформаційних масивів.
- •329. Система класифікації інформації.
- •330. Основні методи класифікації інформації.
- •331. Система кодування інформації.
- •332. Основні методи кодування інформації.
- •333. Основи і класифікатори техніко-економічної інформації.
- •334. Етапи методики створення класифікаторів.
- •335. Поняття системи документації, уніфіковані системи документації.
- •336. Вихідна інформація інформаційної системи.
- •337. Класифікація форм вихідної інформації.
- •338. Вимоги до проектування форм вихідної інформації.
- •339. Етапи методики проектування форм вихідної інформації.
- •340. Розміщення атрибутів у вихідному повідомленні.
- •341. Вхідна інформація інформаційної системи.
- •342. 3Агальні вимоги до проектування форм первинних документів.
- •343. Форми побудови зон первинних документів.
- •344. Етапи методики проектування вхідних інформаційних повідомлень.
- •345. Основні поняття зв'язку користувач – пеом
- •346. Процеси введення-виведення при проектуванні інформаційної системи.
- •347. Основні структури типів діалогу інформаційної системи.
- •348. Послідовність проектування розміщення даних на екрані.
- •349. Ієрархія розміщення даних на екрані.
- •350. Основні цілі і складові підтримки користувача.
- •351. Що передбачає випробування інформаційної системи.
- •352. Рівні управління проектуванням інформаційних систем.
- •353. Характеристика елементного підходу до створення інформаційної системи.
- •354. Характеристика компонентної технології створення інформаційної системи.
- •355. Структурний підхід до проектування інформаційної системи.
- •356. Метод функціонального моделювання sadt.
- •357. Сутність об'єктно-орієнтованого підходу до проектування інформаційної системи.
- •358. Основні засоби мови uml.
- •359. Класифікація case-засобів.
- •360. Класифікація та основні принципи створення арм.
318. Інформаційна модель задачі.
319. Класифікація та основні принципи створення арм.
Автоматизоване робоче місце (АРМ) — це програмно-технічний комплекс інформаційної системи, призначений для автоматизації діяльності певного виду.
АРМ в основному орієнтовані на людину, яка не має професійної підготовки з користування обчислювальною технікою, але професійно знає конкретну предметну область. За їх допомогою можна набути навичок розв’язання нових задач.
Використання АРМ дозволяє уникнути багатьох труднощів, які стоять перед користувачем. Цього досягають організацією дружнього інтерфейсу, інтерактивним аналізом результатів обробки інформації в режимі реального часу, ітеративністю прийняття рішень, агрегуванням і дезагрегуванням даних.
АРМ можна класифікувати за призначенням:
функціонально-спеціалізовані;
навчаючі;
САПР.
Функціонально-спеціалізовані робочі місця за використанням поділяють на АРМ колективного та індивідуального користування.
Перші призначені для автоматизованого розв’язання технологічно однорідних задач групою територіально суміщених користувачів (товарознавці, бухгалтери і т. п.).
Другі можна поділити на підготовчо-оброблюючі (комірник, контролер, оператор підготовки даних і т. д.) та колективно-функціональні (для автоматизації функцій спеціалістів, не роз’єднаних територіально, які виконують функціонально однорідні, але не суміщені за часом операції на невеликих обсягах інформації).
АРМ також можемо класифікувати на:
АРМ для особи, яка приймає рішення (АРМ ОПР) (АРМ керівника);
АРМ спеціаліста (АРМ бухгалтера, АРМ майстра, АРМ оператора-технолога, АРМ інженера та ін.);
АРМ дослідника (АРМ проектувальника, САПР і т. п.).
АРМ ОПР дає змогу згідно з особистим замовленням формувати на екрані (планшеті) оперативну ретроспективну і прогнозну інформацію у вигляді регламентованих довідок. У момент проведення нарад, конференцій, науково-технічних рад та інших заходів інформація готується у вигляді довідок заздалегідь та ініціюється на екран за запитом керівника чи у певний момент часу.
АРМ спеціаліста призначене для користувачів, які вміють працювати з клавіатурою і користуються нею для одержаня даних у інформаційно-довідковому режимі.
АРМ дослідника розробляють для аналізу характеристик проблеми, що вивчається, з метою визначення ефективних шляхів її розв’язання, а також для аналізу діючої системи автоматизації управління економічним об’єктом з метою вироблення рекомендацій щодо її реконфігурації чи синтезу створюваної системи.
АРМ мають створювати автоматизоване середовище для людино-машинного розв’язання задач і є структурними (системоутворюючими) елементами сучасних ІС різних рівнів, типів і призначень, які дають змогу розв’язувати широкий спектр задач на робочих місцях.
Від структури ІС залежить кожний з видів забезпечення АРМ, а також буде це автономна АРМ чи АРМ у системі, мережі й т. п. Завжди можна виділити ту частину, яка безпосередньо входить до даного АРМ.
Використання АРМ дозволяє уникнути багатьох труднощів, які стоять перед користувачем. Цього досягають організацією дружнього інтерфейсу, інтерактивним аналізом результатів обробки інформації в режимі реального часу, ітеративністю прийняття рішень, агрегуванням і дезагрегуванням даних.
При розробці АРМ крім загальних принципів створення інформаційних систем дотримуються ще таких принципів:
персоніфікація обчислень і самонавчання спеціаліста, який не може програмувати;
автоформалізація професійних знань;
автоматизація нових задач;
безпаперова технологія;
раціональне сполучення розподіленої, децентралізованої та централізованої обробки даних.