- •1. Правила побудови схеми реляційної моделі бази даних.
- •2.Визначення сховищ даних їх характеристика та призначення
- •3. Характеристика етапів інфологічного проектування.
- •5. Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
- •6. Характеристика моделей побудови сховищ даних: “зірка” та “сніжинка”.
- •7.Стратегії розподілення даних в розподіленій базі даних.
- •9. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
- •10. Характеристика етапів проектування бази даних.
- •13.Відмінності проектування сховищ даних від баз даних.
- •19.Характеризувати та дати визначення: бази даних, скбд, репозитарію метаданих та архіва даних
- •20. Підходи до проектування на зовнішньому рівні.
- •21. Характеристика зв’язків між сутностями в середовищі Erwin.
- •22.Характеристика реляційної моделі представлення сховищ даних.
- •23.Сутність та види фрагментації при проектуванні розподіленої бд.
- •24. Скбд та її ф-ції
- •27. Характеристика гібридної моделі представлення сховищ даних.
- •29.Системи керування базами даних (скбд) та технології їх функціонування.
- •32. Визначення та приклади функціонально та повної функціональної залежності та правило приведення до 2нф.
- •33. Характеристика реляційних моделей побудови сховищ даних.
- •34.Особливості проектування бази даних в середовищі case-засобуERwin.
1. Правила побудови схеми реляційної моделі бази даних.
Основним структурним елементом реляційної БД є двовимірні плоскі таблиці, які називаються реляційними відношеннями. Тому при відображенні інфологічної моделі на реляційну інформаційні об'єкти потрібно трансформувати в реляційні відношення, врахувавши такий момент. Якщо між об'єктами існує зв'язок 1 : 1 і клас членства підпорядкованого об'єкта обов'язковий, та об'єкти семантично споріднені, то теоретично можливо об'єднати їх в одне реляційне відношення. Таке об'єднання зменшує обсяг пам'яті для зберігання відношення за рахунок усунення дублювання ключових атрибутів, а також може прискорити пошук при реалізації запитів. Але цим засобом не слід зловживати, оскільки проектувальник не може на 100 % бути впевненим, що кожний з цих об'єктів не знадобиться окремо для реалізації якихось запитів, які з'являться у системі пізніше, що може ускладнити їх реалізацію.
Власне кажучи, при відображенні на реляційну модель перепроектовувати інформаційні об'єкти, якщо не було припущено помилок на етапі інфологічного проектування, практично не потрібно. Тобто інформаційні об'єкти інфологічної моделі представляються в табличному вигляді і стають реляційними відношеннями. Необхідно лише перевірити виконання таких умов:
1. Усі атрибути відношень мають бути атомарними, тобто неподільними.
2. Відношення не повинно мати дублюючих рядків і стовпчиків.
3. Усі атрибути у відношенні повинні мати унікальні імена. Наступним кроком відображення є визначення зв'язків' між
таблицями.
Тобто при відображенні інфологічної моделі на даталогічну потрібно визначити ті структурні зв'язки, які потрібно залишити в схемі реляційної бази даних. Підтримування схеми бази даних реляційними СКБД здійснюється для забезпечення механізму посилкової цілісності бази даних. Тому для побудови схеми реляційної бази даних потрібно визначити, які з реляційних відношень є об'єктними, а які — зв'язковими.
Об'єктними відношеннями будуть ті, які вміщують нормативно-довідкові дані та первинні ключі яких не можуть дублюватися. Ці відношення можуть бути віднесеними до умовно постійної інформації.
Зв'язковими відношеннями будуть ті відношення, котрі вміщують оперативні дані й вторинні ключі котрих можуть дублюватися.
Об'єктні відношення в схемі будуть головними власниками. Тому при відображенні необхідно перевірити всі об'єкти-влас-ники інфологічної моделі і залишити лише ті зв'язки, власниками яких є об'єктні відношення. Зв'язкові відношення в схемі реляційної бази даних виступають як підпорядковані. Отже, у структурних зв'язках необхідно перевірити підпорядковані об'єкти і залишити лише ті зв'язки, підпорядкованими в яких є зв'язкові відношення.
Якщо в інфологічній моделі є об'єкти-зв'язки, то вони перетворюються на самостійні рівноправні реляційні відношення. Отримані реляційні відношення мають відповідати умовам нормалізації. Тому отриману в результаті відображення модель потрібно ще раз перевірити на відповідність її вимогам ЗНФ (4НФ).