Ревізія як одна з форм фінансово-господарського контролю, її види і характеристика.

Ревізія (від латів. revisio — перегляд) — основна форма контролю.

Ревізія — форма документального контролю над фінансово-господарської діяльністю підприємства, дотриманням законодавства фінансових, достовірністю облік і звітність; спосіб документального виявлення нестач, розтрат, присвоєнь чи крадіжок засобів і тих матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Ревізії досліджують фінансово-господарську діяльність підприємств і для підприємців для виявлення негативних явищ, від їхньої ліквідації й уникнення у майбутньому. Ревізії активно впливають на виявлення причин безгосподарності, порушень законодавства і нормативних актів, сприяють відшкодуванню заподіяних конкретними особами збитків.

Ревізії бувають за відношенням до п-ва яке ревізується - внутрішні, зовнішні; за колом питань що належить вивчити – комплексні, некомплексні; за порядком проведення – первинні, додаткові, повторні; за способом проведення – суцільні, вибіркові, комбіновані; за к-стю учасників – колективні, індивідуальні; за обсягом перев. – тематичні, часткові, повні; за порядком призначення – планові, позапланові.

Контроль і ревізія розрахунків з підзвітними особами.

Ревізія розрахунків із підзвітними особами має на меті встановити цільове використання підзвітних сум і виявити незаконні і господарсько недоцільні витрати. Підставою для перевірки розрахунків із підзвітними особами є накази і розпорядження, авансові звіти із прикладеними документами, записи по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Ревізію розрахунків з підзвітними особами починають із перевірки змісту касових операцій і операцій по рахунках в банку. Зіставляючи дані аналітичного обліку по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» з даними по касі, визначають, як дотримувався порядок видачі сум на операційні і господарські витрати. Одночасно перевіряють: 1) наявність випадків видачі авансу особам, які своєчасно не розрахувалися за попередній аванс; 2) випадки порушення строків закриття розрахунків по кожному авансу зокрема; 3) випадки видачі авансу до погашення заборгованості по попередньому; 4) передачу сум авансу однією підзвітною особою іншій; 5) своєчасність подання авансових звітів.

Особливої уваги вимагає перевірка достовірності таких пред'явлених підзвітною особою документів, як касові чеки торгових підприємств за придбані у них товари, рахунки дрібнооптових баз і копії прибуткових документів на здачу придбаних матеріальних цінностей. Джерелами ревізії розрахунків із підзвітними особами по відрядженнях є накази, розпорядження керівника підприємства, посвідчення на відрядження, дані по виданих грошових авансах, письмові пояснення результатів відрядження, авансові звіти з додатками, записи по рахунках ЗО «Каса», 31 «Рахунки в банках», 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Перевіряючи оплату проїзду, а також проживання в готелі, ревізор керується Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», де вказано, що оплата проводиться в розмірі фактичних видатків тільки при поданні підтверджувальних документів. При наявності підтверджувальних документів відшкодовуються витрати: 1) на побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чищення), але не більше 10 % від норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник; 2) бронювання місця в готелях в розмірах не більше 50 % вартості місця на добу; 3) за користування постільними речами в поїзді; 4) комісійні в разі обміну валюти.