Джерелами контролю розрахункових операцій є:

- первинні документи з обліку розрахунків з покупцями і замовниками та з постачальниками та підрядчиками (накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, пакувальні листи, акти прийнятих робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні іноземних постачальників, документи про сплату мита, зборів і податків), а також договори купівлі-продажу, вантажні митні декларації, довідки бухгалтерії про курсові різниці, рекламаційні акти;

- накази й розпорядження по підприємству, авансові звіти з прикладеними документами, особові рахунки боржників;

- журнал реєстрації претензійних, судових і арбітражних справ, договори на поставку продукції, разові угоди, комерційні акти, акти на приймання вантажу, письмова угода постачальника на пред’явлені претензії, виписки банку, платіжні доручення;

- декларації, довідки й розрахунки за окремими видами платежів, виписки банку з прикладеними до них документами про перерахування належних сум у бюджет і в державні цільові фонди;

- дані рахунків 36 «? 372 374 «Розрахунки за претензіями», 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки за податками і платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням»;

Контроль і ревізія операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами.

При перевірці операцій з МШП необхідно керуватись Поло¬женням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Джерелом контролю по даному питанню є дані рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети. За дебетом рахунка 22 "МШП" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

При перевірці МШП ревізор зобов'язаний звернути увагу на:

1. умови зберігання МШП в складському приміщенні;

2. наявність договорів про матеріальну відповідальність.(Ревізор особливу увагу звертає на закріплення МШП за конкретними особами в місцях їх зберігання і використання);

3. дотримання порядку оформлення первинними документами руху МШП ;

4. наявність відповідного маркування спецодягу, спецвзуття; (фарбами, прикріпленням жетонів, проставленням штампів тощо),

5. правильність віднесення МШП до складу запасів; Слід встановити, чи нема серед МШП основних засобів і навпаки.

6. своєчасність проведення інвентаризації МШП.

Детальній перевірці підлягають операції з видачею спецодягу, спецвзуття. При цьому слід вияснити:

• хто має право на таке отримання;

• за рахунок яких джерел;

• норми видачі тощо.

Потім переходять до перевірки суті здійснених операцій щодо руху окремих предметів. Виявляють понаднормативні запаси МШП, що довгий час не мали руху.

Встановлюють випадки передчасної заміни спецодягу і спецвзуття, їх причини внаслідок використання МШП не за призначенням або підміни нових предметів тими, що вже були в експлуатації.

Ретельній перевірці підлягають акти на списання МШП. У комісії зі списання МШП повинні брати участь фахівці, акт затверджується керівником. На предмет списання МШП має бути документ, що підтверджує здавання їх у металобрухт або в утильсировину, інакше сума збитку відноситься на рахунок винних.

КІР власного каріталу

Завдання:

• правильність формування і використання вк

• дотримання встановлених установч док та розміру СК

• правельність велення обліку внесків до СК і розрах за дивідендами

Джерела

• головна книга

• звітність

• регістри синтетичного та аналітичного обліку

• первинні документи

Об’єктом ревізії є власний капітал підприємства.

Ревізор перевіряє, чи дотримуються на підприємстві статутних положень, чи правильно формується майно підприємства за рахунок інвестування його діяльності, як здійснюється розподіл цього майна, виробленої продукції й одержаного прибутку, чи раціонально використовуються грошові внески або майно учасників на розвиток підприємства, сума статутного капіталу обов’язково реєструється в державному реєстрі. Ревізор з’ясовує, чи відповідає сума статутного капіталу розміру, зафіксованому в реєстрі. Заявлені під час інвентаризації нестачу або надлишок матеріальних цінностей або підтверджену документами дооцінку слід віднести на фінансові результати звітного періоду. В разі анулювання акцій на їх суму зменшується статутний капітал, а у разі їх перепродажу зменшується вилучений капітал та збільшуються відповідні активи. На рахунку 44 обліковуються нерозподілені прибутки (непокриті збитки) поточного та минулих років і використаний у поточному році прибуток.Списання збитків відбувається за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового, додаткового капіталу.

Ревізор ретельно перевіряє цю форму звітності. Причому для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства зобов’язані додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.

Порядок призначення та проведення ревізії і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні.

Головне завдання ДКРС :

- здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їхнім збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів;

- розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх виникненню.

Державний контроль здійснюється у формі ревізій та перевірок.

ДКРС діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому. Структурні підрозділи ДКРС є юридичними особами, мають самостійні кошториси, розрахункові та інші рахунки в банках.

ДКРС координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

ДКРС здійснює певні функції, зокрема:

• організує роботу контрольно-ревізійних підрозділів з проведення ревізій та перевірок, узагальнює результати документальних ревізій і перевірок і у випадках, передбачених законодавством, повідомляє про них органи законодавчої та виконавчої влади;

• провадить ревізії та перевірки фінансової діяльності, збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів;

• провадить ревізії та перевірки повноти прибуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів;

• здійснює контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками;

• розробляє інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок;

• накладає у випадках, передбачених законодавством, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;

• застосовує до підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів підприємницької дiяльностi фiнансовi санкцiї.

• та інші.

За ініціативою ДКРС ревізія або перевірка підприємств може провадитись не частіше разу на рік. Ревізію або перевірку за дорученням правоохоронних органів може бути проведено будь-коли.

Методи документального контролю.

До методів документального контролю відносяться:

- перевірка документів за формальними ознаками і за змістом;

- ариф¬метична перевірка документів;

- нормативна перевірка документів;

- зустрічна перевірка документів;

- логічний контроль;

- техніко-економічний розрахунок;

- зворотний перерахунок;

- експертна оцінка окре¬мих статей бюджетних доходів і видатків;

- системний і факторний аналіз з використанням прийомів: порівняння, зіставлення, групування, середніх і відносних величин, таблиць тощо.

Завдання контролю в умовах ринкової економіки.

Мета контролю полягає у перевірці того чи все відбувається згідно з заздалегідь прийнятим планом, діючими інструкціями, встановленими принципами.Метою контролю є не реєстрація окремих негативних фактів, а зосередження всіх сил на тому, щоб кожне рішення було виконане в заданий термін і розпочата справа доведена до кінця.

Завдання контролю:

• визначення фактичного стану об’єкта контролю на певний момент часу;

• перевірка відповідності фактичного стану об’єкта встановленому законом, нормативними актами, кошторисом, стандартом, лімітом тощо та виявлення відхилень від них;

• визначення місця, причини, ініціатора (винуватця) відхилення;

• встановлення законності та право чинності здійснених господарських операцій, їх достовірності та повноти відображення в обліку;

• встановлення доцільності господарських операцій та визначення їх причинно-наслідкових факторів;

• прогнозування стану та поведінки об’єкта на визначений майбутній період часу.

Отже, економічний контроль має важливе значення для успішного розв’язання завдань розвитку економіки країни. Контроль сприяє зміцненню державної дисципліни та законності, підвищенню ефективності виробничої і фінансової діяльності підприємств з різними формами власності і повинен забезпечувати єдність рішення і виконання, успішне здійснення поставлених завдань, а також попередження можливих помилок і порушень. За допомогою контролю встановлюються причини і винні у відхиленнях з метою усунення негативних явищ і недопущення їх у майбутньому.

Контроль і ревізія розрахунків за претензіями.

Джерелом ревізії розрахунків за претензіями є дані рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями".

Одним із важливих завдань ревізії є перевірка розрахунків за претензіями за невиконання договірних зобов'язань. Є декілька груп претензій:

• до постачальників і підрядників за виявлені під час перевірки їхніх рахунків завищення обсягів виконаних робіт, недопоставку товарів, завищення цін і тарифів, завищення сум внаслідок арифметичних помилок, за невідповідність якості поставлених товарів стандартам або технічним умовам, за простої з вини постачальників;

• до транспортних організацій за нестачу вантажу понад норми природних втрат, що виникла у дорозі, і за зайві сплачені суми при перевезенні вантажів;

• за санкціями (штрафи, пені, неустойки) за недотримання договірних умов, визнаних платниками або присуджених судом;

• до банків за сумами, помилково списаними за рахунками в банку (за валютними операціями).

Претензії пред'являють після того, як підприємство дізналося про порушення своїх майнових прав і законних інтересів іншим підприємством.

За кожною претензією необхідно перевірити її обґрунтованість і правильність оформлення документів.

Недотримання строків пред'явлення претензій часто використовується для приховання фактів крадіжок матеріальних цінностей. Тому треба вивчити причини відмови постачальників або транспортних організацій у задоволенні претензії, протоколи розгляду претензійних справ у суді й арбітражі. Якщо за претензією приховувалося привласнення цінностей окремими посадовими особами, необхідно вжити заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди.