Тема III : Державна регулятивна діяльність у сільському господарстві.

1. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що здійснює державну політику в сфері сільського господарства України, виступає :

а) Міністерство сільського господарства та продовольства України.

б) Міністерство агропромислового розвитку України.

в) Міністерство аграрної політики та продовольства України.

г) Міністерство економіки України.

2. Основними принципами державної аграрної політики виступають :

а) Невтручання органів влади у вибір форм аграрного господарювання.

б) Проведення закупок сільськогосподарської продукції для пріоритетних державних потреб на конкурентних засадах.

в) Обмеження конкуренції в сільському господарстві.

г) Застосування переважно непрямих методів регулювання господарської діяльності в сільському господарстві.

3. Законодавством України передбачені таки види державних аграрних інтервенцій :

а) Фінансові.

б) Товарні.

в) Продовольчі.

г) Технічні.

4. Право здійснення державних аграрних інтервенцій надано :

а) Аграрному фонду.

б) Аграрній біржі.

в) Кабінету Міністрів України.

г) Банківським установам.

5. Законодавством України встановлено обов’язкове для сільськогосподарських підприємств будь-яких організаційно-правових форм та форм власності страхування врожаю :

а) Цукрових буряків та зернових культур.

б) Багаторічних насаджень.

в) Соняшнику.

г) Кормових культур.

Тема IV : Правове регулювання господарської діяльності аграрних товаровиробників.

1. До складу господарської діяльності аграрних товаровиробників відноситься діяльність :

а) З виробництва сільськогосподарської продукції.

б) З переробки власно виробленої сільськогосподарської продукції.

в) З реалізації переробленої сільськогосподарської продукції.

г) З надання суміжних із сільськогосподарським виробництвом послуг.

д) З надання агентських послуг.

2. Господарська діяльність аграрних товаровиробників регулюється нормами :

а) Закону України «Про підприємства в України».

б) Господарського кодексу України.

в) Закону України «Про підприємництво».

г) Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Тема V : Аграрні правовідносини.

1. Аграрні правовідносини являють собою :

а) Комплекс взаємопов’язаних правовідносин.

б) Єдине правовідношення.

в) Сукупність розрізнених правовідносин.

2. Аграрні правовідносини класифікують на :

а) Внутрішні та зовнішні.

б) Основні та допоміжні.

в) Вертикальні та горизонтальні.

4. Суб’єктами аграрних правовідносин виступають :

а) Державні службовці.

б) Сільськогосподарські підприємства.

в) Наймані працівники сільськогосподарських підприємств.

г) Військовослужбовці.

5. Специфічними об’єктами аграрних правовідносин виступають :

а) Землі сільськогосподарського призначення.

б) Земельні та майнові частки (паї).

в) Особисті немайнові блага.

г) Наркотичні рослини.

6. До зовнішніх аграрних правовідносин належать :

а) Деліктні правовідносини.

б) Договірні правовідносини.

в) Податкові правовідносини.

г) Охоронні правовідносини.

Тема VI : Правове регулювання організації, дисципліни та охорони праці в сільськогосподарських підприємствах.

1. Правовими формами організації праці в сільськогосподарських підприємствах виступають :

а) Ланки.

б) Бригади.

в) Експедиції.

г) Ферми.

2. Поточною діяльністю державного сільськогосподарського підприємства безпосередньо керує :

а) Голова правління.

б) Генеральний директор.

в) Директор.

г) Завідувач.

4. За порушення трудових обов’язків до працівників сільськогосподарських підприємств можуть застосовуватися такі види стягнень :

а) Переведення на нижче оплачувану роботу.

б) Оголошення догани.

в) Звільнення з займаної посади.

г) Накладення грошового штрафу.

5. Створення служби охорони праці на сільськогосподарському підприємстві є :

а) Необов’язковим.

б) Обов’язковим.

в) Залежить від кількості працівників сільськогосподарського підприємства.