
- •Дайте визначення поняттям «новація», «інновація», поясність їх відмінності і наведіть приклади.
- •Що таке винахід і відкриття? Чим вони відрізняються від нововведення?
- •Розкрийте сутність «життєвого циклу» інновацій. Назвіть основні етапи і характеристики життєвого циклу інновацій.
- •Що таке базисні нововведення? Наведіть приклад.
- •Дайте характеристику поліпшуючим інноваціям. Наведіть приклад.
- •Назвіть основні етапи і характеристики життєвого циклу інновацій.
- •Які чинники впливають на інноваційну діяльність?
- •Що таке інноваційна інфраструктура і яка мета її створення?
- •Розкрийте сутність поняття «технологія». Що розуміється під сучасними технологіями?
- •Розкрийте сутність інноваційної теорії й. Шумпетера. Чому вона називається класичною?
- •У яких технологічних сферах лідирують сша? Західна Європа? Японія? Україна? Дайте пояснення, наведіть приклади.
- •У чому полягає сутність інноваційного процесу? Чим він відрізняється від нтп?
- •13. Які сфери аналізу, що є джерелом інноваційних ідей, виділив п. Друкер?
- •Чи можуть інформація і знання збільшувати вартість продукту, що виготовляється з їх допомогою? Як називається цей процес?
- •Що таке базисні нововведення? Наведіть приклад.
- •Дайте характеристику поліпшуючим інноваціям. Наведіть приклад.
- •Яким чином поєднуються поняття інвестицій та інновацій?
- •Що об’єднує інноваційна інфраструктура?
- •Форми трансферту інновацій на світовому ринку:
- •На розвиток інноваційного процесу впливають:
- •В чому полягає відмінність між поняттями “новація” і “інновація”?
- •Особливості державного регулювання інноваційної діяльності в розвинутих країнах.
- •Друкер про інновації
- •Який закон регламентує і поширює поняття інноваційної діяльності?
- •25. Які сучасні інноваційні технології Ви знаєте?
- •Що таке технологічний розрив за Фостером?
- •27. Які чинники впливають на інноваційну діяльність?
- •28. Інноваційна спіраль. Поясніть.
- •29. Теорія прискорення, представники, причини.
- •30. Який вплив чинить розвиток інноваційного процесу на конкурентну боротьбу на світових ринках? Наведіть приклад.
- •31. Які чинники впливають на успіх або провал нововведень? Наведіть приклади.
- •32. Що є джерелами та причинами інноваційних ідей?
- •33. Охарактеризуйте соціальні нововведення, наведіть приклади
- •34. У чому складність і особливість формування інноваційної політики України?
- •35. Як, на ваш погляд, підвищити рівень економічної та неекономічної мотивації суб’єктів підприємництва до участі в інноваційних процесах?
- •36. Дайте характеристику моделі п’яти сил конкуренції м. Портера. З якою метою використовується ця модель?
- •37. Які основні типи організаційних структур найширше використовуються при здійсненні інноваційних процесів в організації?
- •38.Розкрийте сутність сучасних організаційних форм упровадження інновацій.
- •39. В чому полягає роль венчурних фірм, бізнес-інкубаторів в інноваційній діяльності? Наведіть приклади в Україні
- •Чому інноваційна діяльність є одним із пріоритетних напрямів у політиці уряду?
- •У чому сутність створення малих (венчурних) інноваційних підприємств? Яке їх значення у створенні інновацій?
- •42. Які організаційні форми взаємодії науки і виробництва набули найбільшого розвитку в Україні, чому? Наведіть приклади.
- •Охарактеризуйте нові форми управління в туризмі.
- •Створення туристичного кластеру: цілі, функції, визначення.
- •Основні принципи інновацій в туризмі.
- •Охарактеризуйте сучасні інноваційні програми, що поліпшують роботу менеджера.
- •Правове забезпечення інноваційної діяльності в туризмі.
- •1. Держава регулює інноваційну діяльність шляхом:
- •Автоматизація офісу туристичного підприємства, сучасне програмне забезпечення.
- •55. Зміст понять «інновація», «технологія» в туризмі
- •56. Застосування сучасних інноваційних засобів в логістиці туристичних підприємств.
- •57. Наведіть приклад синергетичного ефекту в туризмі
- •58. Особливості інноваційних процесів в просуванні та комерціалізації туристичного продукту.
- •59. Розвиток і застосування інформаційних технологій в туризмі
- •60. Реалізація регіональних цільових програм у сфері туризму.
Чому інноваційна діяльність є одним із пріоритетних напрямів у політиці уряду?
Під інноваційною діяльністю розуміється діяльність колективу, спрямована на забезпечення доведення науково-технічних ідей, винаходів (новацій) до результату, придатного до практичного застосування та реалізації їх на ринку з метою задоволення потреб суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах. У статті 3 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інноваційна діяльність визначається як «одна з форм інвестиційної діяльності»1, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу. Ця діяльність охоплює:
випуск і поширення принципово нових видів техніки і технології;
прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;
реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат;
фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;
розробку і впровадження нової ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального й екологічного становища.
Інноваційна діяльність пов’язана з трансформацією наукових досліджень і розробок, винаходів і відкриттів у новий продукт або новий технологічний процес, які впроваджуються у виробничий процес, або в новий підхід до соціальних послуг. Інноваційна діяльність передбачає створення цілого комплексу наукових, технологічних, організаційних, фінансових і комерційних заходів, які у своїй сукупності ведуть до створення інновації «під ключ», тобто повністю готової до реалізації на ринку.
Метою інноваційної політики провідних країн світу є сприяння розвитку науки й техніки, підвищення інноваційної активності, що забезпечує конкурентоспроможність національної продукції на світовому ринку, обороноздатність країни, покращує екологічну ситуацію, а також сприяє розвитку венчурного довгострокового бізнесу. Виходячи з цієї мети, держава визначає пріоритетні напрями розвитку інноваційної діяльності та обирає основні шляхи підтримки підприємств, які працюють над виконанням державних інноваційних програм.
Пріоритетні напрями — це тематичні сфери науки і техніки, які мають першочергове значення для досягнення перспективних і поточних цілей соціально-економічного розвитку. Вони формуються під впливом національно-економічних, політичних, екологічних та інших чинників. Залежно від масштабу вирізняються глобальні (загальносвітові), міжнародні (система країн) і національні (окремі країни) пріоритети розвитку науки й техніки.
Отже, як стверджують західні вчені, навіть та країна, яка не має достатніх матеріальних і фінансових ресурсів, може досягти високих темпів зростання та технологічного прориву за рахунок використання інтелектуального потенціалу нації й «людського капіталу». Ці твердження вкрай актуальні для сучасної України.
У чому сутність створення малих (венчурних) інноваційних підприємств? Яке їх значення у створенні інновацій?
Венчурні підприємства — це здебільшого малі підприємства у новітніх галузях виробництва (електроніка, біохімія, біоінженерія, виробництво споживчих товарів), які швидко прогресують і в яких відбувається інтенсивна зміна поколінь продуктів і технологій, пов’язаних з базисними інноваціями. Малі венчурні підприємства спеціалізуються у сферах наукових досліджень, розробок, упровадження інновацій, організація яких пов’язана з підвищеним ризиком. Малі фірми часто створюються під одну ідею, але успіх базисних інновацій ніколи не гарантований і має ймовірнісний характер. У випадку невдачі фірму чекає неминучий крах. Конкуренція примушує венчурні фірми максимально скорочувати терміни науково-дослідних розробок, інтенсивно впроваджувати новації у виробництво.
Причинами активності венчурних фірм є такі їх переваги:
вузька спеціалізація наукових пошуків або розробка невеликого кола технічних ідей;
концентрація фінансових і матеріально-технічних ресурсів за обраним напрямом дослідження;
високий рівень мотивації праці кваліфікованих спеціалістів;
гнучкість і мобільність з урахуванням ринкової кон’юнктури; можливість швидкої переорієнтації на інші напрями;
відсутність бюрократизму в управлінні, мобільність організаційної структури;
швидка комерційна реалізація ідеї, технології, винаходу;
цикл «наука — виробництво» скорочується до мінімуму.
Роль венчурного підприємництва зводиться не тільки до підвищення науково-технічного рівня виробництва, а й до їхнього впливу на динамічність усього господарського комплексу. Венчурні фірми є генераторами нових ідей, на основі яких відбуваються великі науково-технічні прориви.
Досвід економічного розвитку країн підтверджує, що еволюційний процес в економіці здійснюється саме через інновації. Вони тягнуть за собою модернізацію і структурну перебудову всієї економіки. Саме інновації є основним критерієм шляхів розвитку суспільства. Тому країна, що стоїть осторонь «інноваційних змагань», посідає останнє місце в ієрархії розвитку світової спільноти.
Безумовним лідером у цих змаганнях на сучасному етапі є США, оскільки на їх частку за останні півстоліття припадає понад 60 % усіх технічних інновацій. Саме завдяки найкращій організації інноваційних процесів та використання їх результату США стали однією з найбагатших країн світу. Тому за кордоном венчурні фірми користуються підтримкою держави та великих корпорацій. У зв’язку з цим у Європі венчурний капітал розвивається дуже швидкими темпами. Тільки за останні десятиліття у європейські венчурні фонди надійшло 60 млрд екю. Проте за своїми обсягами американський ринок ризикового капіталу значно перевищує західноєвропейський та японський.
Успішне функціонування малого інноваційного бізнесу можливе тільки за сприятливої інноваційної політики держави. В США, наприклад, для малих інноваційних структур установлено систему різноманітних пільг. В Україні прийнято багато законодавчих актів відносно інноваційної діяльності. Поки що у більшості українських підприємств внутрішніх ресурсів для фінансування інноваційних проектів не вистачає і тому завжди йдеться про залучення коштів із зовнішніх джерел. Позичкові інвестиційні ресурси в сучасних умовах використовують для фінансування проектів з низьким рівнем ризику та чітко визначеними шляхами успішної реалізації проекту.
Основними чинниками, які обмежують розвиток венчурного бізнесу на Україні, є: дефіцит фінансових ресурсів, відсутність чіткої інноваційної політики держави, економічна нестабільність, відсутність економічної зацікавленості господарських суб’єктів у нових розробках, інноваціях, відсутність конкуренції науково-технічної продукції на внутрішньому ринку.