Вирішила :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2008 року в частині розподілу судових витрат змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору з 377 грн. до 295 грн. 84 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з 30 грн. до 23 грн. 55 коп.

У решті - судові рішення залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий М.П. Пшонка

Судді: Т.Є. Жайворонок В.А. Мазурок

А.В. Костенко В.С. Перепічай

Коментар:

Проаналізувавши рішення від 21 січня 2009 року Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України про перегляд рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2008 року суд відзначив порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій у частині розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до матеріалів справи із відповідача було стягнуто судові витрати у повному обсязі, а відповідно до законодавства судові витрати з відповідача повинні бути стягнуті пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги дані аспекти і керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України вирішила частково задовільнити касаційну скаргу у частині розподілу судових витрат. У решті - судові рішення залишити без змін.

Справа № 6-18510св08

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 Березня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є. Мазурка В.А.,

Лященко Н.П., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 27 травня 2008 року,

Встановила:

У жовтні 2006 року відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” (далі - ВАТ ЕК “Миколаївобленерго”) звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 22 червня 2006 року під час проведення перевірки дотримання Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила) за місцем проживання відповідача було виявлено факт безоблікового використання електричної енергії, а саме підключення розетки в ванній кімнаті схованою електропроводкою поза приладом обліку, унаслідок чого товариству завдано збитків у розмірі 10 954 грн. 12 коп. Тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму збитків та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 27 травня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” збитки в розмірі 4 954 грн. 12 коп., судовий збір у розмірі 109 грн. 54 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи та неправильне застосування судами норм матеріального права й ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов ВАТ ЕК “Миколаївобленерго”, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідач порушив Правила та завдав позивачу збитків, але, ураховуючи його матеріальне становище, визнав за можливе застосувати положення ч. 4 ст. 1193 ЦК України й зменшити розмір збитків.

Проте такий висновок суду суперечить нормам матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Фактичним підтвердженням правовідносин між споживачем електричної енергії (ОСОБА_1) та енергопостачальником (ВАТ ЕК “Миколаївобленерго”) є зареєстрований на споживача особовий рахунок НОМЕР_1. При укладенні договору сторони обумовили права й обов'язки кожного з них із приводу постачання електроенергії та відповідальність за неналежне виконання умов договору.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом установлено, що ОСОБА_1 безобліково споживав електричну енергію шляхом підключення розетки в ванній кімнаті схованою електропроводкою поза приладом обліку, чим завдав позивачу збитків на суму 10 954 грн. 12 коп., які були вирахувані відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зменшуючи розмір завданих збитків, суд застосував до відповідача ч. 4 ст. 1193 ЦК України. Проте відносини з позаоблікового використання електроенергії випливають з укладеного між сторонами договору про користування електричною енергією, тому правила цієї статті на них не поширюються, оскільки вони регулюють деліктні правовідносини.

Таким чином, правильно встановивши фактичні обставини справи, суди неправильно застосували норми матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” збитків у розмірі 10 954 грн. 12 коп.

Згідно зі змістом чч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин з ОСОБА_1 на користь ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 219 грн. 08 коп. (109 грн. 54 коп. + 54 грн. 77 коп. + 54 грн. 77 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90 грн. (30 грн. + 30 грн. + 30 грн.).

Керуючись ст. ст. 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України