Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Індивідуальна робота з узагальнення судової практики

з навчальної дисципліни: Цивільне процесуальне право

по темі: «Розподіл судових витрат між сторонами»

Виконала:

Студентка 02-10-08

Качнова Анастасія Романівна

Перевірила:

Ахмач Ганна Михайлівна

Харків-2013

Вступ

Розподіл судових витрат є запорукою справедливого захисту прав та законних інтересів осіб, які звертаються до суду, та матеріальний захист інтересів свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та тих, хто надає правову допомогу. Так, якщо б не регулювалось питання розподілу судових витрат, то більшу половину справ (особливо тих, які мають матеріальний характер) недоречно було б взагалі розглядати у суді. Наприклад, особа має намір звернутись до суду про стягнення з іншої особи 50 грн., при цьому їй необхідно сплатити державне мито у розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн., а можливо ще і за правові послуги. В такому випадку, якщо б не був би передбачений розподіл судових витрат, то за наведеним прикладом, звертатись до суду було б недоцільним.

Таким чином, можна сказати, що основним принципом розподілу судових витрат є справедливе присудження сплати судових витрат між сторонами в залежності від задоволення позову

Справа № 2/257/209/2013

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 Березня 2013 року Київський районний суд міста Донецька в складі:

головуючого судді - Лях М.Ю.,

при секретарі - Харитоновій А.Е.,

розглянув у судовому засіданні в залі судового засідання в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 26 лютого 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 2/257/209/2013, оскільки рішенням Київського районного суду м. Донецька від 26 лютого 2013 року, відповідно до положень ст. 88, п.4 ч.1 ст. 215 ЦПК України не вирішено питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

В судове засідання сторони не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, причини неявки суду вони не повідомили, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності враховуючи, що відповідно до 220 ЦПК України їх явка не є обов'язковою.

Відповідно до ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд вирішив питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 ЦПК України; 4) судом не вирішено питання про судові витрати. Таким чином законом визначений вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 215 ЦПК України в резолютивній частині рішення суду зазначаються висновку суду щодо розподілу судових витрат.

З урахуванням наведеного, враховуючи в резолютивній частині відсутні висновки щодо розподілу між сторонами сплачених позивачем відповідно до платіжного доручення від 01.08.2012 року судових витрат в розмірі 214,60 грн., з огляду на положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд приходить до висновку, що сплачена позивачем сума судових витрат підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 209, 213, 220 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №2/257/209/13 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в частині стягнення судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення судових витрат в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Київського районного

м. Донецька М.Ю. Лях