Блок вільного обміну інформацією

Європейський Союз – ЄС

1. Бельгія

2. Болгарія

3. Кіпр

4. Чехія

5. Данія

6. Німеччина

7. Греція

8. Іспанія

9. Естонія

10. Франція

11. Угорщина

12. Ірландія

13. Італія

14. Румунія

15. Словаччина

16. Словенія

17. Фінляндія

18. Швеція

19. Велика Британія

20. Латвія

21. Литва

22. Люксембург

23. Мальта

24. Нідерланди

25. Австрія

26. Польща

27. Португалія

Чорноморський район економічного співробітництва ЧРЕС

1. Азербайджан

2. Албанія

3. Болгарія

4. Вірменія

5. Греція

6. Грузія

7. Молдова

8. Росія

9. Румунія

10. Туреччина

11. Україна

Співдружність Незалежних Держав СНД

1. Азербайджан

2. Білорусь

3. Вірменія

4. Грузія

5. Казахстан

6. Киргистан

7. Молдова

8. Росія

9. Таджикистан

10. Туркменистан

11. Узбекистан

12. Україна

Організація Північноатлантичного договору НАТО

1. Бельгія

2. Велика Британія

3. Греція

4. Данія

5. Ісландія

6. Іспанія

7. Італія

8. Канада

9. Люксембург

10. Нідерланди

11. Німеччина

12. Норвегія

13. Польща

14. Португалія

15. США

16. Туреччина

17. Угорщина

18. Чехія

Поняття пгп держави

Географічне положення (ГП) — це одна із фундаментальних категорій географічної науки. Воно являє собою просторове (у межах земної поверхні) відношення певного об'єкта (країни, міста, гірського масиву, природної територіальної системи тощо) до географічних даностей, що лежать поза ним і мають чи можуть мати на нього о суттєвий вплив

Політико – географічне положення (ПГП) держави — це її геопросторове відношення до політичних даностей що, перебувають поза нею і мають на неї вплив.

З погляду масштабу ПГП розділяють на глобальне, регіональне і сусідське.

Глобальне положення —це геопросторове відношення держави до світової політичної системи і її підсистем, зокрема груп високорозвинених країн, країн "третього світу", колишніх країн "комуністичного блоку", до світових геополітичних осей, геостратегічних інтересів тощо.

Регіональне положення являє собою геопросторове відношення до системи країн і політично-державних структур того континенту, у якому розташована певна держава. Для України регіональне ПГП — це її приналежність до євразійської геополітичної системи.

Сусідське положення передбачає геопросторові стосунки із державами, які межують з даною країною. Говорять про сусідів першого і другого порядку.

Найбільш загальною рисою регіонального ПГП України є її перебування у системі країн євразійського континенту, їх субрегіональних поєднань, інтеграційних політичних та економічних формувань.

Україна належить до великих держав Євразії.

Теоретико-графовий аналіз мережі і євроазіатської геополітичної системи (рис.) свідчить:

1) точками з'єднання першого порядку є Росія, Туреччина і Греція (якщо їх забрати, то граф розпадеться на два підграфи — "європейський" та "азіатський"). Це означає, що по лінії Росія—Чорне море—Схід Середземного моря (Туреччина—Греція), або: Росія—Близький Схід лежить головна геополітична вісь Євразії. Поки що більше Історичним лихом, ніж щастям України, було її положення на цій осі (це стосується також і Молдови, Румунії, Болгарії, Грузії): недарма вузлами наркомафії стали Росія і Туреччина. На сході Євразії "точкою з'єднання" є Малайзія, на півдні — Саудівська Аравія, на заході — Франція;

2) іншою великою геополітичною віссю є лінія "Індія— Китай". Якщо забрати на схемі точки "Китай" та "Індія", то східний граф розпадеться ще на два підграфи. Україна знаходиться далеко від цієї геополітичної осі;

3) .найбільшою центральністю на графі характеризуються ті вершини ("країни"), з яких виходить найбільше ребер (ліній з'єднання вершин). Це, зокрема, Китай (14 сусідів) і Росія (12), далі йдуть Франція (9), ФРН, Австрія, Саудівська Аравія, Індія (8), Угорщина, Україна (7). Згідно з індексом Бавелаша, центральною є вершина "9" (сумарна кількість ребер від неї до усіх інших є найменшою). Вершина "Україна" знаходиться близько центра графа;

4) довжина діаметра графа, тобто найкоротша відстань - кількість ребер між найбільш віддаленими вершинами, дорівнює 11. Діаметр проходить по таких країнах: Португалія (інший варіант — Ірландія) —Франція—Німеччина—Польща—Україна—Росія—Китай—Бірма—Таїланд—Малайзія—Сінгапур. Отже, Україна лежить на євразійському "діаметрі".

Сусідське ПГП України — це її геопросторове відношення до сусідів першого і другого порядків. Сусідами можуть бути окремі держави, їх групи, системи і блоки тощо.

Відомо, що довжина державного сухопутного кордону України становить близько 6516 км. Морський кордон досягає 1053 км - довжина лінії вздовж територіальних вод України (ширина яких — 12 морських миль, або 22,2 км). Таким чином, загальна довжина кордонів 7569 км.

Україна має сім сухопутних сусідів першого порядку. Це Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Молдова (з них перші чотири — слов'янські країни), і трьох морських сусідів: Болгарія, Туреччина, Грузія. Одночасно Румунія і Росія є частково морськими сусідами, оскільки вони мають з Україною і морський кордон. Сухопутні сусіди утворюють східний, північний, західний, південно-західний сектори, а морські — південний сектор. Донедавна більшість з них (крім Туреччини) входили у т. зв. світову соціалістичну систему, утворювали на чолі з СРСР "ядро" цієї системи і основу військового Варшавського блоку. Україна була важливим опорним каркасом цього блоку на півдні і майже прилягала до східного флангу іншого блоку — Північно-Атлантичного.

Велика кількість сусідів першого порядку — це пози­тивна сторона ПГП України. Внаслідок цього вона має багато варіантів зовнішньополітичних зносин, а також можливість виходу у зовнішній світ, незважаючи на непередбачувані ускладнення стосунків з одним чи навіть кількома з них.

У сучасному та в минулому сусідському ПГП України найбільшу роль відігравали і відіграють три великі держави— Росія, Польща і Туреччина. Колись це були могутні імперії, які боролися між собою за володіння Україною і панування на Чорному морі. Ця боротьба завжди мала загарбницький характер, що призводило до багатьох війн, які постійно знекровлювали як їх, так і Україну.