- •Передмова
- •Лабораторна робота 19
- •Лабораторна робота 20
- •Вимірювання радіаційного фону гамма-бета-випромінювання за допомогою радіометра-дозиметра «стора-тv»
- •Лабораторна робота 21
- •Лабораторна робота 22
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 23
- •Контрольні питання до лабораторної роботи 23:
- •Лабораторна робота 24
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 25
- •Терміни і визначення
- •Похідні дані для проведення досліджень
- •Лабораторна робота 26
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 27
- •Лабораторна робота 28
- •Матеріали й обладнання
- •Найбільш розповсюджені добрива
- •1 Зовнішні ознаки
- •2. Розчинність у воді
- •3. Реакція з лугами
- •4. Реакція з хлористим барієм
- •5. Реакція з азотнокислим сріблом
- •6. Проба на розжареному вугіллі
- •Характерні риси деяких добрив
- •Характерні реакції для деяких добрив
- •Лабораторна робота 29-30
- •Вміст нітратів в складі сільскогосподарській продукції та їх припустимі рівні ( мг/ кг сирої маси по нітрат-іону.)
- •А . Визначення нітратів у сокові рослин.
- •Б. Визначення нітратів цілих рослинах.
- •В. Визначення нітратів методом іоно- селективних електродів.
- •Лабораторна робота 31
- •Лабораторна робота 32
- •Лабораторна робота 33
- •Лабораторна робота 34
- •Лабораторна робота 35
- •Лабораторна робота №36
- •Лабораторна робота 37
- •Вплив забруднення середовища на розповсюдженість лишайників (складено за даними багатьох авторів)
- •Форма для запису отриманих результатів
- •Лабораторна робота 40
- •Лабораторна робота 41
- •1. Визначення поздовжніх розмірів тіла
- •2. Визначення поперечних розмірів тіла (діаметрів)
- •3. Визначення обводів тіла
- •4. Вимірювання товщини шкірно-жирової складки
- •5. Вимірювання антропометричних індексів.
- •Антропометричні показники людини
- •Лабораторна робота 42
- •Лабораторна робота 43
- •Експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я (за г.А. Апанасенко, 1988)
- •Лабораторна робота 44-45
- •Вихідні дані для аналізу забруднення атмосфери
- •Навчальна література
- •Навчальне видання
Лабораторна робота 25
Тема: Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря чадним газом (СО) розрахунковим методом
Мета лабораторної роботи: Визначити рівень забруднення повітря чадним газом (СО) розрахунковим методом.
Теоретичне підґрунтя:
Терміни і визначення
Суттєвою складовою забруднення повітряного середовища міст, особливо великих, є вихлопні гази автотранспорту, які в деяких містах складають 60-80 % від загальних викидів.
Відомо, що автотранспортом викидається в повітряне середовище більше 200 компонентів, серед яких - чадний газ, вуглекислий газ, оксиди нітрогену і сульфуру, альдегіди, плюмбум, кадмій і група канцерогенних алканів (бенз(а)пірен та бензоантроцен). При цьому найбільша кількість токсичних речовин викидається автотранспортом у повітря на тихому ході, на перехрестях, зупинках перед світлофорами. Так, на великій швидкості бензиновий двигун викидає в атмосферу 0,05% вуглеводів і 0,98% оксиду карбону (від загального викиду), а на тихому ході - 5,1% та 13,8% відповідно.
Підраховано, що середньорічний пробіг кожного автомобіля 15 тис. км. У середньому за цей час він збіднює атмосферу на 4350 кг кисню і „збагачує" її на 3250 кг вуглекислого газу, 530 кг оксиду карбону, 93 кг вуглецевих сполук і 7 кг окислів нітрогену.
Ця робота дає можливість оцінити завантаженість ділянки вулиці різними видами автотранспорту, порівняти в цьому відношенні різні вулиці. Зібрані параметри необхідні для розрахунку рівня забруднення повітряного середовища відпрацьованими газами автомобілів за концентрацією оксиду карбону в мг/м3.
Хід роботи.
Ця роботи полягатиме у визначенні забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автотранспорту за результатами даних.
Розрахунки проведіть за таким алгоритмом:
> Спочатку накресліть спеціальну таблицю, в якій зазначте варіант, тип вулиці, поздовжній нахил, відносну вологість повітря, тип перехрестя та інтенсивність руху автомобілів у год. (N) (див. табл. 1).
> Виходячи з даних табл.1, визначте склад автотранспорту в частках одиниці. Наприклад: 0,1 вантажних автомобілів із малою вантажопідйомністю, 0,1 — з середньою вантажопідйомністю, 0,05 з великою вантажопідйомністю з дизельними двигунами, 0,05 - автобусів, 0,70 - легкових автомобілів сумарної інтенсивністю авто 500 машин\за год.
> Тепер приступайте безпосередньо до розрахунків концентрації СО за формулою Бегма (1984), модифікованою Шаповаловим (1990):
Kco =(0,5+0,01 N*Km)*Kа*Kу*Kс*Kb*Kп;
де: 0,5 - фонове забруднення атмосферного повітря нетранспортного походження, мг/м3
N - сумарна інтенсивність руху автомобілів на міській дорозі, автомобілів/годину,
Кm - коефіцієнт токсичності автомобілів за викидами в атмосферне повітря оксидів карбону,
Ка - коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості,
Кy - коефіцієнт, що враховує зміни забруднення атмосферного повітря оксидом карбону в залежності від величини поздовжнього нахилу,
Кc - коефіцієнт, що враховує зміни концентрації окису карбону в залежності від швидкості вітру,
Кb - те ж у залежності від відносної вологості повітря,
Кп - коефіцієнт збільшення забруднення атмосферного повітря оксидом карбону біля перехресть.
Таблиця 1
