Лабораторна робота 41

Тема: Оцінка рівня поліморфізму мешканців міських популяцій за антропометричними показниками

Мета лабораторної роботи: Засвоїти методи антропометричних досліджень людини, як показників пристосування до відповідних умов існування.

Теоретичне підґрунтя:

Крім якісних, для оцінки рівня поліморфізму людських популяцій важливі також кількісні показники. Методичні аспекти їх визначення розробляються антропометрією. Антропометрія (від грецького anthropos - людина, metreo - міряю) - це метод вивчення людини, який ґрунтується на вимірюванні морфологічних і функціональних ознак її тіла.

Для екологічних досліджень важливий рівень варіабельності антропометричних показників в даній популяції та їх середні значення. Останні віддзеркалюють риси так званого адаптивного типу, тобто типу найбільш пристосованого до відповідних умов існування.

При проведені антропометричного аналізу популяцій слід звернути увагу не лише на абсолютні показники, але й на індекси. Метод індексів полягає в тому, що один розмір обчислюється в відсоткових частках іншого (переважно більшого) розміру (наприклад, довжина кінцівок, ширина плечей від ширини тіла). Метод індексів більше використовується для виявлення рівня фізичного розвитку, ніж для характеристики пропорцій тіла.

Для грамотного виконання даної роботи необхідно володіти певним мінімумом антропометричних знань. Стислий виклад їх наводимо нижче.

При проведенні антропометричних вимірювань потрібно дотримуватися певних вимог, які забезпечують не тільки точність результатів, але й можливість їх порівняння. Дослідження проводьте в один і той самий час доби - бажано в першій половині дня (оскільки до кінця дня поздовжні частини тіла можуть зменшуватися).

Ділянки тіла, на яких проводиться вимірювання, повинні бути цілком оголені. Досліджуваний стоїть на жорсткій рівній поверхні, босоніж або в тонких шкарпетках. Тому температура в приміщенні, де проводиться дослідження, повинна бути не нижче 18-20 °С.

Забезпечте на весь період дослідження (особливо поздовжніх розмірів) постійну позу досліджуваного: стоячи, тулуб випрямлений, руки вільно опущені, коліна випрямлені, п'ятки зближені, носки злегка розведені в сторони, живіт дещо підібраний, голова в положенні очно-вушної горизонталі (німецька горизонталь), коли нижній край очниці й козелкова точка вуха знаходяться на одному рівні.

Дослідження не повинно бути тривалим за часом.

Дотримуйтеся точності вимірювання. Межа допустимих відмінностей для більшості розмірів не повинна перевищувати 2-3 мм при двократних або трикратних вимірюваннях (для довжини тіла допускаються відмінності між двома вимірюваннями 4 мм). До протоколу дослідження занесіть середню величину. До початку проведення дослідження розробіть програми і форму протокольних записів, куди будуть заноситися результати дослідження.

Дослідження проводьте стандартним інструментарієм.

Розміри тіла можна поділити на: поздовжні, поперечні (діаметри) й обводи. Для забезпечення точності вимірювань використовують антропометричні точки, які повинні бути строго локалізовані. Цій меті відповідають кісткові виступи - відростки, горби, кісточки; складки шкіри - сіднична складка; специфічні шкірні утворення -грудні соски, пупок. Місце розміщення тієї чи іншої точки знаходять шляхом прощупування й безболісного натискання з наступним позначенням її дермографічним олівцем на період дослідження.

Найчастіше використовуються такі антропометричні точки:

Верхівкова - найвища точка тімені при положенні голови в очно-вушній горизонталі.

Верхньогрудинна - найбільш глибока точка яремної вирізки грудини по середній лінії тіла.

Нижньогрудинна - точка в ділянці основи мечоподібного відростка грудини по середній лінії тіла.

Акроміальна (плечова) - найбільш випнута зовні точка на нижньому краї акроміального відростка лопатки при вільно опущених руках.

Променева - найвища точка головки променевої кістки із зовнішньо-переднього боку передпліччя, в ділянці щілини плече-променевого суглоба (в ямці краси).

Шилоподібна радіальна - найнижча точка на шилоподібному відростку променевої кістки.

Пальцева (III) - найнижча точка на м'якості дистальної фаланги третього пальця.

Передня клубово-остиста - найбільш виступаюча вперед точка на передньо-верхній клубовій ості таза.

Лобкова - найвища точка лобкового з'єднання по серединній лінії тіла.

Клубово-гребенева - найбільш виступаюча назовні точка в ділянці клубового гребеня.

Верхньогомілкова внутрішня - найвища точка внутрішнього краю проксимального епіфізу великогомілкової кістки (орієнтиром є щілина колінного суглоба з медіальної сторони від зв'язки наколінника).

Нижньогомілкова внутрішня - найнижча точка внутрішньої кісточки.

П'яткова - найбільш виступаюча назад точка п'ятки.

Кінцева - найбільш виступаюча вперед точка стопи (на м'якоті дистальної фаланги першого, другого або інколи третього пальця стопи).

Хід роботи:

Методом конверта виберіть у межах порівнюваних урбоекосистем певного регіону 5 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких проведіть дослідження учнів 11-х класів за комплексом антропометричних показників, характеристика і способи вимірювання яких подані нижче.