- •Передмова
- •Лабораторна робота 19
- •Лабораторна робота 20
- •Вимірювання радіаційного фону гамма-бета-випромінювання за допомогою радіометра-дозиметра «стора-тv»
- •Лабораторна робота 21
- •Лабораторна робота 22
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 23
- •Контрольні питання до лабораторної роботи 23:
- •Лабораторна робота 24
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 25
- •Терміни і визначення
- •Похідні дані для проведення досліджень
- •Лабораторна робота 26
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 27
- •Лабораторна робота 28
- •Матеріали й обладнання
- •Найбільш розповсюджені добрива
- •1 Зовнішні ознаки
- •2. Розчинність у воді
- •3. Реакція з лугами
- •4. Реакція з хлористим барієм
- •5. Реакція з азотнокислим сріблом
- •6. Проба на розжареному вугіллі
- •Характерні риси деяких добрив
- •Характерні реакції для деяких добрив
- •Лабораторна робота 29-30
- •Вміст нітратів в складі сільскогосподарській продукції та їх припустимі рівні ( мг/ кг сирої маси по нітрат-іону.)
- •А . Визначення нітратів у сокові рослин.
- •Б. Визначення нітратів цілих рослинах.
- •В. Визначення нітратів методом іоно- селективних електродів.
- •Лабораторна робота 31
- •Лабораторна робота 32
- •Лабораторна робота 33
- •Лабораторна робота 34
- •Лабораторна робота 35
- •Лабораторна робота №36
- •Лабораторна робота 37
- •Вплив забруднення середовища на розповсюдженість лишайників (складено за даними багатьох авторів)
- •Форма для запису отриманих результатів
- •Лабораторна робота 40
- •Лабораторна робота 41
- •1. Визначення поздовжніх розмірів тіла
- •2. Визначення поперечних розмірів тіла (діаметрів)
- •3. Визначення обводів тіла
- •4. Вимірювання товщини шкірно-жирової складки
- •5. Вимірювання антропометричних індексів.
- •Антропометричні показники людини
- •Лабораторна робота 42
- •Лабораторна робота 43
- •Експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я (за г.А. Апанасенко, 1988)
- •Лабораторна робота 44-45
- •Вихідні дані для аналізу забруднення атмосфери
- •Навчальна література
- •Навчальне видання
Б. Визначення нітратів цілих рослинах.
Відрізають у свіжих рослинах частини у вигляді товстих зрізів : куски стеблів, черешків або плодів. Кладуть їх на стрічку воскового паперу . Крапають на різні частини зрізу по декілька краплин 1% -го розчину дифеніламіна в сірчаній кислоті та відмічають забарвлення згідно вище приведеної шкали. При цьому у випадку малих концентрацій нітратів в продукції та при відсутності синього окрасу може наступити порозовіння тканини в наслідок обвуглювання при дії H2SO4 у реактиві дифеніламіна . Приведений метод дає змогу оцінювати та порівнювати різні тканини овочевих та інших рослин прямо у полі. Метод добре діє на хлібних злаках, картоплі , коренеплодах, овочах, бобових , багаторічних травах для оцінки їх забезпеченості азотом. Показано, що нітрати зникають у фазі цвітіння, але їх стає багато в період вегетативного росту. Саме в цей період і рекомендується проводити оцінку кількості вмісту нітратів у складі рослин. Нітрати зразу утилізуються ( не проявляються в аналізах) в меристемах, в бруньках, у бутонах та квітках різних сільськогосподарських культур.
В. Визначення нітратів методом іоно- селективних електродів.
На 10 г свіжорозмелених плодів або овочів наливають 50 мл 1 % -го розчину алюмокалієвих квасців . Аналіз проводять в стаканчиках на 100 мл , збовтують 3-5 хв. Визначають іоно-селективними електродами на нітрат-іон з використанням потенціометра ( рН-метра ). Каліброву проводять розчином KNO3 .
Виготовлення реактивів.
1) 1% -й розчин дифеніламіна в сірчаній кислоті : 1 г. дифеніламіна розчиняють в 99 г концентрованої сірчаної кислоти ( щільністю 1,84 ). Це відповідає приблизно 54 мл H2SO4.
Розрахунок
:
;
,
де: р - щільність ; m - маса ; v - об’єм.
2) Початковий розчин NaNO3 для побудови калібрувальної кривої. При
розчинюванні одного граму NaNO3 в одному літрі води, буде розчин, що відповідає 729 мг /кг нітратів ( по нітрат-іону):
85 - 1000 мг (1 г)
62
- х
де : 85- молекулярна вага NaNO3, 62 - молекулярна вага нітрат-іону ( NO3)
Однак, згідно табл. 1, найбільший вміст нітратів в розповсюджених видах овочів становить 3000 мг/ кг, тоді :
729 - 1000 мг( 1г)
3000
- х
Виходячи з цього потрібно розчинити 4,11 г солі NaNO3 у 1 літрі дистильованої води. Однак при невеликій кількості аналізів в учбових цілях достатньо 100 мл або 411 мг NaNO3 потрібно розчинити в 100 мл води .
Контрольні питання до лабораторної роботи 29-30:
Які рослини схильні накопичувати нітрати?
В яких частинах рослин накопичується найбільша кількість нітратів?
Яким чином визначають нітрати в сокі рослин, в цілих рослинах?
Які допустимі норми нітратів може вжити людина без наслідків для здоров`я і від чого ця норма залежить?
В яких частинах рослин накопичується найбільша кількість нітратів?
Процеси перетворення нітратів в організмі людини?
