- •Передмова
- •Лабораторна робота 19
- •Лабораторна робота 20
- •Вимірювання радіаційного фону гамма-бета-випромінювання за допомогою радіометра-дозиметра «стора-тv»
- •Лабораторна робота 21
- •Лабораторна робота 22
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 23
- •Контрольні питання до лабораторної роботи 23:
- •Лабораторна робота 24
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 25
- •Терміни і визначення
- •Похідні дані для проведення досліджень
- •Лабораторна робота 26
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 27
- •Лабораторна робота 28
- •Матеріали й обладнання
- •Найбільш розповсюджені добрива
- •1 Зовнішні ознаки
- •2. Розчинність у воді
- •3. Реакція з лугами
- •4. Реакція з хлористим барієм
- •5. Реакція з азотнокислим сріблом
- •6. Проба на розжареному вугіллі
- •Характерні риси деяких добрив
- •Характерні реакції для деяких добрив
- •Лабораторна робота 29-30
- •Вміст нітратів в складі сільскогосподарській продукції та їх припустимі рівні ( мг/ кг сирої маси по нітрат-іону.)
- •А . Визначення нітратів у сокові рослин.
- •Б. Визначення нітратів цілих рослинах.
- •В. Визначення нітратів методом іоно- селективних електродів.
- •Лабораторна робота 31
- •Лабораторна робота 32
- •Лабораторна робота 33
- •Лабораторна робота 34
- •Лабораторна робота 35
- •Лабораторна робота №36
- •Лабораторна робота 37
- •Вплив забруднення середовища на розповсюдженість лишайників (складено за даними багатьох авторів)
- •Форма для запису отриманих результатів
- •Лабораторна робота 40
- •Лабораторна робота 41
- •1. Визначення поздовжніх розмірів тіла
- •2. Визначення поперечних розмірів тіла (діаметрів)
- •3. Визначення обводів тіла
- •4. Вимірювання товщини шкірно-жирової складки
- •5. Вимірювання антропометричних індексів.
- •Антропометричні показники людини
- •Лабораторна робота 42
- •Лабораторна робота 43
- •Експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я (за г.А. Апанасенко, 1988)
- •Лабораторна робота 44-45
- •Вихідні дані для аналізу забруднення атмосфери
- •Навчальна література
- •Навчальне видання
А . Визначення нітратів у сокові рослин.
Обладнання реактивів матеріали.
1) ступа маленька з товкачем ;
2) предметне скло;
3) марлеві серветки;
4) пляшечки з під пеніциліну з пробками;
5) піпетки хімічні на 5 мл;
6) піпетки медичні; 7) скальпелі;
8) 1% -ний розчин дифеніламіну в концентрованій сірчаній кислоті;
9) початковий розчин NaNO3 для побудови калібрувальної кривої;
10 ) дистильована вода ;
11) термостійкий хімічний стакан на 0,5 -1 л для кип’ятіння овочів ;
12) електроплитка ;
13) частини різних овочів, що утримують найбільшу кількість нітратів і мають не
пофарбований сік ( капуста, огірки, кабачки, картопля, диня, та інші).
Хід роботи .
За декілька днів до заняття студентам надається завдання принести різні овочі , куплені у магазинах або з власної ділянки. Овочі потрібно вимити і обсушити.
В одну з пляшечок наливають 10 мл початкового розчину NaNO3, відповідного за концентрацією максимальному вмісту нітратів в овочах( див. табл. 1) - 3000 мг на кг. Потрібно відмітити, що у окремих органах рослин зустрічаються значно більші концентрації нітратів.
Готують серію калібувальних розчинів шляхом розбавляння водою навпіл розчин попередньої концентрації. Наприклад, до 3 мл початкового розчину додають 3 мл дистильованої води, збовтують і таке інше). Отримують серію розчинів з різним змістом нітратів : 3000 , 1500, 750 , 375, 188, 94, 47, 23 мг. /кг .
Під предметне скло підкладається лист білого аркушу , на скло крапають 2 краплини вивчаємого розчину та 2 краплі дифеніламіну у тривимірній повторювальності. Описують реакцію згідно наступної градації , яку можна використовувати як для каліброваних розчинів , так і для двох типів аналізів (Церлінг, 1965 ) .
Слід відмітити , що основою для визначення змісту нітратів в сокові повинні бути особисті дослідження, а не вище приведена таблиця 2 , так як забарвлення може варіювати в залежності від якості реактивів, терміну їх придатності, температури в приміщенні та інше.
Овочі та плоди розрізають на частини : зона, примикаюча до плодоніжки, шкірка, перифірійная частина, середня частина, кочережка ( у капусті жилки листа, лист без жилок). Вирізані частини подрібнюють ножем і швидко розминають у ступці , сік віджимають через 2-3 шари марлі. Дві краплини соку крапають на чисте предметне скло, покладене на білий аркуш і додають 2 краплі дифіламіна. Швидко описують всі спостереження реакції згідно схеми (табл.3).
Таблиця 2
Критерії визначення вмісту нітратів в складі рослин за Церлінгом, 1965
Бали |
Характер забарвлення |
Вміст нітратів мг/кг |
6 |
Сік або зріз фарбується швидко та інтенсивно в темно- чорний колір. Забарвлення стійке та не зникає. |
≥ 3000 |
5 |
Сік або зріз фарбується в темно синій колір . Забарвлення зберігається на деякий час . |
3000 |
4 |
Сік або зріз фарбується в синій колір. Забарвлення настає не зразу. |
1000 |
3 |
Забарвлення світло- синє , зникає через 2 -3 хв. |
500 |
2 |
Забарвлення швидко зникає, фарбує головним чином провідні пучками . |
250 |
1 |
Сліди блакитні, швидко зникаюче забарвлення . |
100 |
0 |
Не має ні блакитного ні синього забарвлення. На цілих рослинах можливо порозовіння |
0 |
Повторність іспиту 3-кратна . У випадку сумнівів про вміст нітратів в тій або іншій частині овочевої продукції крапають рядом калібрований розчин з відомою концентрацією речовина і повторюють реакцію з дифеніламіном. Аналіз починають з соку капусти та картоплі, потім розміщують ці овочі в термостійкий хімічний стакан з киплячою дистильованою водою та кип’ятять 10-15 хв , після чого аналізують відварні овочі та відвар. За час варіння проводіть аналіз різних частин інших овочів та плодів ( не менш 4-х видів за заняття) .
Результати записують в спільну таблицю на дошці і особисту - в зошити(за формою таблиці 3)
Таблиця 3
Схема запису вмісту нітратів в різних овочах та плодах
Досліджувана рослина |
Частина рослини |
Бали |
вміст нітратів в мг/кг |
Картопля свіжа |
а) під шкіркою б) середня частина |
|
|
Картопля відварна |
Ті ж частини |
|
|
Капуста |
а) жили б) кочережка в) лист |
|
|
Капуста відварна |
Ті ж частини |
|
|
Відвар |
|
|
|
