- •Передмова
- •Лабораторна робота 19
- •Лабораторна робота 20
- •Вимірювання радіаційного фону гамма-бета-випромінювання за допомогою радіометра-дозиметра «стора-тv»
- •Лабораторна робота 21
- •Лабораторна робота 22
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 23
- •Контрольні питання до лабораторної роботи 23:
- •Лабораторна робота 24
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 25
- •Терміни і визначення
- •Похідні дані для проведення досліджень
- •Лабораторна робота 26
- •Терміни і визначення
- •Лабораторна робота 27
- •Лабораторна робота 28
- •Матеріали й обладнання
- •Найбільш розповсюджені добрива
- •1 Зовнішні ознаки
- •2. Розчинність у воді
- •3. Реакція з лугами
- •4. Реакція з хлористим барієм
- •5. Реакція з азотнокислим сріблом
- •6. Проба на розжареному вугіллі
- •Характерні риси деяких добрив
- •Характерні реакції для деяких добрив
- •Лабораторна робота 29-30
- •Вміст нітратів в складі сільскогосподарській продукції та їх припустимі рівні ( мг/ кг сирої маси по нітрат-іону.)
- •А . Визначення нітратів у сокові рослин.
- •Б. Визначення нітратів цілих рослинах.
- •В. Визначення нітратів методом іоно- селективних електродів.
- •Лабораторна робота 31
- •Лабораторна робота 32
- •Лабораторна робота 33
- •Лабораторна робота 34
- •Лабораторна робота 35
- •Лабораторна робота №36
- •Лабораторна робота 37
- •Вплив забруднення середовища на розповсюдженість лишайників (складено за даними багатьох авторів)
- •Форма для запису отриманих результатів
- •Лабораторна робота 40
- •Лабораторна робота 41
- •1. Визначення поздовжніх розмірів тіла
- •2. Визначення поперечних розмірів тіла (діаметрів)
- •3. Визначення обводів тіла
- •4. Вимірювання товщини шкірно-жирової складки
- •5. Вимірювання антропометричних індексів.
- •Антропометричні показники людини
- •Лабораторна робота 42
- •Лабораторна робота 43
- •Експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я (за г.А. Апанасенко, 1988)
- •Лабораторна робота 44-45
- •Вихідні дані для аналізу забруднення атмосфери
- •Навчальна література
- •Навчальне видання
Лабораторна робота 28
Тема: Якісне розпізнавання мінеральних добрив, як можливих забрудників
ґрунтів і сільськогосподарської продукції
Мета лабораторної роботи: Навчитися розпізнавати добрива за зовнішнім ознаками та якісними реакціям.
Теоретичне підґрунтя:
Неправильне і надмірне внесення мінеральних добрив, способи їх зберігання є причиною забруднення ґрунтів і сільськогозпродукції. Водорозчинні форми азотних добрив стікають в ставки, річки, струмки, досягають ґрунтових вод, викликаючи підвищений вміст в них нітратів, що несприятливо позначається на здоров'ї людини.
Дуже часто добрива вносять в грунт неочищеними, що являється причиною забруднення ґрунтів радіоактивними (наприклад, ізотопами калію при використанні калійних добрив), а також токсичними речовинами. Різні форми суперфосфату, маючи кислу реакцію, сприяють підкисленню ґрунту, що небажано для районів, де рН ґрунту знижена. Надмірна кількість фосфорних добрив, стікаючи в стоячі і повільно роточні води, викликає розвиток великої кількості водоростей і іншої рослинності, що погіршує кисневий режим водойм і сприяє їх заростанню.
У ряді випадків добрива перевозяться без належного упакування, зберігаються без укриттів на околицях полів, де вони злежуються, забруднюються і стають на вигляд дуже схожими між собою. У зв'язку з цим сучасний еколог повинен вміти розпізнавати добрива на вигляд і простим якісним реакціям.
Матеріали й обладнання
1) пробірки-12 штук; 2) штативи для пробірок; 3) невеликі ступки з товкачиками; 4) крапельниці або індивідуальні піпетки для кожного реактиву; 5) щипців муфельних; 6) пінцети довгі;
7) електроплитка; 8) газовий пальник або спиртівка; 9) шматочки деревного вугілля; 10) індикаторний папір; 11) дистильована вода; 12) 8-10% луги КОН або NаОН; 13) 5% розчин хлористої барії; 14) концентрована соляна кислота; 15) 2% соляна кислота; 16) оцтова кислота (крижана, розбавлена в 10 разів); 17) 1- 2% розчин азотнокислого срібла; 18) розчин йоду в йодистому калії (20 г КL/ розчиняють в 20 мл дистильованої води, додають 6,35 г кристалічного /. Розчин переносять в мірну колбу на 50 мл доводять до мітки); 19) чотири види (чи більше) найбільш поширених добрив (без підписів).
Найбільш розповсюджені добрива
Азотні добрива
Найчастіше застосовується аміачна селітра NН4NO3 та сечіовина NН2 СОNН2. Використовується також сульфат амонія - NН4 S04. У захищеному ґрунті застосовується нітрат кальцію - Са(NО3)2 і нітрат калію - КN03.
Фосфорні добрива
Найбільш поширений простий гранульований суперфосфат - Са(Н2Р04) та подвійний гранульований суперфосфат Са2(Н2Р04)3. Використовується також фосфоритне борошно - Сa3(РО4)2.
Калійні добрива
Застосовується, в основному, хлористий калій - КCl, азотнокислий калій – КNО3 або сульфат калію К2 S04. Менше використовуються подвійні добрива: сильвініт - КС1-NаС1 і калимаг К2 SО4×2МgSo4.
Вапняні добрива
До них відносяться вапняні матеріали що містять не менше 50% СаСО3 . Це - вапняне борошно з туфу, доломітове борошно, крейда, вапно озерне та ін. Дія їх полягає в нейтралізації ґрунтової кислотності, поліпшенні умов для життєдіяльності мікроорганізмів і фізичних властивостей ґрунту.
Хід роботи
