
- •3 Задача про найкоротший шлях 8
- •7.2.3 Стани 50
- •7.2.4 Основне рекурентне співвідношення 51
- •1 Загальна характеристика динамічного програмування
- •1.1 Геометрична інтерпретація задач дп
- •1.2 Приклад багатоетапної операції
- •2 Основні положення поетапного оптимального управліНня
- •2.1 Загальна схема алгоритму динамічного планування n-крокової операції
- •3 Задача про найкоротший шлях
- •3.1 Схема алгоритму зворотньої прогонки (азп) по дугах, що виходять
- •3.2 Приклад застосування алгоритму азп по дугах, що виходять
- •3.3 Завдання для самостійної роботи
- •3.4 Схема алгоритму прямої прогонки (апп) по дугах, що входять
- •3.5 Приклад застосування алгоритму апп по дуга, що входять х
- •3.6. Завдання для самостійної роботи
- •3.7 Схема алгоритму зворотної прогонки (азп) по дугах, що входять
- •3.8 Відмінності алгоритмів прямої і зворотної прогонок
- •3.9 Контрольні завдання
- •4. Задача про оптимальне використання ресурсу
- •4.1 Змістовна інтерпретація задачі про оптимальне використання ресурсу
- •4.2 Побудова рекурентного співвідношення задачі 4.1.1
- •4.3 Побудова рекурентного співвідношення задачі 4.1.2
- •4.4 Схема апп для зовк
- •4.5 Приклад розв’язання зовк
- •4.6 Завдання для самостійної роботи
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Задача про використання робочої сили
- •5.1 Постановка задачі
- •5.2 Теоретичне обґрунтування алгоритму зворотньої прогонки для розв’язку задачі про найм робочої сили
- •5.3 Алгоритм пп розв’язку задачі
- •5.4 Приклад розв’язання зврс
- •5.5 Контрольні завдання
- •6 Основні елементи і принципи динамічного програмування
- •6.1 Адитивність цільової функції і етапи задачі
- •6.2 Принцип занурення
- •6.3 Основне рекурентне співвідношення
- •6.4 Стани
- •6.5 Умова марковості (відсутність післядії)
- •6.6 Принцип оптимальності Белмана
- •6.7 Загальна схема застосування алгоритму дп
- •7 Задача управліНня запасами
- •7.1 Постановка задачі
- •7.2 Елементи динамічної моделі
- •7.2.1 Етапи
- •7.2.2 Варіанти розв’язків
- •7.2.3 Стани
- •7.2.4 Основне рекурентне співвідношення
- •7.3 Приклади розв’язання зуз
- •7.4 Контрольні завдання
- •8 Задача про надійність
- •8.1 Змістовна постановка задачі
- •8.2 Математична модель задачі
- •8.3 Елементи динамічної моделі
- •Основне рекурентне співвідношення
- •8.4 Приклад розв’язання задачі
- •8.5 Контрольні завдання
- •Список літератури
5 Задача про використання робочої сили
5.1 Постановка задачі
Підприємцеві
потрібно визначити число працівників
у кожному з
наступних періодів. Виробничі завдання
для кожного періоду відомі. Відповідно
до цих завдань для
-го
періоду (
) визначена
ідеальна
кількість
робітників
(рис.
19).
m1 m2 mn
Рис. 19
Якби підприємець міг звільняти та наймати нових робітників без додаткових витрат, то він міг би в -ий період найняти рівно робітників (у цьому випадку не було б задачі). Однак, найм чи звільнення, а також простої й понаднормова робота робітників пов'язані з накладними витратами, величина яких у розрахунку на одного робітника відома.
Нехай
-
фактичне число робітників в
-
ий період. Витрати по зміні чисельності
робітників при переході від (
)-гo
періоду до
-го
визначаються функцією
,
де
- число
робітників в (
)-му періоді.
Функція
в залежності від знака аргументу визначає
витрати по найму
або звільненню:
Очевидно,
що
,
.
Відхилення
чисельності робітників в
-
й період від
приводить до витрат
.
Залежно
від знака аргументу
функція
визначає витрати пов'язані із простоями
або з понаднормовими
роботами:
Очевидно,
що
,
.
Вважаємо,
що в початковий момент кількість
робітників становить
.
У цьому випадку говорять, що маємо
задачу з
фіксованим початком.
Визначити, яку кількість робітників потрібно мати в штаті в кожному з періодів, щоб сумарні витрати на зміну чисельності (найм - звільнення) і витрати, пов'язані з відхиленням від ідеального складу (оплата простоїв і понаднормових робіт) була мінімальна. Таким чином, цільова функція задачі визначається співвідношенням:
де
.
Отримана задача називається задачею про використання робочої сили (ЗВРС).
Можна
показати, що в оптимальному розв’язку
змінні
(
) набувають
значень
з інтервалу [
,
].
У
деяких випадках задається також величина
,
тоді змінні
(
) приймають значення з інтервалу [
,
].
Відзначимо
також наступне: виходячи зі змістовної
постановки задачі, змінна
не може приймати нульове значення, якщо
відповідна величина
.
5.2 Теоретичне обґрунтування алгоритму зворотньої прогонки для розв’язку задачі про найм робочої сили
Оскільки маємо задачу з фіксованим початком, то рекомендується застосовувати алгоритм зворотньої прогонки.
Нехай
-
мінімальні
витрати за періоди від
-го
до
-го
включно, при
кількості робітників
на
початок
-го
періоду
(в (
)-му
періоді)
людей (рис. 20).
І нехай в
-му
періоді підприємець вирішує мати в
штаті
робітників.
n
Етапи:
1
2
….
j-1
j
….
gj
s
qj
x1
x2
….….
…….
xj-1
xj
xn
Рис. 20
Тоді вартість поточного кроку складе:
а величина
(7)
є мінімальними витратами за періоди від -го до -го включно, за умови, що на початок -го періоду було людей, а в -му періоді задіяно робітників. Вираз (7) – умовно мінімальні витрати для стану при кількості робітників в -му періоді.
Мінімізуємо (7) по всіх можливих значеннях , отримаємо:
(8)
Вираз
(8) справедливий, якщо прийняти, що