Зміст

Вступ 2

1.Огляд літератури 3

  1.1.Потреба коней в енергії  3

  1.2.Потреба коней у протеїні  4

 1.3. Потреба коней в мінеральних речовинах  5

1.4.Потреба коней у вітамінах 5

     2. Раціони, режим і техніка годівлі молодняку коней у віці 1-2 років 5

  3.Корми, які використовують в годівлі коней   12

3.1. Вимоги до кормів  12

   3.2. Характеристика груп кормів 13

4.Ознаки нестачі деяких вітамінів, мінеральних речовин і амінокислот 15

5.Індивідуальне завдання 20

5.1. Аналіз зимового раціону 20

5.2.Аналіз літнього раціону 22

5.3.Річна потреба господарства у мінеральних добавках та вітамінних препаратах 23

Висновок 25

Використана література 27

Додатки 28

Вступ

  Від правильної і достатньої годівлі коней залежить їх працездатність, здоров'я, відтворна функція і порядок в цілому. У основі годівлі повинно лежати максимальне використання природного для коней корму – зеленої трави влітку і хорошого сіна взимку. Зернові корми необхідні молодняку, що росте, жеребим і підсисним кобилам, жеребцям-плідникам, спортивним і робочим коням в суворій відповідності з їх фізичним навантаженням і фізіологічним станом. 

  Однією з головних умов подальшого розвитку конярства є поліпшення якості і зниження собівартості продукції – повноцінна годівля. Організм тварини складається з різних органічних і мінеральних  речовин, води. Поповнити витрачені в процесі життєдіяльності речовини він може тільки за рахунок корму, який є також джерелом енергії для роботи органів і систем організму і підтримки заданої температури тіла. З кормами надходять важливі регулятори біохімічних процесів, що відбуваються в організмі, - вітаміни ферменти і ін. 

Рівень і якість годівлі зумовлюють швидкість розвитку організму.   Так, неповноцінна годівля молодняка порушує ріст кісткової і       м'язової тканини, функціонування органів і систем організму; при цьому виникають несприятливі зміни конституції тварини. Крім того, незбалансована годівля призводить до різкого збільшення витрат корму на одиницю продукції. Тому інтенсифікація конярства може бути здійснена тільки на основі організації раціональної і повноцінної годівлі. Для успішного виконання цього завдання необхідно уміти оцінювати поживність кормів, освоїти принципи нормованої годівлі як найбільш раціонального використання корму сліпою кишкою, маса якої складає 16% загального розміру шлунково-кишкового тракту. Відповідно шлунок має невеликі розміри – всього лише 9-10% від загального розміру шлунково-кишкового тракту.  

  У коней кормова маса, зволожена слиною (добове виділення слини складає 5-8 л при годівлі соковитими кормами і 40-50 л - сухими), проходить не затримуючись через шлунок і надходить в тонкий відділ кишечника. 

  Однокамерний шлунок безпосередньо у стравоході має куполоподібний сліпий мішок, покритий слизовою оболонкою. Цей мішок відокремлений від інших залозистих зон шлунку вузькою смужкою кардіальних залоз і заселений активною мікрофлорою. Тут починається мікробіологічне розщеплення вуглеводів з утворенням молочної і невеликої кількості оцтової, масляної кислот. Проте цей процес носить обмежений характер і істотного значення в перетравлюванні вуглеводів не має. Основну фізіологічну роль в цьому процесі відіграє тонкий і товстий відділи кишечника. 

  Механізм травлення і всмоктування в тонкому відділі кишечника нічим не відрізняється від такого у сільськогосподарських тварин інших видів. Травлення в товстому відділі має особливості. Вміст травного тракту, який поступає в сліпу кишку, змішується з її рідким вмістом, густо заселеному мікрофлорою, внаслідок чого поновлюються мікробіологічні процеси, під дією яких відбувається розщеплення важкорозчинних фракцій кормового протеїну з утворенням амінокислот, жирних низькомолекулярних кислот і аміаку. 

  Нині для всіх повновікових груп коней розроблені норми і раціони годівлі, використання яких дає максимальний ефект. При годівлі молодняка слід дотримуватися правила – жеребчики отримують на 6-8% кормів більше, ніж кобили того ж віку і маси. 

  При складанні норм враховують розрахунки для підтримки життєдіяльності організму стосовно типу і віку коней, витрати енергії на звичайні процеси, такі, як підтримання постійної температури тіла і на пересування по пасовищу. Встановлено, що відлучені лошата біліш інтенсивно використовують енергію корму порівняно з однорічками і дворічками [8].  

1.Огляд літератури

1.1.Потреба коней в енергії

  Потреба в енергії залежить від маси, віку, породи, фізіологічного стану тварин, а також від рівня і виду отримуваної продукції. У практиці конярства рівень годівлі дорослих тварин часто наближається до підтримуючого. Якщо кінь має середню вгодованість, або знаходиться в нормальному робочому тілі, то організація годівлі зводиться до того, щоб підтримати постійність маси тварини за мінімальних витрат корму. 

  Вивчення енергетичної потреби племінних кобил для підтримки відтвірної функції показує, що ця  потреба зростає в останні три місяці жеребності і в перші три місяці лактації. Це пов'язано з тим, що в останніх 90  днів жеребності відмічається інтенсивний ріст плоду, маса якого разом з навколоплідною рідиною і плацентою досягає 12% маси тварини для середніх порід і 10% - для великих. У зв'язку з інтенсивним розвитком плоду і репродуктивних органів потреба в обмінній енергії в порівнянні з підтримуючим рівнем годівлі підвищується на 10-12%. При цьому у міру збільшення плоду споживання кормів, особливо об'ємистих, знижується, що створює необхідність підвищення концентрації енергії і поживних речовин у використовуваному раціоні.  

  Значні корективи до енергетичної потреби тварин вносить лактація. У кобил синтез молока знаходиться на рівні 3 і 2% від маси тварини відповідно в ранній (1-12 тижнів) і пізній (13-24 тижні) періоди лактації. 

  При встановленні норм годівлі племінних жеребців розрізняють два періоди: статевого спокою, передпарувальний і парувальний. В період статевого спокою жеребців годують за нормами, близькими до підтримуючої годівлі з урахуванням енергетичних витрат, пов'язаних з моціоном. В період інтенсивного статевого використання до підтримуючого рівня годівлі дають надбавку для відшкодування витрат енергії, пов'язаних з процесами утворення і виділення сперми, статевого збудження, парування і т.д. Виходячи з цього можна запропонувати наступні норми годівлі в парувальний період: жеребцям важких порід – 2,6-2,9 сухої речовини із вмістом 1,75-2 к.од.(18,35-20,97 МДж) на 100 кг живої маси; жеребцям швидкоалюрних порід – 2,4-2,7кг сухої речовини і 2-2,5 к.од. (21-26,22 МДж). 

  Для правильного вирощування молодняку необхідно знати вікові закономірності його росту і розвитку. У лошат різних  порід неоднакова інтенсивність росту. Інтенсивно росте молодняк ваговозних порід, до 3-річного віку 96% маси дорослого коня, молодняк орловської рисистої породи – 91, а верхової чистокровної – 85%. Після завершення статевого дозрівання і настання періоду інтенсивного тренінгу різниця між жеребчиками і кобилами згладжується. За відсутності тренінгу потреба  зменшується на 10-15%, якщо не передбачається вирощування молодняка на забій [7].

  

1.2.Потреба коней у протеїні

  Рівень  забезпеченості тварин протеїном зумовлюються не тільки його кількісним надходженням, але і амінокислотним складом. Використання добавок кормового протеїну дозволяє   значно понизити норму надходження протеїну без шкідливих наслідків для тварини. 

  У останні 3 місяці жеребості і перші 3 місяці лактації потреба в протеїні значно зростає. 

  Практичні норми протеинового живлення коней, прийняті в наший країні, знаходяться на наступному рівні: у віці 6-12 міс – 13,4%,12-18 – 11,3%, 18-24 і 2-3 років – 11%. Для жеребців плідників в передзлучний період і період злучки, а також для жеребих кобил цей показник знаходиться відповідно на рівні 13,5 і 10%.