
- •Лекція № 2 Тема:. Основи біомеханічного контролю
- •1. Виміри у біомеханіці.
- •2. Шкали вимірів і одиниці вимірів.
- •3. Біомеханічні характеристики
- •Класифікація біомеханічних характеристик та їх одиниці вимірювання
- •4. Кількісна оцінка техніко-тактичної майстерності
- •5. Точність вимірювань.
- •6. Тестування та педагогічне оцінювання у біомеханіці.
- •7. Якість тесту.
- •8. Педагогічне оцінювання.
- •9. Тестування рухових якостей.
- •Шкала оцінок результатів дітей, підлітків та юнаків у віці 10-18 років з удару ногою по м’ячі на відстань
- •9. Тестування рухових якостей.
- •Способи тестування витривалості, еквівалентні згідно правилу оборотності рухових завдань
- •Шкала для оцінювання швидкісно-силових якостей за висотою вертикального стрибка у положенні руки за головою
- •Автоматизація біомеханічного контролю.
- •10.1. Датчики біомеханічних характеристик.
- •10.2. Телеметрія та методи реєстрації біомеханічних характеристик.
- •10.3. Біомеханічний контроль та еом
- •Шкала оцінок результатів дітей, підлітків та юнаків у віці 10-18 років з удару ногою по м’ячі на відстань
Шкала оцінок результатів дітей, підлітків та юнаків у віці 10-18 років з удару ногою по м’ячі на відстань
(в метрах) (за Johnson, Nelson, 1974 р.)
Вік (років) |
% |
|||||||
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17-18 |
|
26,5 19,5 17,7 16.8 15,6 14,6 13,7 12,8 11.6 8.5 3,4 |
30,5 23,5 21,4 20.2 19.0 17,2 16,2 14,6 12,8 10,4 2.8 |
35,0 26,9 24.2 22,9 21,4 20,6 18,6 17,1 15.3 12,2 3,0 |
46,0 30,0 27,5 25,4 23.8 22,7 20,6 19,2 17,4 13,4 3,0 |
49,0 33,5 31,5 29,3 27,5 25,8 23,7 22,0 20,2 16,8 3,0 |
52,0 36,3 33,2 31,1 29,3 27,8 26,3 24,1 22,4 19,0 3,0 |
49,0 38,5 38,4 32,4 30,5 29,0 27.5 25,4 22,6 19,6 3,0 |
55,0 39,0 36,5 33,5 31,7 30,0 28,4 26,3 23,2 19,6 3,0 |
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0 |
Рис. 2.9.(26). Найбільш розповсюджені форми шкали педагогічних досліджень:
А – така, що прогресує; Б – пропорціональна; В – така, що регресує; пунктир – сигмоподібна. Ділянки шкал з найбільш високим приростом оцінки за збільшення результату, виділені подвійною лінією
Рис. 2.10.(27) Зміна швидкості, довжини кроків та частоти кроків (темпу) у людини, що виконує тест на витривалість: I –компенсована втома; II – декомпенсована втома
Рис. 2.11.(28). Сила тяги м’яза, що необхідна для утримання ваги, в залежності від величини суглобового кута
Рис.
2.12.(29) Шкала
для оцінювання силової підготовленості
по результатам згинання та розгинання
рук в упорі лежачі у людей різного віку
(ліворуч
– більше 30 років; праворуч
–
до 30 років)
Рис. 2.13.(30). Динамограма, що реєструється при тестуванні швидкісно-силових якостей; така форма динамограми може мати місце, наприклад, у випадку, коли досліджуваний отримує завдання з усієї сили смикнути рукоятку силовимірювального приладу; ΔFm/ΔТm – швидкісно-силовий індекс
Рис. 2.14.(31) Динамограма стрибка угору з місця (за В.А. Петровим, Ю.А. Гагіним, Miller, Нау зі співавт., перероблено); коефіцієнт реактивності дорівнює ΔFm/ΔТmР , де Р – вага тіла
Рис. 2.15.(32) Тестування гнучкості: вимірюється кут (α) між стегнами |
Рис. 2.16.(33) Тестування гнучкості: вимірюється відстань (d) між руками та ногами
|
-
Рис. 2.17.(34) Тест для повсякденного контролю гнучкості
(за М.Ф. Гриненко,
Т.Я. Єфимовою)
Рис. 2.18.(35)
Маркування суглобів на тілі детини
Рис. 2.19.(36)
Маркування суглобів на тілі гімнастки
Рис. 2.20.(37). “Екоскілет” – система для кріплення гоніометричних (1) та акселерометричних (2) датчиків на тілі людини (за А.Н. Лапутіним)
Рис. 2.21.(38) Обстановка стабілографічного дослідження; праворуч – стабілографічна платформа; ліворуч – пристрій, що реєструє
Рис. 2.22.(39) Вимірювання швидкості бігу за допомогою оптрон них пар
Рис. 2.23.(40) Тензометрична реєстрація сили, що проявляється при проходженні слаломної траси (а) майстром спорту (б) та першорозрядником (в): штрихпунктир – шлях катера, пунктир – шлях воднолижника (за В.Л. Нехаєвським, Ю.Л. Нехаєвським)
Рис. 2.24.(41) Радіотелеметричний запис електроміограми у людини, що біжить:
1 – великий сідничний м.; 2 – прямий м. стегна; 3 – латеральний широкий м. стегна; 4 – двоголовий м. стегна; 5 – передній великогомілковий м.; 6 – литковий м.; 7 – камбало подібний м.; одинарна коса штриховка – уступаюча робота; подвійна коса штриховка – переборююча робота
(за І.М. Козловим)
Рис. 2.25.(42) Графічна реєстрація або індикація залежності між силою, що прикладається до рукоятки весла, та горизонтальним переміщенням весла в двох циклах веслування; внизу – човен, обладнаний
вимірювальною апаратурою:
1 – обчислювальний пристрій та електронно-променевий індикатор; 2 – датчик кутового переміщення весла; 3 – тензодатчик (за А.П. Ткачуком)
Рис. 2.26.(43) Хронофотограма (стробограма) та циклограма (внизу) стриька гімнастки; джерела світла закріплені на кульшовому суглобі правої ноги та гомілкостопному суглобі лівої ноги (за Gutewort)
Рис. 2.27.(44) Кінограма відскоку тенісного м’яча від площадці; при високошвидкісній зйомці (4000 кадрів за секунду) видно, як змінюється форма м’яча (за Нау)
Рис. 2.28.(45) Різновиди способів оптичних вимірювань, що використовуються для контролю за кінематикою рухів
Рис. 2.29.(46) Кіноциклограма бігу людини (за Д.Д. Донським,
Л.С. Зайцевою)
Рис. 2.30.(47) Результат комп’ютерної обробки подаграми; лінії на рисунку з’єднують точки з однаковою силою дії на опору; зовнішній контур відповідає силі 100 Н; виразно видно, що людина діяв на опору несеметрично (за Cavanagh, Rodgers)