3.2. Визначення білків плазми крові, при онкологічних дослідженях
Онкологічні дослідження організму тварин нині не мають такого важливого значення через вилику собівартість. Дослідження білків плазми крові при захворюванні раковими пухлинами дає можливість діагностувати осередки ураження в тому чи іншому органі. Особливо точно можна поставити діагноз коли уражаються печінка і шлунково-кишковий тракт. Також, зміни білків плазми крові досліджують після застосування хіміотерепевтичних засабів, та інших шкідливих для організму медикаментозних втручань при онкології. [7]
(Таб. №3 Дослідження білків плазми крові при застосуванні лактопротеїну з сорбітом)
Висновоки
1. Плазма крові є її рідкою частиною, що складається з розчинених у
воді білків, вуглеводів, солей, біологічно активних речовин (гормонів,
ферментів тощо), а також продуктів клітинної дисиміляції, що мають бути
видалені з організму. 4,5%), глобуліни (2-3,5%) фібриноген (0,2-0,4%). Загальна кількість білка в плазмі 7-8%;
2.Основні білки плазми — це альбуміни, глобуліни і фібриноген. Загальна кількість їх 6-8%. Альбуміни — водорозчинні білки, глобуліни розчиняються в сольових розчинах.Значення білків плазми важко переоцінити: вони підтримують рН крові; є пластичним матеріалом для тканинних білків; обумовлюють осмотичний тиск, тобто здатність притягувати воду; забезпечують в'язкість крові, а також транспортування гормонів, мінеральних речовин, ліпідів, холестерину; беруть участь у зсіданні крові і утворенні імунних тіл; перешкоджають осіданню еритроцитів.
3.Порушення обміну білків спричинюється різними факторами: а) недостатнім протеїновим живленням; б) надмірною білковою годівлею, особливо на фоні нестачі інших компонентів живлення, зокрема цукру; в) порушенням перетравлювання білків у шлунку, кишечнику і всмоктування амінокислот; г) порушенням синтезу білків в організмі та виділення кінцевих продуктів їх обміну - аміаку, сечовини, креа-тиніну, сечової кислоти; д) порушенням обміну білків між печінкою і кров'ю; д) підвищеною потребою в білках при вагітності, лактації, стрес-факторах та різних хворобах; є) втратою білків при різних хворобах; є) порушенням обміну амінокислот в органах і тканинах.
4.У вищих хребетних існує п'ять різних класів антитіл — IgA, IgD, IgE, IgG і IgM. IgG — антитіла складають основний клас імуноглобулінів, що знаходяться в крові. Вони виробляються у великих кількостях при вторинній імунній відповіді. «Хвостова» область (Fc- область) молекул IgG зв'язується зі специфічними рецепторами фагоцитуючих клітин, таких, як макрофаги і поліморфноядерні лейкоцити, і в результаті ці клітини можуть більш ефективно поглинати і руйнувати мікроорганізми (у тому числі і віруси),
покриті IgG-антитілами, виробленими у відповідь на інфекцію. Fc-область IgG може зв'язуватися не тільки з фагоцитуючими клітинами але і з першим компонентом системи комплементу – С3в, тим самим активізуючи його.
5. Гіпоальбумінемія виникає при тих же причинах, що й і зниження концентрації загального білку.Гідрофільність білків порушують різні токсичні речовини, алкоголь.
6.Рівень загального білку на 106 день вагітності у свиноматок з фізіологічними родами знаходиться в межах від 70,0 до 72,0 г/л, а у свиноматок у яких будуть спостерігатися патологічні роди цей рівень значно вищій (p<0,05) – від 79,33 до 85,33 г/л. Ця тенденція зберігається і на 112–114 дні вагітності. Причому більша кількість загального білку у свиноматок з майбутніми патологічними родами обумовлена більшими кількостями глобулінових фракції. На наш погляд у плодів, що патологічно розвиваються, підвищена кількість продуктів обміну, які подразнюють ретикулоендотеліальну систему та печінку свиноматок, викликаючи зростання глобулінових фракцій.
7.Онкологічні дослідження організму тварин нині не мають такого важливого значення через вилику собівартість. Дослідження білків плазми крові при захворюванні раковими пухлинами дає можливість діагностувати осередки ураження в тому чи іншому органі. Особливо точно можна поставити діагноз коли уражаються печінка і шлунково-кишковий тракт. Також, зміни білків плазми крові досліджують після застосування хіміотерепевтичних засабів, та інших шкідливих для організму медикаментозних втручань при онкології.