1.3. Електрофорез, як основний метод виділення білкових фракцій у плазмі

Білки плазми крові та інші заряджені макромолекули можна розділяти методами електрофорезу. Серед багатьох методів електрофорезу найбільш зручним являєься електрофорез на носію, особливо на ацетилцелюлозній плівцію. При ньому білки сироватки крові, які із-за надлишкупозитивного заряду рухаються до аноду, діляться на пять вищезгаданих фракцій. Після розділення білки можна зафарбовувати за допомогою барвників і денситометрично оцінювати квількість білків в отриманах зафарбованих смужках.

(мал2. Схема елетрофорезу)

1.4. Зсідання крові, як одна з основних функцій білків плазми крові, загальний білок крові

Процес зсідання крові відбувається у три фази. І фаза — утворення тромбопластину, виникнення якого пов'язане з порушенням цілісності кровоносних судин і пошкодженням тка­нин. В утворенні тромбопластину беруть участь тромбоцити, фактор V — акцелератор (прискорювач) зсідання, антигемофілічний глобу­лін (фактор VIII), фактори Кристмаса — X, Хагемана — XII, а також фактор ХI — попередник плазменного тромбопластину

(Схема ссідання крові)

II фаза — утворення тромбіну. Тромбопластин в присутності іонівкальцію перетворює неактивний фермент крові протромбін в тромбін.Протромбін належить до глюкопротеїдів і утворюється у печінці з участю вітаміну К.

ІІІ фаза— утворення нерозчинного фібрину, в густу сітку якого осідають формені елементи крові. [14]

1.5. Роль гамаглобулінів в утворенні імунітету

У вищих хребетних існує п'ять різних класів антитіл — IgA, IgD, IgE, IgG і IgM. IgG — антитіла складають основний клас імуноглобулінів, що знаходяться в крові. Вони виробляються у великих кількостях при вторинній імунній відповіді. «Хвостова» область (Fc- область) молекул IgG зв'язується зі специфічними рецепторами фагоцитуючих клітин, таких, як макрофаги і поліморфноядерні лейкоцити, і в результаті ці клітини можуть більш ефективно поглинати і руйнувати мікроорганізми (у тому числі і віруси), покриті IgG-антитілами, виробленими у відповідь на інфекцію. Fc-область IgG може зв'язуватися не тільки з фагоцитуючими клітинами але і з першим компонентом системи комплементу – С3в, тим самим активізуючи його.

(мал.3 Доменна структура імуноглобуліну G)

Молекули IgG — єдині антитіла, що можуть переходити від матері до плоду, однак у свині молекули жодного з класів імуноглобулінів не проходять через плаценту. Клітини плаценти, що стикаються з материнською кров'ю, мають рецептори, що зв'язують Fc-області молекул IgG і забезпечують тим самим їх перехід у плід. Антитіла інших класів не зв'язуються з цими рецепторами і тому не можуть проходити через плаценту.

Хоча IgG — явно переважний клас антитіл, утворених при більшості вторинних імунних відповідей, на ранніх стадіях первинної імунної відповіді в кров надходять головним чином антитіла IgМ. Вони також перший клас антитіл, що продукуються В-клітинами, хоча В-клітини згодом переключаються на вироблення антитіл інших класів.

IgА — основний клас антитіл у секретах молока, слини, сльозах, секретах дихальних шляхів і кишкового тракту.

(мал. 4 класи імуноглобулінів)

Зв'язування антитіла з антигеном. Комплементарні антигену області молекули антитіла - це її дві ідентичні антигенз’вязуючі ділянки, а відповідна область антигену — його антигенна детермінанта. Більшість антигенних макромолекул мають багато різних детермінант; якщо дві з них чи більше число однакові, антиген називають мультивалентнимвід того, наскільки добре антигенна детермінанта відповідає окремій антигенз’вязуючій ділянці, яким би не було число таких ділянок. Тому авідність антитіла залежить від числа залучених у реакцію антигензв’язуючих ділянок. Антитіла, що утворюються на ранніх стадіях імунної відповіді, мають значно меншу спорідненість до антигену, чим ті, котрі виробляються пізніше. Завдяки високій спільній авідності антитіла IgМ (основного класу Ig, що виробляються на початку імунної відповіді) можуть ефективно функціонувати навіть при низькій спорідненості окремих єднальних ділянок. Розмір утворених комплексів антиген — антитіло залежить від валентності антигену і від відносних концентрацій антигену й антитіла.

Антитіла захищають хребетних від інфекцій, інактивуючи віруси, мобілізуючи комплемент і різні клітини, що убивають і поглинають мікроорганізми (у тому числі і віруси). [2]

7. Визначення концентрації альбуміну та загального білку в плазмі крові