8.3. Методи еріксонівського гіпнозу

Ці методи розроблені американським психіатром Мілтоном Еріксоном. Головна їхня особливість полягає в тому, що прямі команди в них практично не застосовуються. Необхідний результат досягається без помітного опору слухача. При цьому використовуються певні мовні стратегії: трюїзми, питання типу "Чи не правда?", "Чи не так?", питання і твердження, спрямовані на залучення уваги, а також команди, приховані в питаннях.

Трюїзм – це загальне твердження, банальна істина. Сила трюїзму в тім, що з ним не можна не погодитися, наприклад: "Узимку, як правило, буває холодно"; "Нині повсюдно росте злочинність, і від цієї проблеми ніхто не застрахований". Майстерно використовувані трюїзми граціозно посилюються ніби пульсуючим ритмом, стилістичними фігурами: "Друга половина літа – це не тільки найкращий для відпустки час. Саме тепер, як відомо, починають збирати врожай. На величезних полях і крихітних городах дозрівають помідори й огірки, дині й кавуни, картопля й морква. Та хіба можна згадати про все, що влітку дарує нам земля-годувальниця. Дарує надміру. Вистачає не тільки собі, але й на продаж". Для залучення уваги до певного явища використовуються слова "Цікаво", "Сумніваюся", "Відчуваєте, як", твердження типу "Хотів би знати".

Питання типу " Чи не правда?", "Чи не так?" роблять мову переконливішою, а своєю м'якою і делікатною формою прикривають твердження, що не допускають заперечень. У результаті подібного впливу в людини знижується пильність і критичне сприйняття, чому також сприяє довірчий тон публікацій і звертання до читача на "ти": "Чи не здається тобі, читачу, що твій розпорядок заповнений щоденними і щотижневими обов'язками і ти маєш потребу в порадах, як краще використовувати свій обмежений час..." Прихована мета – уведення реципієнта в стан трансу, тобто такий стан, коли фокус уваги спрямований усередину себе. В українській мові цю роль виконують узагальнено-особові речення з випущеним підметом "ти" – ефективний засіб непрямого впливу, актуалізує спільний досвід, відчуття. Він широко застосовується в художніх творах і публіцистиці. Мета – переключити читача на емоції, опинитися на одній емоційній хвилі з читачем, пробудити мрійливість, зняти бар'єри ("Дивишся – і не надивишся, дишеш і не надишешся тим п'янким повітрям"). Поширеність подібних конструкцій пояснюється особливостями української ментальності, зокрема прагненням до некатегоричності, непрямоговоріння.

Значне поширення в засобах масової інформації одержала еріксонівська техніка розсіювання (інша назва – техніка вставлених повідомлень). Суть її полягає в тім, що в будь-яке письмове повідомлення можна вставити приховану інформацію, спеціально виділяючи потрібні слова: іншим розміром шрифту, іншим кольором, іншим типом шрифту, особливим значком. Є цікавий приклад, коли один в'їдливий читач тижневика "Аргументы и факты" виявив, що слова в маленькій замітці, які набрані жирним шрифтом, становлять самостійне антиурядове висловлювання. Цей прийом досить дієвий – хоча з тодішніх (це трапилося 1986 року) приблизно двадцяти мільйонів читачів тижневика щось помітив лише один!

Що ж таке транс? Транс – це такий стан, коли фокус уваги спрямований усередину себе. У трансі розмиваються межі між свідомістю і підсвідомістю, що дає змогу тому, хто чинить вплив, установлювати прямий контакт із підсвідомістю. Мілтон Еріксон вважав, що людина потребує трансу, тому що саме в такому стані підсвідомість може зробити внутрішню реорганізацію психіки, щоб пристосуватися до швидкоплинної дійсності.

За той короткий час, коли автор утримує увагу читача, йому необхідно завоювати довіру максимальної кількості людей. Для цього дуже зручно використовувати методики швидкого наведення трансу, які ґрунтуються на деяких особливостях сприйняття людиною інформації:

• людина може свідомо засвоювати лише ту інформацію, яка надходить, з певною швидкістю. Якщо цю швидкість збільшити, то свідомість не встигає обробляти нові відомості й вони надходять у підсвідомість;

• людина може свідомо утримувати в короткочасній пам'яті певний обсяг інформації, і все, що перевищує цей обсяг, не обробляється свідомістю. Таким чином, можна навести трансовий стан через інформаційне перевантаження свідомості.

Трансові стани значно збільшують готовність до сприйняття навіювального впливу. Отже, в умовах інформаційного перевантаження найефективнішим є застосування сугестивного впливу. Він не потребує аргументації, вербально оформляється як наказ і відповідно виділяється інтонацією. Цю техніку застосовує В. Жириновський і Н. Вітренко. Виступи інших політиків щодо цього менш вдалі. Адже для того, щоб успішно впливати на інших, треба не лише знати, як це зробити, не лише використовувати поради експертів, а й мати певні особистісні якості.

Автори публікацій використовують еріксонівську технологію занурення у трансові стани, розповідаючи пригоди чи притчі. Цю техніку активно використовують проповідники численних новітніх релігійних течій, які, як правило, отримують солідну теологічну і психологічну підготовку в спеціальних центрах. Вони володіють навичками навіювання, переконування, уміють змушувати до чогось, виявляючи наполегливість і терпіння.

Найчастіше люди схильні шукати у своїй пам'яті переживання, подібні до переживань героїв пригод. Ці пригоди мають ефект резонансу. Еріксон використовував цей феномен для активізації різних психічних механізмів, до яких йому потрібно було одержати доступ. Наприклад, не вважаючи корисним говорити людині прямо, щоб вона щось забула, він розповідав про пригоди забудькуватих людей, нездатних запам'ятати ім'я людини, чи тих, які забули про зустріч, яку самі ж призначили. Це розповідалося, щоб активізувати психічний механізм забування. Схожу реакцію викликає і впізнаваний образ на початку статті: "Закопав пять золотых монет, Буратино ожидал увидеть дерево, усыпанное золотыми монетами. Предприниматели Украины тоже знают, куда и как "закопать" свои денежки…"