6. Базові елементи фреймів [самостійне вичення]

Слоти визначають атрибути або процедурні знання, пов'язані з його атрибутами, для поняття, представленого фреймом. Кожен слот може містити один або більше фасетів. Фасети описують тип значень, дозволені значення, число значень та інші властивості значень, яких може набувати слот. Фасети (або їх ще деколи називають підслотами) описують деякі знання або процедури про атрибут в слоті. Фасети можуть мати різну форму:

• Значення. Це є описом атрибута, такий як голубий, червоний, або жовтий для кольору слота.

• За-замовчуванням. цей фасет використовується, якщо слот порожній, тобто без будь-якого опису. Наприклад, якщо у фреймі автомобіля одне із замовчуваних значень є число коліс автомобіля, яке рівне чотирьом. Це означає, що ми можемо припустити, що машина має чотири колеса, якщо не вказано інакше.

• Діапазон. Діапазон вказує якого типу інформація може з'явитись в слоті (такі як лише цілі значення, два десяткові знаки чи 0..100).

• Демон. Демоном називають процедуру, яка автоматично запускається при виконанні певної умови. Розрізняють кілька типів демонів: if added, if needed, if removed. Демони запускаються при звертанні до певного слота. Так if added запускається, якщо необхідна певна дія, коли значення додається в слот (або знання слота модифікується). If needed запускається тоді, коли не задане знання слота і відбувається звертання до слота. Демон включається тоді, коли необхідна процедура, яке ззовні отримує або обчислює певне знання. If removed запускається при стиранні значення слота.

• Інші слоти можуть містити вказівники та інші фрейми, правила, семантичні мережі або будь-який інший тип інформації.

Більшість систем штучного інтелекту використовують набір фреймів, що з'єднані один з одним певним числом і творять певну ієрархію. Однією з найважливіших властивостей фреймів в таких ієрархіях є наслідування властивостей. Фрейм-потомок містить фактичні значення атрибутів-слотів, які такі самі, як в батьківському фреймі, який подає загальніший опис сутності.

Лекція 18. Застосування баз знань

План лекції

1. Інтелектуальна інформаційна система

2. Класифікація завдань, розв'язуваних ііс

1. Інтелектуальна інформаційна система

Інтелектуальна інформаційна система (ІІС) — це один з видів автоматизованих інформаційних систем, іноді ІІС називають системою, заснованою виключно на знаннях. ІІС є комплексом програмних, лінгвістичних і логіко-математичних засобів для реалізації основної мети: здійснення підтримки діяльності й пошуку інформації у режимі інтерактивного діалогу природною (людською) мовою.

ІІС можуть розміщатися на якомусь сайті, де користувач задає системі запитання природною мовою, чи, відповідаючи стосовно питань системи, знаходить необхідну інформацію (якщо це експертна система). Але, зазвичай, системи в інтернеті виконують рекламно-інформаційні функції (інтерактивні баннери), а серйозні системи (такі, як, наприклад, ІС діагностики устаткування) використовуються локально, оскільки виконують конкретні специфічні завдання.

Інтелектуальні пошуковики відрізняються від віртуальних співрозмовників тим, що вони досить безликі: у відповідь на питання вони видають деяку вижимку із джерел знань (іноді досить великого обсягу), а співрозмовники мають «характер», особливу манеру спілкування (можуть використати сленг, ненормативну лексику), та його відповіді можуть бути гранично лаконічними (іноді навіть у виглядісмайликов, якщо це відповідає контексту :-) ).

Для розробки ІІС раніше використовувалися логічні мови (Пролог, Лисп тощо), а тепер використовуються ще й різні процедурні мови. Логіко-математичне забезпечення розробляється як для самих модулів систем, так і для стикування цих модулів. Проте за сьогодні немає універсальної логіко-математичної системи, яка б могла задовольнити потреби будь-якого розробника ІІС, тож і мусять або комбінувати накопичений досвід, або розробляти логіку системи самостійно. У сфері лінгвістики теж є безліч проблем, наприклад, задля забезпечення роботи системи як діалогу із користувачем природною мовою необхідно закласти у систему алгоритми формалізації природної мови, а це завдання виявилася значно складнішою, ніж передбачалося біля підніжжя розвитку інтелектуальних систем. Ще одну проблемою — стала мінливість мови, яку обов'язково має бути враховано у системах штучного інтелекту.