- •Тема 1. Системи баз даних. Основні поняття й архітектура 6
- •Тема 2. Реляційна модель бази даних 25
- •Тема 3. Нормалізація баз даних 33
- •Тема 4. Проектування бази даних 42
- •Тема 5. Проектування форм 62
- •Тема 6. Мова запитів sql 71
- •Тема 7. Проектування звітів 96
- •Тема 8. Бази знань у сучасних інтелектуальних інформаційних системах 99
- •Змістовий модуль 1 Тема 1. Системи баз даних. Основні поняття й архітектура Лекція 1. Вступ до баз даних.
- •Визначення бази даних, бази знань.
- •Визначення бази даних, бази знань.
- •Призначення баз даних та знань.
- •Перевага підходу, який передбачає використання баз даних :
- •Поняття інформаційної системи. [самостійне вивчення]
- •Лекція 2. Управління базами даних
- •Управління даними
- •Приклади баз даних та знань.
- •Огляд систем управління базами даних.
- •Основні функції системи управління базою даних.
- •Лінгвістичне забезпечення субд
- •Архітектура системи баз даних. [самостійне вичення]
- •Адміністрування бд [самостійне вичення]
- •Лекція 3. Історія розвитку баз даних
- •1. Виникненя баз даних. Едгар Кодд.
- •Ієрархічна модель.
- •Мережена модель.
- •Реляційна модель.
- •Етапи розвитку субд [самостійне вичення]
- •Четвертий етап - перспективи розвитку систем управління базами даних
- •Тема 2. Реляційна модель бази даних Лекція 4. Реляційні бази даних
- •1. Термінологія реляційних баз даних.
- •2. Реляційна алгебра, операції з множинами.
- •3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними [самостійне вичення]
- •1. Термінологія реляційних баз даних.
- •Реляційна алгебра, операції з множинами.
- •Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними [самостійне вичення]
- •Тема 3. Нормалізація баз даних Лекція 5. Нормалізація даних
- •Вимоги до побудови бд.
- •Мета і суть нормалізації.
- •Функціональні залежності та їх визначення.
- •Вимоги до побудови бд.
- •Мета і суть нормалізації.
- •3. Функціональні залежності та їх визначення.
- •Лекція 6. Особливості використання нормалізації даних
- •1. Переваги і недоліки нормалізації. Денормалізація.
- •2. Використання ms Access 2010 для нормалізації.
- •4. Нормальна форма Бойса-Кодда [самостійне вичення]
- •Переваги і недоліки нормалізації. Денормалізація.
- •Використання ms Access 2010 для нормалізації.
- •Перехід від і до ііі нф.
- •4. Нормальна форма Бойса-Кодда [самостійне вичення]
- •Змістовий модуль 2 Тема 4. Проектування бази даних Лекція 7. Створення баз даних
- •1. Створення нової бази даних.
- •Проектування бази даних
- •Етапи проектування бази даних
- •2.Визначення таблиць, які повинні містити база даних.
- •6. Відновлення структури бази даних.
- •4. Модель сутність-зв’язок у проектуванні бд
- •5. Розробка логічної моделі даних. [самостійне вичення]
- •Лекція 8. Таблиці і схема даних
- •Проектування таблиць.
- •Створення таблиць.
- •Типи даних.
- •Типи таблиць і ключів в реляційних базах даних
- •Типи відношень.
- •7. Імпорт та експорт даних. [самостійне вичення]
- •Тема 5. Проектування форм Лекція 9. Елементи створення форм
- •1. Призначення форм
- •2. Створення форми одного елемента
- •Автоматичне створення підтаблиць
- •Створення форми з наявної таблиці або запиту
- •Лекція 10. Складні форми
- •Створення пустої форми
- •Створення розділеної форми
- •Створення форми, у якій відображається кілька записів
- •Створення форми, яка містить підформи
- •Створення форми навігації
- •6. Захист бази даних. [самостійне вичення]
- •Тема 6. Мова запитів sql Лекція 11. Особливості мови sql
- •Загальні засади структурованої мови запитів sql.
- •1. Загальні засади структурованої мови запитів sql.
- •2. Мова визначення даних (ddl)
- •3. Створення або змінення таблиці засобами ddl [самостійне вичення]
- •Лекція 12. Команда select
- •Синтаксис команди select.
- •Операції «зірочка», «крапка», as.
- •Приклади
- •1.Синтаксис команди select.
- •Синтаксис:
- •2. Операції «зірочка», «крапка», as.
- •3. Приклади
- •Лекція 13. Особливі конструкції команди select
- •1. Речення where
- •2. Речення group by
- •3. Речення having
- •Речення order by
- •Лекція 14. Конструювання запитів
- •1. Запити
- •2. Запит на вибірку, перехресний запит
- •Запит на змінення
- •Запит з параметрами
- •5. Виконання sql-запиту
- •6. Змінення псевдоніма поля
- •7. Перевірка об’єднаних полів у запиті [самостійне вичення]
- •Лекція 15. Агрегатні функції в sql
- •Агрегатні функції.
- •Функція «Середнє»
- •Функція Count
- •Функції First і Last
- •Функції Min, Max
- •Функція Sum
- •Тема 7. Проектування звітів Лекція 16. Звіти
- •Призначення звітів.
- •Побудова звітів
- •Структурні елементи звіту
- •Призначення звітів
- •Побудова звітів
- •Структурні елементи звіту
- •Загальні засади
- •Класифікація баз знань
- •2. Класифікація баз знань
- •3. Фрейм
- •4. Структура фрейма
- •Базові елементи фреймів [самостійне вичення]
- •Лекція 18. Застосування баз знань
- •Інтелектуальна інформаційна система
- •Класифікація завдань, розв'язуваних ііс
- •1. Інтелектуальна інформаційна система
- •2. Класифікація завдань, розв'язуваних ііс
Реляційна алгебра, операції з множинами.
Деякі поняття алгебри відношень.
Ефективність реляційної моделі бази даних визначається здатністю виконувати над відношеннями наступні операції алгебри відношень: об’єднання, перетин, різниця, декартовий добуток, ділення, проекція, вибір, з’єднання.
Степінь відношення - це кількість атрибутів, які в нього входять (або кількість стовпців у таблиці).
Потужність відношення - кількість записів у таблиці відношень (або кількість рядків без заголовку в таблиці).
Операція об’єднання.
Операція об’єднання проводиться над двома відношеннями. Результуюче відношення включає всі записи першого відношення і ті записи другого відношення, яких немає в першому. Наприклад:
Відношення 1: |
Відношення 2: |
Результуюче відношення: |
|
|
|||||||
Прізвище І.П. |
Вік |
Прізвище І.П. |
Вік |
Прізвище І.П. |
Вік |
|
|
||||
Ананатійчук Р.І. |
30 |
Ананатійчук Р.І. |
30 |
Ананатійчук Р.І. |
30 |
|
|
||||
Бас І.М. |
25 |
Вільховська С.О. |
32 |
Бас І.М. |
25 |
|
|
||||
Білань І.М. |
24 |
Гамар О.М. |
25 |
Білань О.І. |
24 |
|
|
||||
Вільховська С.О. |
32 |
|
|
Вільховська С.О. |
32 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
Гамар О.М. 25 |
|
||||
Операція перетину.
Перетин виконується над двома відношеннями. Результуюче відношення містять тільки ті записи, які є одночасно в першому і другому відношеннях. Наприклад:
Відношення 1: |
|
Відношення 2: |
|
Результуюче відношення: |
|||
Прізвище І.П. |
Вік |
|
Прізвище І.П. |
Вік |
|
Прізвище І.П. |
Вік |
Ананатійчук Р.І. |
30 |
|
Ананатійчук Р.І. |
30 |
|
Ананатійчук Р.І. |
30 |
Бас І.М. |
25 |
|
Вільховська С.О. |
32 |
|
Вільховська С.О. |
32 |
Білань І.М. |
24 |
|
Гамар О.М. |
25 |
|
|
|
Вільховська С.О. |
32 |
|
|
|
|
|
|
Операція різниці.
Операція різниці проводиться над двома відношеннями. Результуюче відношення містять ті записи першого відношення, яких немає в другому відношенні. Наприклад:
Відношення 1: |
|
Відношення 2: |
|
Результуюче відношення: |
|||||
Прізвище І.П. |
Вік |
|
Прізвище І.П. |
Вік |
|
Прізвище І.П. |
Вік |
||
Ананатійчук Р.І. |
30 |
|
Ананатійчук Р.І. |
30 |
|
Бас І.М. |
25 |
||
Бас І.М. |
25 |
|
Вільховська С.О. |
32 |
|
Білань І.М. |
24 |
||
Білань І.М. |
24 |
|
Гамар О.М. |
25 |
|
Гамар О.М. |
25 |
||
Вільховська С.О. |
32 |
|
|
|
|
|
|
||
Операція декартового добутку.
Декартовий добуток виконується над двома відношеннями, степінь результуючого відношення дорівнює сумі степенів первинних відношень, а потужність рівна добутку їх потужностей. Результуюче відношення містять всі можливі комбінації в записі первинних відношень. Наприклад:
Відношення 1 |
|
Відношення 2 |
|
Результуюче відношення |
|||||
Прізвище |
|
Предмет |
Дата екзамену |
|
Прізвище |
Предмет |
Дата екзамену |
||
Гасюк У.І. |
|
СКБД ПК |
9.01.95 |
|
Гасюк У.І. |
СКБД ПК |
9.01.95 |
||
Добровольська О.В. |
|
Історія |
14.01.94 |
|
Гасюк У.І. |
Історія |
14.01.94 |
||
Дробенко Ю.Г. |
|
|
|
|
Добровольська О.В. |
СКБД ПК |
9.01.95 |
||
|
|
|
|
|
Добровольська О.В. |
Історія |
14.01.94 |
||
|
|
|
|
|
Дробенко Ю.Г. |
СКБД ПК |
9.01.95 |
||
|
|
|
|
|
Дробенко Ю.Г. |
Історія |
14.01.94 |
||
Операція ділення.
Операція ділення - відношення дільника повинно містити підмножину атрибутів відношення діленого. Результуюче відношення включає тільки ті записи декартового добутку результуючого відношення з дільником, які містяться в діленому. Крім того, результуюче відношення містить тільки ті відношення діленого, яких немає в дільнику. Наприклад:
Відношення 1 |
|
Відношення 2 |
|
Результуюче відношення |
|||
Прізвище |
Предмет |
Дата екзамену |
|
Предмет |
Дата екзамену |
|
Прізвище |
Гасюк У.І. |
СКБД ПК |
9.01.95 |
|
СКБД ПК |
9.01.95 |
|
Гасюк У.І. |
Гасюк У.І. |
Історія |
14.01.94 |
|
Історія |
14.01.94 |
|
Добровольська О.В. |
Добровольська О.В. |
СКБД ПК |
9.01.95 |
|
|
|
|
Дробенко Ю.Г. |
Добровольська О.В. |
Історія |
14.01.94 |
|
|
|
|
|
Дробенко Ю.Г. |
СКБД ПК |
9.01.95 |
|
|
|
|
|
Дробенко Ю.Г. |
Історія |
14.01.94 |
|
|
|
|
|
Операція проекції.
Операція проекції виконується над одним відношенням. Результуюче відношення включає частину атрибутів вихідного, на які виконується проекція. Наприклад, для відношення 1 знайдемо перелік посад для кожного відділу.
Відношення 1 |
|
Результуюче відношення |
|||
Прізвище |
Номер відділу |
Посада |
|
Номер відділу |
Посада |
Ткаченко О.В. |
1 |
Інженер |
|
1 |
Інженер |
Хороз Н.Б. |
1 |
Інженер |
|
2 |
Інженер |
Рапій І.М. |
2 |
Інженер |
|
2 |
технік |
Сколоздра С.Т. |
2 |
технік |
|
|
|
Операція з’єднання
Операція з’єднання виконується над двома відношеннями. В кожному відношенні повинні знаходитись як мінімум один, можливо і більше, атрибутів, що співпадають. Результуюче відношення включає всі атрибути першого і другого відношень.
Наприклад для відношень 1 і 2 будемо мати:
Відношення 1 |
|
Відношення 2 |
|
Результуюче відношення |
|||||||||
Спеціальність |
Код студента |
|
Код студента |
Прізвище |
Курс |
|
Спеціальність |
Код студента |
Прізвище |
Курс |
|||
Менеджмент |
2 |
|
1 |
Кусий О.А. |
2 |
|
Менеджмент |
2 |
Єлісєєнко О.С. |
2 |
|||
Економіка |
3 |
|
2 |
Єлісєєнко О.С. |
1 |
|
Економіка |
3 |
Кухар Н.Є. |
1 |
|||
Історія |
8 |
|
3 |
Кухар Н.Є. |
1 |
|
Історія |
8 |
Стоцько О.О. |
3 |
|||
|
|
|
8 |
Стоцько О.О. |
3 |
|
|
|
|
|
|||
Операція вибору.
Операція вибору відбувається над одним відношенням. Результуючі відношення містять тільки ті записи, які відповідають певній умові з даного атрибуту. Наприклад проведемо вибірку для відношення по ознаці “Ріст більший 165 сантиметрів”:
Відношення 1 |
|
Результуюче відношення |
||
Прізвище І.П. |
Ріст |
|
Прізвище І.П. |
Ріст |
Сало Є.В. |
185 |
|
Сало Є.В. |
185 |
Ткачук Ю.В. |
165 |
|
Вільховська С.О. |
173 |
Вільховська С.О. |
173 |
|
|
|
Гамар О.І. |
165 |
|
|
|
Розглянуті операції, дозволяють виділяти із відношень їх підмножини, знову ж об’єднувати ці підмножини в ємніші відношення, поновлювати вміст відношень і представляти їх в потрібному виді.