2. Форми державної фінансової підтримки санації підприємств
Централізована санаційна підтримка суб'єктів підприємницької діяльності може здійснюватися:
прямим державним фінансуванням;
непрямими формами державного впливу.
До основних форм прямого державного фінансування підприємств належать:
бюджетні позики;
субсидії;
придбання державою корпоративних прав підприємств.
Непрямими формами державної фінансової підтримки санації підприємств є:
податкові пільги;
реструктуризація податкової заборгованості;
надання державних гарантій (поручительств);
дозвіл на порушення антимонопольного законодавства.
Пряме державне фінансування санації підприємств полягає у безпосередньому наданні коштів підприємствам із централізованих державних фондів і може відбуватися таким чином:
у формі зворотної фінансової допомоги;
у формі безповоротної фінансової допомоги;
шляхом прийняття рішення про випуск і розміщення облігацій, векселів;
шляхом прийняття рішення про збільшення статутного капіталу підприємства.
При зовнішніх джерелах фінансування санації, фінансова санація може здійснюватись за рахунок:
коштів державного бюджету (для державних підприємств);
використання кредитних ресурсів;
коштів основних кредиторів;
коштів від залучення інвестицій.
При внутрішніх джерелах проведення фінансової санації розрізняють:
кошти власників (засновників, учасників, пайовиків тощо) суб'єкта підприємницької діяльності;
кошти працівників підприємства.
До зворотного фінансування відносяться бюджетні позики, повний або частковий викуп державою корпоративних прав підприємств, що перебувають на межі банкрутства. До безповоротного фінансування відносяться державні субсидії. Державна субсидія – це вид допомоги (переважно у грошовій формі), що надається державою.
В Україні безповоротне фінансування підприємств державою здійснюється в межах сум, передбачених видатками бюджету на народне господарство (у тому числі на промисловість та енергетику, будівництво, сільське господарство тощо).
Отримання коштів з державного бюджету на проведення фінансової санації відбувається за такою процедурою. Після затвердження плану санації, який передбачає для його провадження залучення бюджетних коштів, до Міністерства фінансів та Міністерства економіки України подаються пропозиції про включення відповідних видатків до проекту державного бюджету на планований рік. Якщо Міністерство фінансів та Міністерство економіки України визнають доцільність проведення санації державного підприємства-боржника за рахунок коштів державного бюджету, вони включають відповідні пропозиції до проекту державного бюджету, після чого зазначений проект передається на розгляд до Верховної Ради України.
Власники підприємства, що потребує санації, можуть надати фінансову допомогу своєму підприємству шляхом виділення необхідних коштів для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків та обов'язкових платежів.
Така допомога з правової точки зору може здійснюватись шляхом:
безповоротної фінансової допомоги;
зворотної фінансової допомоги;
збільшення статутного фонду.
Найбільш простим, на перший погляд, способом проведення фінансової санації за рахунок власника (власників) підприємства-боржника є безповоротна фінансова допомога.
Безповоротною фінансовою допомогою є:
сума коштів, передана підприємству згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;
сума безнадійної заборгованості, відшкодованої кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
сума заборгованості підприємства перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
кредит або депозит, наданий підприємству без встановлення строків повернення його основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах.
Іншими словами, фактично будь-яка безкоштовна передача фінансових коштів або інших активів з будь-якою метою та у будь-якому випадку (окрім як до статутного фонду) підприємства-боржника його власником (або не власником) розглядається законодавством як безповоротна фінансова допомога або безоплатно передані товари (послуги, роботи).
Правовою основою надання безповоротної фінансової допомоги власником підприємства може бути як його власна ініціатива, так і
рішення вищого керівного органу підприємства, який складають його власники або їх представники. Не виключено підписання між власником (власниками) підприємства-боржник і самим підприємством відповідної безоплатної угоди.
Зворотна фінансова допомога власником може надаватись виключно на підставі цивільно-правових договорів, зокрема позики, кредиту тощо. Іншими словами, фінансова санація може здійснюватись за рахунок позичених коштів.
Враховуючи, що кредити, тобто кошти які передаються у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності характеру використання, можуть видаватись лише спеціалізованими установами: банками, кредитними спілками та ломбардами. Тому, як правило, крім випадків, коли власником підприємства-боржника виступають кредитні установи, кредит як джерело проведення фінансової санації не входить до групи внутрішніх джерел проведення санації.
Ефективним інструментом залучення коштів для проведення фінансової санації вважається збільшення статутного фонду.
Збільшення статутного фонду підприємства (додаткова емісія для акціонерних товариств) має такі основні переваги:
для залучення коштів не потрібні ані застава, ані гарантії третіх осіб;
вкладення коштів у підприємство у даному випадку має довгостроковий характер;
залучені кошти не підпадають під оподаткування.
При цьому збільшення статутного фонду акціонерного товариства може здійснюватися трьома методами:
шляхом випуску нових акцій;
шляхом обміну облігацій (які було випущені раніше) на акції;
шляхом збільшення номінальної вартості акцій.
Загроза банкрутства і обумовлені цим економічні та соціальні наслідки змушують персонал, який працює на підприємстві, робити свій внесок в фінансування санації. Основною метою фінансової участі персоналу в санації підприємства є надія зберегти робочі місця.
Особливо часто така ситуація спостерігається в період загального економічного спаду, коли дефіцит альтернативних робочих місць обумовлює істотну залежність робітників від даного підприємства.
Фінансування санації персоналом можливо за допомогою:
відстрочки чи відмови від винагороди за результати господарської діяльності;
надання робітниками позик;
придбання співробітниками акцій даного підприємства.
Для проведення фінансової санації можуть залучатись також кредитні ресурси. Відповідно до Положення про кредитування кредитом вважається "позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання".
Зрозуміло, що у такому випадку кредит для здійснення фінансової санації може бути наданий тільки під заставу та із зазначенням у договорі мети його використання – проведення фінансової санації. Відповідно, ставка за таким кредитом та вимоги по його забезпеченню будуть максимально високими, а умови -найбільш жорсткими. ,
Досудова санація може здійснюватись за участю кредиторів. При цьому це сприяння може бути надане у такому вигляді:
шляхом реструктуризації суттєвої заборгованості;
за допомогою повної чи часткової відмови від зобов'язань;
за допомогою надання додаткових позикових коштів.
Активної участі кредиторів у фінансовому оздоровленні можна чекати тільки в тому випадку, коли в результаті збереження і санації підприємства вони отримають більш повне задоволення своїх претензій ніж у випадку ліквідації підприємства.
Як вже зазначалось, поряд з прямим державним фінансуванням існують непрямі форми державної фінансової підтримки санації підприємства.
Залежно від стану економічного розвитку країни державою може бути використана санаційна підтримка підприємств фіскального характеру шляхом:
списання чи реструктуризації податкових зобов'язань;
податкового кредитування;
надання цільових податкових пільг підприємствам.
Однією з непрямих форм державної санаційної підтримки підприємств є надання їм дозволу на тимчасове недотримання антимонопольного законодавства. Так, згідно із Законом України "Про обмеження монополізму і недопущення несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності" для запобігання монопольному становищу окремих підприємств на ринку такі форми санації як:
реорганізація;
злиття;
приєднання;
придбання активів;
створення концернів;
ряд інших, що здійснюються за згодою Антимонопольного комітету України.
В Україні використовуються такі форми державної підтримки підприємств, як порука та надання урядових гарантій. У цьому випадку поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредиторами за виконання зобов'язань. У разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у визначені строки поручитель повинен погасити заборгованість позичальника за першою вимогою кредиторів.
Виділяють чотири основні етапи надання гарантій:
попередній розгляд питання про надання державних гарантій;
остаточний розгляд заявок щодо отримання гарантій;
прийняття попереднього рішення про надання державних гарантій;
прийняття остаточного рішення про надання гарантій.
Отже використання того чи іншого методу державної фінансової підтримки санації й реструктуризації залежить від конкретних характеристик підприємства. Найбільш економічно раціональним вважається надання гарантій і різних форм підтримки фіскального характеру.