1. Модель відновлення - заклики повернутися до старих норм і цінностей = часто є своєрідним проявом лицемірства, дешевим воланням на рівні гасел, які навіть їхні ревниві захисники не спроможні тепер застосувати на практиці.

2. Практична етика. оскільки навколишнє середовище істотно змінюється, тому практичні рішення мають бути описані та пояснені у кожному випадку окремо. Ці рішення обумовлюються конкретною ситуацією.

3. Етика вибачень. Приклад: прем’єр-міністр відвідує країну з торговим візитом, країна, до якої він приїхав, вітає вибачення гостя за вчинки його країни, зроблені в минулому

4. Маскувальна етика. компанія намагається змусити нас повірити в такий шляхетний імідж

5. Подвійний моральний стандарт.

6. Ситуаційна етика. ґрунтується на тому, що норми можуть застосовуватися в різних ситуаціях, але при цьому між моральними рішеннями в різноманітних сферах життя не існує жодного зв’язку.

7. Етика відповідальності. Бажання і можливість відповідати за свої вчинки – саме це є моральним змістом дій у рамках аналізованої етики.

Поради ПРменам етичного змісту:

1. Ніколи не працювати з клієнтом або в організації, стиль поведінки яких суперечить їхнім особистим нормам моралі.

2. Завжди бути чесним з людьми, особливо з журналістами.

3. Не працювати одночасно з клієнтами, що конкурують між собою.

4. Ніколи не відгукуватися погано про конкурентів.

5. Завжди пам’ятати про громадські інтереси, зокрема про свої зобов’язання представляти головні групи громадськості перед менеджментом.

6. Суворо дотримуватися конфіденційності інформації.

7. Переконуватися, що всі особисті фінансові справи не вступають у суперечку з чинним законодавством.

8. Дотримуватися офіційних кодексів професіональної етики, розглядати їх як необхідний мінімум, на ґрунті якого потрібно нарощувати власні моральні правила.

32.Місія організації, її формулювання та пр-значення.

У заявах про місію може формулюватися корпоративна філософія, можуть міститися принципи ставлення організації до своїх співробітників, тих чи інших груп населення, інститутів, до навколишнього природного середовища тощо. Іншими словами, заява про місію може бути урочистим проголошенням громадського покликання організації, розрахованим на те, щоб сповнити своїх співробітників почуттям високої мети, причетності до соціально важливої справи.

Із точки зору паблик рілейшнз, заяви про місію, цілі, обов’язки,моральні цінності та соціальну відповідальність організації мають подвійне значення.

По-перше, вони зобов’язують організацію бути підзвітною громадськості, що вимагає зв’язків високого стандарту на основі гласності та відвертості.

По-друге, висловлені в заявах норми й цінності, яких зобов’язується дотримуватися організація, є тим каркасом, на якому фахівці з паблик рілейшнз можуть формулювати свої цілі, розробляти власні програми діяльності, розраховувати на відповідні матеріальні ресурси, розкривати і збагачувати творчі здібності. Заява про місію в сфері паблик рілейшнз спирається на заяву про місію організації в цілому. Як правило, місія паблик рілейшнз полягає в тому, щоб допомагати організації виконати її загальну місію завдяки:

• накопиченню й анал аналізу інформації про зміни в рівні знань, громадській думці та поведінці ключових груп населення;

• виконанню функцій централізованого джерела інформації про організацію, офіційного каналу комунікації між нею та її зовнішньою громадськістю;

• донесенню до різних груп громадськості важливої інформації, думок, точок зору для того, щоб тримати їх у курсі справ політики та дій організації;

• координації діяльності, яка справляє вплив на зв’язки організації з її власною громадськістю та іншими ключовими зацікавленими групами поза її межами.

Але, щоб справді стати частиною менеджменту, ці напрями діяльності у сфері паблик рілейшнз, так само як і місія організації в цілому, мають бути пов’язані з цілями та завданнями, що підлягають вимірюванню.