- •1. Причини Зростання Значення Інституту пр
- •3. Історичні етапи становлення та розвитку професійної системи паблик рілейшнз.
- •5. Внесок е. Бернайза
- •6. Внесок Артура Пейджа до етичних засад професії пр
- •7. Принципи та основні функції паблік рілейшнз
- •9. Сутність поняття пр та варіанти його визначення.
- •13. Основні вимоги до ділових та особистих якостей пр-фахівця.
- •15. Чим пр відрізняються від пабліситі?
- •16. Чим pr відрізняються від реклами
- •17. Чим пр відрізняються від маркетингу?
- •19. Головні моделі пр за Дж.Грюнігом.
- •20. Глобальні тенденції (тренди) розвитку рr наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •21. Аудиторія vs. Громадськість
- •21.Поняття аудиторія і громадськість у пр.
- •23. Визначення цільових груп громадськості
- •24. Коли цільова громадськість стає пріоритетною?
- •25. Громадська думка та її сутність
- •26. Дослідження громадської думки, його основні типи
- •Подвійний моральний стандарт.
- •Етика відповідальності. Бажання і можливість відповідати за свої вчинки – саме це є моральним змістом дій у рамках аналізованої етики.
- •32.Місія організації, її формулювання та пр-значення.
- •33.Управління процесом пр, його основні етапи.
- •34. Методи дослідницької роботи (формальні, неформальні).
- •35. Ситуаційний аналіз і його особливості
- •37. Стратегічність мислення та його значення для пр-фахівця.
- •Пояснити сутність вихідних цілей в сфері пр, навести приклади їх формулювання.
- •Пояснити сутність цілей впливу та пояснити їх ієрархію.
- •44. Пояснити зміст понять “стратегії” і “тактики” в сфері пр.
- •45. Головні складові складання та реалізації пр-програми.
- •52. Процес оцінкового дослідження в пр та його складові.
- •55.Інтерпретація результатів оцінки пр- програми.
- •57. Імідж, його природа та роль у сфері пр.
- •58. Анатомія” іміджу.
- •61.Основні характеристики міжнародного іміджу України
- •63.Фактори на основі яких складається негативний імідж України.
- •66. Типологія криз у сфері пр.
- •69.Особливості комунікації в умовах кризи.
- •71.Чутки та причини їх зародження
- •72.Боротьба з чутками та їх поширенням.
- •73. Лобіювання як компонент пр та його зміст.
17. Чим пр відрізняються від маркетингу?
Маркетинг – управлінська функція, що виявляє людські потреби й бажання, пропонує товари і послуги для задоволення цих потреб та пропонує трансакції, внаслідок яких товари і послуги пропонуються в обмін та щось таке, що має цінність для постачальника.
Інтегровані маркетингові комунікації охоплюють усі різновиди комунікаційної діяльності: ПР, просування, пабліситі, рекламу тощо.
Методики
АТL (above the line) – пряма реклама (масові друковані/електронні комунікації, кіно, вулична реклама).
BTL (below the line) – використовується напротивагу прямій рекламі для стимулювання споживача (демонстрації, дегустації, масові заходи тощо).
(про це може й не питатимуть, але для підстраховки про АТЛ/БТЛ написала)
Функції марткетингу й піару до певної міри перетинаються , їхні інструменти можуть бути спільними, зрештою метою їх є успіх організації на ринку, однак існують певн засадничі розбіжності.
Мета:
ПР: розуміння, довіра, добра репутація, атмосфера.
Маркетинг: привернення уваги й задоволення запитів клієнтів задля жосягнення економічного зиску.
Функції:
ПР: підвищення репутації
Маркетинг: вивчення й розвиток ринку.
Цільові групи:
ПР: всі групи громадськості, від яких залежить успіх організації
Маркетинг: споживач, клієнти (дуже вузький сегмент порівняно з ПР)
Прибуток:
ПР: заощадження через добрі взаємини з групами громадськості
Маркетинг: заробляти гроші шляхом підвищення попиту.
Моделі звязків із громадськістю:
ПР: двосторонній діалог, партнерські стосунки
Маркетинг: однобічний вплив з метою продажу
Фахова лексика:
ПР: громадськість, аудиторія, ключові групи
Маркетинг: цільові ринки, споживачі, клієнти.
19. Головні моделі пр за Дж.Грюнігом.
Грюнігом було виділено 4 моделі ПР:
(1) пресс-агентство/ паблісіті;
(2) інформації громадськості;
(3) двостороння асиметрична;
(4) двостороння симетрична. Основну відмінність моделей виражають характеристики комунікаційних потоків і балансу інтересів (яким чином оцінюється розуміння громадськості і чи включаються її інтереси в планований результат).
Для перших двох моделей комунікації завжди однонаправлени – від організації до громадськості. Самі ж моделі відрізняються тим, що “пресс-агентства (паблісіті)” не зв’язують себе зобов’язанням давати повну картину організації (або продукту, що представляється ними). При чому тут неважливо, чи повну правду ви повідомляєте громадськості і чи правду взагалі”. По суті метою ПР, що працює за принципом цієї моделі, є пропаганда. “Методи, якими користувалися пресс-агентства, були не так важливі, як результат”. => В моделях 1 і 2 схема може привести тільки до короткочасного ефекту.
Інші дві моделі розглядають комунікацію, організовувану службами ПР, як двосторонню – від організації до громадськості і назад. Проте баланс інтересів організації, що враховуються, вносить істотна відмінність в ефект їх функціонування. У асиметричній моделі (при ідентичності комунікативної схеми) інтереси організації превалюють над інтересами громадськості.