8. Аналіз та оцінка вираження засобів оформлення підпорядкованості заголовків

Різну значущість рубрик, відмінність їх заголовків відповідно до приналежності до різних ступенів рубрикації потрібно графічно дуже точно виразити, щоб читач відразу знав, рубрику якого ступеня він починає читати. Особливо складне завдання оформлювача багатоступеневій рубрикації. Читач може запитати: до чого тут редактор і редагування, це турбота художника книги і художнього або технічного редактора? Так, звичайно, головну роль тут відіграє оформлювач, але контролювати його рішення краще всього може саме редактор, якому зрозуміліше за інших смислова різниця заголовків за ступенями рубрикації.

Заголовки різних ступенів графічно розрізняють:

• за розміром (кеглем) шрифту (чим він більший, тим вище ступінь рубрикації);

• за зображенням шрифту (чим шрифт насиченіший, тим вище ступінь рубрикації). Проте можливості цих графічних характеристик, обмежені. Практично можна використовувати не більш за 5 – 6 кеглів (8, 9, 10, 11, 12, 14 п.). Менші кеглі недопустимі гігієнічно, великі — непропорційно великі для смуги середніх книжкових форматів.

Звичайно, з упровадженням у практику комп'ютерного набору можливості шрифтових розмірних відмінностей розширилися. Але потрібно взяти до уваги і те, що розрізнити розміри заголовків, набраних шрифтами близьких кеглів, досить важко. Ось тут і виручає зображення шрифту: набравши заголовки старших рубрик ще і шрифтом напівжирного зображення, можна підвищити графічну розрізнюваність заголовків сусідніх ступенів рубрикації.

Збільшує число варіантів набір заголовків прописними і рядковими буквами. Проте заголовки, набрані прописними і рядковими буквами різних кеглів, погано поєднуються. Прописний більшого кегля виявляється дуже великим, а понизити його кегль заважає те, що початкова прописна буква заголовка, набраного рядковим, опиниться більше букв заголовка, набраного прописними буквами. У наступному прикладі трьох заголовків добре видно всі ці особливості

ЗАГОЛОВОК Заголовок ЗАГОЛОВОК

Перший заголовок в прикладі хороший, але заголовок, набраний рядковим вищого кегля, із-за початкової прописної букви виявляється графічно не менш значущим, чим заголовок, набраний прописним меншого кегля. Із-за цього часом доводиться набирати заголовки всіх ступенів одній книги тільки прописними або тільки рядковими буквами, завдяки чому графічна різниця між заголовками різних ступенів не викликає сумнівів. Правда, це можливо при обмеженому числі ступенів.

Редакторові важливо пам'ятати дві основні вимоги до оформлення рубрикації:

по-перше, щоб заголовки рубрик різних ступенів чітко розрізнялися і читач міг відразу визначити, з рубрикою якого ступеня він має справу;

по-друге, щоб вибрані види рубрик були функціонально і економічно доцільними.

Для кращого розрізнення заголовків сусідніх рубрик можна скористатися видами заголовків, що розрізняються за положенням на смузі і за відношенням до тексту (шмуцтитул, шапка, заголовок на спуску, заголовок в розріз тексту, заголовок в підбір з текстом, кватирка, ліхтарик, прихований в тексті заголовок). Всі вони дозволяють урізноманітити відмінність рубрик різних ступенів по заголовках.

Шмуцтитули функціонально дуже хороші, оскільки різко відокремлюють нову рубрику від попередньої, але вони неекономічні, враховуючи те, чим їх більше, а також чим більше формат видання і його тираж. При великому числі шмуцтитулів, великому форматі видання і тиражі знижуються коефіцієнти використання площі паперу і ємкості друкарського листа, тобто страждає видавнича економіка. Заміни шмуцтитулів шапкою, теж достатньо виразним заголовком, може заощадити до одного паперового листа й у будь-якому випадку збільшити обидва, названих вище за коефіцієнт. Безспускова рубрикація (тобто коли початкові рубрики розташовані не на спусковій смузі) економічніше спускової, оскільки підвищується коефіцієнт використання площі паперу і коефіцієнт ємкості друкарського листа (немає спускових пропусків). Таким чином, при виборі системи рубрикації потрібно знаходити компроміс між функціональними і економічними вимогами.

У заголовках, що розмежовують текст, може бути декількох видів:

1) за розміром оббивки від лівого краю набору (ті, у яких оббивки більше, можуть розглядатися як підрядні інших, у яких оббивка менша, хоча це не дуже значна відмінність);

2) за оббивками від попереднього й наступного тексту (зазвичай такі заголовки відбивають і зверху, і знизу, але рубрик наступного, нижчого ступеня).

Заголовок у підбір з текстом можна набрати напівжирним шрифтом (заголовки вищого ступеня) і курсивом (заголовки підпорядкованого ступеня). Може бути такий заголовок набраний врозріз, але який із заголовків в цьому випадку вищий, а який підпорядкований, визначити складно.

Необхідно також окремо розглянути позасистемні заголовки, оскільки на практиці їх часто прирівнюють до одного із ступенів системних заголовків. Добре якщо не до 1-го ступеня, а то нерідко трапляється, що заголовок Передмову оформляють так само, як заголовки частин основного тексту: він іде першим, і лише з цієї причини його виписують в робочому змісті від 1-ої вертикалі, хоча це не відповідає його значущості. В цьому відношенні він не рівний ні частинам, ні розділам, ні параграфам основного тексту. Він відноситься зовсім до іншої системи, апаратної. Відповідно для заголовків елементів цієї системи треба знайти свій стиль оформлення заголовків основного тексту. На практиці оформлювачі позасистемні заголовки набирають світлим шрифтом, якщо системні заголовки набрані напівжирним, чи рядковими буквами якщо системні набрані прописними буквами.