1. Значення рубрикації та завдання її редакторського аналізу й оцінки

Слово рубрикація утворилося від слова рубрика - це підрозділ тексту (частина, розділ, параграф), що має заголовок.

Рубрикація – система взаємозв’язку й супідрядності рубрик видання, що виражається у взаємозв’язку й супідрядності заголовків цих рубрик.

Графічно рубрикацію представляє робочий зміст, в якому заголовки рубрик виписані у відповідності до свого значення.

Значення заголовків рубрик у виданні багатообразне:

1. Заголовки зорганізовують, направляють читача. Ті з них, що мають словесну форму, попереджають, про що розповідатиметься в тексті, що підпорядковується певному заголовку 4 тим самим підготовлюють читача до сприйняття тексту. Всі заголвки, перериваючи текст чи визначаючи кінець однієї рубрики й початок іншої, змушують читача зробити паузу й задуматися над тим, що прочитано, перед тим як перейти до нового тексту.

2. Заголовки поглиблюють розуміння твору. Разом заголовки розкривають будову твору. Заголовки , які поділяються за малюнком, розміром, шрифтом, місцерозташуванням, моказують зв’язок взаємозалежність рубрик (розділів, підрозділів) твору (чи є рубрика частиною іншої, чи вони рівноправні.

3. Завдяки заголовкам читачеві простіше знайти в книзі потрібний матеріал, вибірково використовувати книгу.

В редакторському аналізі й оцінці рубрикації можна виділити дві сторони, що визначають завдання редактора:

Одна сторона стосується власне членування тексту на рубрики й відповідності цього членування та складності супідрядності рубрик підготовці читача. Редактору потрібно відповісти на питання:

• наскільки зручно читачеві вибране автором членування тексту на рубрики, тобто чи нормальні порції читання (а рубрики можна розглядати як порції читання), виходячи зі змісту тексту, його труднощі й функціонально-цільове призначення;

• чи відповідає складність рубрикації (власне, число рубрик різного значення) підготовці читача.

Друга сторона стосується власне правильності рубрикації:

• чи дотримана супідрядність заголовків, а значить і рубрик;

• чи добре показана ця супідрядність, щоб читач міг її побачити як засіб для точного сприйняття й поглибленого розуміння зв’язків і взаємозалежності частин тексту, чи добре вибрані засоби вираження рубрикації з тих, що накопичені видавцями за багато століть

• чи відповідає заголовок змісту свого тексту і , навпаки, зміст тексту – своєму заголовку.

2. Роздрібненість рубрикації

Текст потрібно подрібнювати. Але потрібно враховувати обсяг і структуру тексту. Якщо вона невелика, тобто в ній не більше семи надфразових єдностей, дрібнити його на рубрики, як правило, немає необхідності.

Не може не впливати на роздрібленість тексту його вид, функціонально-цільове призначення.

Важливий фактор – це підготовка читача й ступінь складності тексту для прочитання саме цим читачем.

3. Абзаци й переліки

Абзац – це фрагмент тексту, що позначений зазвичай пробілом з самого початку (абзацним відступом) і в останньому рядку (кінцевим пробілом) – можна розглядати як своєрідний вид рубрики без заголовка. Кожен абзацний відступ сигналізує читачу про перехід в тексті на нову мікротему чи до тексту іншої особи в діалозі. Тому розбивка тексту на абзаци продовжує, по суті, тему членування тексту на рубрики.

Абзаци не можуть бути надто великим, й надто малими.

Основні причини поділу тексту на абзаци:

• новизна інформації, нова мікротема;

• важливість інформації в межах поданого тексту;

• емоційне виділення деталі;

• неможливість подальшої подачі інформації без порушення розуміння й логічності (в результаті лінійної несумісності фраз);

• необхідність паузи під час читання, для кращого запам’ятовування.

Виділяють абаци-переліки. Якщо їх багато у тексті це також ускладнює читання й запам’ятовування.

Існують різні варіанти переліку. Найбільш прийнятий:

І. Перший ряд абзаців.

А.Другий ряд абзаців всередині кожного зазначеного римською цифрою абзаца чи деяких із них.

1. Третій ряд абзаців всередині кожного зазначеного прописною літерою чи декількох з них:

а) четвертий рядок абзаців всередині кожного визначеного арабською цифрою чи деяких з них.

ІІ. Перший рядок абзаців

І так далі.