5. Кількість ступенів рубрик

Точно визначити, яким повинне бути кількість ступенів рубрик в рубрикації кожного твору, звичайно, неможливо. Проте вміти встановити, в яких випадках кількість ступенів знаходиться відповідно до характеру твору і з підготовкою читача, а в яких ця відповідність порушена, редактор зобов'язаний.

Одне з основних положень, яким редактор може керуватися:

Чим більше ступенів в рубрикації, тим складніше розбиратися в зв'язках і взаємозалежності рубрик.

З іншого боку, при одному ступені у великому за обсягом тексті можуть бути дуже багато заголовків, і охопити їх всіх, а тим більше запам'ятати буде складно.

Щоб полегшити в таких випадках сприйняття, розуміння й запам'ятовування складного великого за обсягом тексту, групи заголовків нижчого ступеня об'єднують вищими заголовками, тобто декілька параграфів об'єднують в розділ, потім наступні декілька параграфів в інший розділ і т.д. При великій кількості розділів їх об'єднують за групами в розділи.

Варто запам'ятати розділи, а потім в першому розділі його частини, в другому — його частини й так далі, і структурна картина тексту складатиметься в більш менш цілісну картину в голові читача саме завдяки двоступеневій рубрикації.

Те ж саме по відношенню до частин і параграфів.

Загальний висновок може бути таким:

Чим слабкіше підготовка читача, тим менш бажано розвинена рубрикація, з одного - двох ступенів.

І навпаки: чим підготовленіший читач, тим ймовірніше збільшення числа ступенів рубрик, якщо це потрібно для кращої передачі взаємозв'язків і взаємозалежності рубрик тексту.

Якщо читач добре підготовлений, вирішує справу зміст твору. Чим ширше коло питань охоплює автор, чим складніші відношення між ними, тим більше підстав для багатоступеневої рубрикації, що дає можливість дотримуватися правила безперервності поділу і передати взаємозв'язки смислових частин твору.

У зв'язку з тим, що число ступенів рубрик може виявитися не відповідним характеру твору і підготовці читача, редакторові треба володіти прийомами зменшення числа ступенів рубрик або його збільшення, щоб при необхідності запропонувати їх авторові.

Прийоми скорочення числа ступенів рубрик. У книжковій практиці відомі два таких прийоми.

Перший прийом. Зняти об'єднуючу рубрику, поставивши її у кожної підрубриці. Ось елементарний приклад з підручника арифметики для 2-го класу:

Складання і віднімання в межах 100 (без переходу через десяток)

Складання і віднімання в межах 100 (з переходом через десяток)

Двоступенева рубрикація виглядала б так:

Складання і віднімання в межах 100

Без переходу через десяток

З переходом через десяток

Але оскільки учні 2-го класу навряд чи розрізнять значущість заголовків різних ступенів, автори справедливо відмовилися від другого ступеня, але зберегли дріб розчленовування. Для цього вони поставили об'єднуючий заголовок у кожного підлеглого.

Другий прийом. Повністю відмовитися від об'єднуючих рубрик або від підлеглих рубрик.

Наприклад, такий прийом можна застосувати при наступній рубрикації:

А. Ручной набір

Б. Механізірованний набір

Розділ 1. Рядкововідливний набір

Розділ 2. Буквовідливний набір

Розділ 3. Крупнокегельний набір

Перетворивши А в розділ і знявши об'єднуючий заголовок, редактор обернув двоступеневу рубрикацію в одноступеневу:

Розділ 1. Ручний набір

Розділ 2. Рядкововідливний набір

Розділ 3. Буквовідливний набір

Розділ 4. Крупнокегельний набір

Природно, що такий прийом доступний лише у тому випадку, коли об'єднуючий заголовок не так важливий для читача.

Утруднення при знятті об'єднуючих рубрик може викликати ввідний текст. Обидва рішення можливі, якщо їх словесно виправдати.

Прийоми збільшення числа ступенів рубрик. Відомі два таких прийоми, зворотні прийомам скорочення числа ступенів рубрик, описаних вище.

Перший прийом. Об'єднують ряд рубрик додатковим заголовком вищого ступеня. Прийом використовують, коли рубрик одного ступеня дуже багато і орієнтуватися в них важко.

Наприклад, в первинному варіанті авторського оригіналу рубрикація розділу про допоміжні покажчики виглядала так:

Класифікація

Що відрізняє конкретний покажчик від іншого

Від чого залежить вибір виду покажчика

Наочний покажчик

Тематичний покажчик

Іменний покажчик

Покажчики назв

Розібратися, чому ці параграфи слідують один за одним саме в такому, а не іншому порядку, дуже важко, так само важко, як і запам'ятати всі ці види.

Об'єднавши їх групи додатковими вищими заголовками, автор краще зорієнтує читачів у видах покажчиків, а саме:

ВИДИ ПОКАЖЧИКІВ

Класифікація покажчиків

Що відрізняє конкретний покажчик від інших

ВИБІР ВИДУ ПОКАЖЧИКА ЗА ОБСЯГОМ ПОШУКУ

Наочний покажчик

Тематичний покажчик

Іменний покажчик

Покажчик назв

Другий прийом. Дають назви частинам нерозчленованого на рубрики тексту, вводя нову, нижчу ступінь рубрик. Приховано такі рубрики в тексті існуют, але не виділені заголовками.