6. Стійкість зносу електроприладів.

Стійкість до зносу перевіряють шляхом визнач механіч. та електрич. пошкоджень, які можуть вплинути на працездатність і надійність приладів.

Електромеханічні прилади випробовують на працездатність за умови норм навантаження і напрузі (=1,1 номінальної напруги), а потім при напрузі 0,9 протягом часу:

• для приладів, які мають загальну гадану тривалість роботи, меншу від 15 год на рік-15 год

• інші-48 год.

Прилади з тривалим режимом роботи повинні працювати безперервно або протягом відповід кільк-ті періодів(1 період-8 год).

Робочий період приладів з короткочасним режимом роботи має бути порівнянним з максимально можливим часом роботи приаладу.

Під час експлуатації приладів можуть виникати ненормальні режими роботи з причин: неправильної експлуатації, надмірного нагрівання, механічного пошкодження терморегулюючих пристроїв, шнура.

7. Вимоги до конструкцій та внутрішньої проводки електроприладів.

Вимоги до конструкції:

• оболонка гнучкого шнура(як додаткова ізоляція всередині приладу) використ-ся там, де на неї не вплив-ть механічні та теплові навантаження;

• додаткова і підсилена ізоляція-захищена від пошкодження забрудненням та осіданням пилу;

• додаткова ізоляція в приладах 2 класу з гуми повинна бути стійкою до старіння;

• ізольовані нагрівальні елементи –закріплені таким чином, щоб при пошкодженні нагрівальний дріт не зазнав контакту з доступними Ме частинами;

• захист від вологи: ізоляція повинна бути не пошкодженою, якщо порушується цілісність шланга або герметичного зєднання;

• струмопровідні та ін. Ме частини повинні бути стійкими до корозії(при норм експлуатації);

• конструкція повинна перешкоджати проникненню всередину різних речей зі столу або підлоги;

• елементи керування приладами(терморегулятор) розміщені так, щоб можна було уникнути випадкових змін у настройці;

• ручки, важелі, кнопки-надійно закріплені;

• прилади з підвищеною температурою повинні мати конструкцію, за якої виключається можливість дотику руки під час утримання їх в руці;

• відсутні шорсткі та гострі поверхні елементів для зберігання укладених шнурів або кабелів;

• як ізолятор не використовувати деревину, бавовну, шовк, папір, що не просочені.

Вимоги до внутр. проводки:

• надійність захищення від випадкового пошкодження;

• ізоляційні матеріали не повинні мати контакт з гострими гранями ін. елементів;

• не використовувати алюмінієві проводи;

• багатодротові провідники, що з’єднані олов’яно-свинцевим припоєм не повинні піддаватися контактному тиску.

8. Елементи автоматики електроприладів .

Елементи автоматики- пристрої, що регулюють температуру приладів або вузлів, рівень води, керують режимами роботи приладів.

Терморегулятор-регул-я та підтримка заданої температури окремих вузлів або або приладу. Використовуються в установках штучного клімату, в охолоджувальних і морозильних установках, в системах обігріву приміщень. Розрахований на роботу з номінальною напругою 220 В.

Види: механічні(біметалічні, капілярні) та електронні.

Капілярні :принцип дії :розширення рідини в температурному датчику і в капілярній трубці. Рідина давить на мембрану, встановлену в терморегуляторі, що призводить до розмикання контакту в електроланцюзі. Капілярні терморегулятори енергонезалежні. Їх використовують в тепловентиляторах і системах кондиціонування.

Біметалеві- біметалічний диск досягши певної температури вигинається і через важіль розмикає контакт електричного ланцюга. Для приведення терморегулятора в початковий стан необхідно натиснути кнопку ручного скидання. Такі терморегулятори використовуються для захисту устаткування від перегрівання.

Електронні терморегулятори програмуються.